118 Тема 4

лише за умови реалізації моделі випереджаючого економічного зростання. При цьому варто відмітити деякі особливості транс­формації обсягу ВВП в Україні, що проявилися у її 3-5-річному відставанні від держав колишнього радянського простору. Якщо в середньому в усіх цих країнах зростання мало місце у 1996 р., то в Україні,-тільки починаючи з 1999 р.

За час перехідного періоду намітилися і позитивні тенден­ції для української економіки: накопичено достатньо вагомий потенціал економічного зростання, який за умови ефективної економічної політики та стабільної політичної ситуації може забезпечити добробут, сформовано основні ринкові інститути, відбулася зміна відносин власності, досягнуто значних позитив­них зрушень у бюджетній сфері.

4.2. Фактори економічного росту

Відповідно до двох типів економічного зростання - інтенсив­ного та екстенсивного - виділяють дві групи чинників:

• чинники, що впливають на кількість ресурсів: праця, земля, капітал, підприємницькі здібності. До чинників екстенсивного типу економічного зростання належать: використання більшої кількості робочої сили; будівництво нових підприємств; використання більшої кількості устат­ кування; залучення до господарського обороту додатко­ вих земель: відкриття нових родовищ і збільшення видо­ бутку корисних копалин; зовнішня торгівля, що дозволяє збільшити кількість ресурсів, і т. п. Проте, при цьому ква­ ліфікація робітників і продуктивність їхньої праці, якість устаткування і технологія не змінюються. Тому віддача продукції і доходу на одиницю праці і капіталу залишаєть­ ся колишньою;

• чинники, які впливають на якість ресурсів. Чинниками інтенсивного типу економічного зростання є: зростан­ ня рівня кваліфікації і професійної підготовки робочої сили; використання досконалішого устаткування; най-

більш передових технологій (у першу чергу, ресурсозбері­гаючих); наукова організація праці; найбільш ефективні методи державного регулювання економіки. Найважли­вішу роль серед інтенсивних чинників зростання відіграє науково-технічний прогрес (НТП), який заснований на на­копиченні і розширенні знань, які має в своєму розпоря­дженні суспільство; на наукових відкриттях і винаходах, які дають нові знання; на нововведеннях, які служать формою реалізації наукових відкриттів і винаходів. Саме науково-технічний прогрес забезпечує вдосконалення якості ресурсів. Основною економічною характеристикою якості ресурсів є їх продуктивність. Найбільш важливим чинником, що визначає рівень життя в країні, є продук­тивність праці. Продуктивність праці- це кількість това­рів і послуг, що створюються працівником за одну годину робочого часу.

Продуктивність _ Кількість виробництва праці Кількість годин робочого часу

Чим більше товарів і послуг виробляє кожен працівник за го­дину, тим вище продуктивність праці і тим більше реальний ВВП. Оскільки рівень життя визначається кількістю вироблю­ваних в країні товарів і послуг, оскільки сукупний дохід дорівнює сукупному випуску (обсягу виробництва), то чим вище реальний ВВП, тим вище рівень життя, рівень добробуту. На продуктив­ності праці, а, отже, на економічне зростання і на його темпи, здійснюють вплив такі чинники:

• фізичний капітал (або просто капітал) - це запаси, устатку­вання, будівлі і споруди, які використовуються для вироб­ництва товарів і послуг. Відмітимо, що фізичний капітал сам є результатом процесу виробництва. Чим досконалі­шим і сучаснішим він є, тим більше товарів (у тому числі інвестиційних, тобто нового устаткування) і послуг можна виробити з його допомогою;

• людський капітал - це знання і трудові навики, які отриму­ють робітники в процесі вчення (у школі, коледжі, універ­ситеті, курсах професійної підготовки і підвищення квалі­фікації) і в процесі трудової діяльності (так зване «1еагпіп£

120