- •Передмова
- •Блок модулів I. Основи виробництва і функціонування підприємства
- •I.1. Підприємство як господарський суб'єкт ринку
- •1.1.1. Ринок і його різновиди
- •1.1.2. Господарські суб'єкти ринкової економіки і їхня взаємодія
- •1.1.3. Характеристика підприємства
- •1.1.4. Класифікація підприємств за організаційно-правовими формами діяльності, галузевою приналежністю і розмірами
- •1.1.5. Холдингові компанії і фінансово-промислові групи
- •1.1.6. Виробнича діяльність підприємства
- •1.1.7. Загальні умови нормального функціонування підприємства
- •1.1.8. Створення і припинення діяльності підприємства
- •1.1.8.1. Принципи створення підприємства
- •1.1.8.2. Припинення діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю.
- •I.2. Підприємство і зовнішнє середовище
- •1.2.1. Підприємство і держава
- •1.2.2. Фінансове забезпечення діяльності підприємства
- •1.2.3. Податкова система України. Задачі й основні функції податкових органів
- •1.2.4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •1.2.5. Загальні положення безпечної діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •I.3. Товарна політика підприємства
- •1.3.1. Життєвий цикл товару
- •1.3.2. Вивчення конкурентних можливостей підприємства
- •1.3.3. Вибір конкурентної стратегії
- •1.3.4. Оцінка ринку збуту
- •1.3.5. Вплив попиту на формування цін
- •1.3.5.1. Аналіз впливу еластичності попиту на динаміку цін
- •1.3.5.2. Облік взаємовпливу цінової політики конкурентів
- •1.3.5.3. Динаміка доходів споживачів і зміна цін
- •1.3.5.4. Контроль динаміки цін
- •Питання для самоконтролю
- •I.4. Організаційно-управлінські структури підприємства й основи планування його діяльністю
- •1.4.1. Організаційна структура
- •1.4.2. Форма організації виробництва
- •1.4.3. Типи організації виробництва
- •1.4.4. Функції і структура управління
- •1.4.4.1. Організаційний підхід при створенні системи управління
- •1.4.5. Вибір місця розташування підприємства
- •1.4.6. Генеральний план підприємства
- •1.4.7. Планування діяльності підприємства
- •1.4.7.1. Стратегічний план
- •1.4.7.2. Поточне планування діяльності підприємства
- •1.4.7.3. Бізнес-планування в діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Література до блоку I
- •Блок модулів II. Ресурси підприємства і показники їхнього використання іі.1. Активи (майно) і капітал підприємства
- •2.1.1. Активи підприємства
- •2.1.2. Капітал підприємства
- •2.1.3. Основні засоби підприємства
- •2.1.3.1. Класифікаційні групи і їхня характеристика
- •2.1.3.2. Первісна вартість і переоцінка основних засобів
- •2.1.3.3. Амортизація основних засобів
- •2.1.3.4. Амортизаційна політика
- •Після перетворень одержимо:
- •2.1.3.5. Аналіз наявності, стану і руху основних засобів
- •При розрахунку по формулі середньої хронологічний õ
- •2.1.4. Виробнича потужність підприємства
- •2.1.5. Нематеріальні активи
- •2.1.6. Оборотні активи (оборотний капітал)
- •2.1.6.1. Характеристика оборотного капіталу і джерела його утворення
- •2.1.6.2. Визначення потреби в оборотних коштах
- •2.1.6.3. Ефективність використання оборотних коштів
- •Питання для самоконтролю
- •II.2. Кадри підприємства
- •2.2.1. Персонал підприємства і його характеристика
- •2.2.2. Планування чисельності персоналу
- •2.2.3. Нормування праці
- •2.2.4. Продуктивність праці
- •Питання для самоконтролю
- •II.3. Оплата праці працівників підприємства
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Склад витрат на оплату праці
- •2.3.3. Тарифна система
- •2.3.4. Форми і системи оплати праці
- •Відрядну оплату праці не рекомендується застосовувати в тому випадку, якщо її застосування веде до:
- •2.3.5. Безтарифна система оплати праці
- •Загальна сума балів, зароблена всіма працівниками підрозділу:
- •Алгоритм розрахунку фактичної заробітної плати персоналу цеху
- •2.3.6. Участь у прибутках підприємства
- •2.3.7. Виплата дивідендів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до блоку II
- •Блок модулів III. Економіко-фінансові параметри діяльності підприємства
- •III.1. Витрати виробництва і реалізації продукції
- •3.1.1. Склад і класифікація витрат підприємства
- •3.1.2. Групування витрат за економічними елементами
- •3.1.3. Групування витрат за статтями калькуляції
- •3.1.4. Витрати і ціна продукції підприємства
- •3.1.5. Аналіз витрат і ціни в короткостроковому періоді
- •3.1.6. Види цін і їхнє регулювання
- •3.1.7. Ціни при оптових продажах
- •3.1.8 Контрактні і модифіковані ціни
- •3.1.9. Надбавки і знижки до цін
- •Питання для самоконтролю
- •III.2. Фінансові результати й оцінка фінансового стану підприємства
- •3.2.1. Фінансова звітність і її склад
- •3.2.2. Структура і зміст балансу
- •3.2.3. Структура і зміст звіту про фінансові результати
- •Звіт про фінансові результати
- •I. Фінансові результати
- •II. Елементи операційних витрат
- •III. Розрахунки показників прибутку акцій
- •3.2.4. Розподіл прибутку на підприємствах різних організаційних форм
- •3.2.5. Структура і зміст звіту про рух коштів
- •Звіт про рух коштів
- •3.2.6. Структура і зміст звіту про власний капітал
- •Звіт про власний капітал
- •3.2.7. Оцінка фінансового стану і фінансової стійкості підприємства
- •3.2.8. Показники рентабельності і ділової активності підприємства
- •3.2.9. Ефект фінансового важеля
- •Питання для самоконтролю
- •III.3. Інвестиційна діяльність підприємства
- •3.3.1. Поняття, форми та склад інвестицій
- •3.3.2. Джерела інвестицій. Інвестиційний проект
- •3.3.3. Інвестиції та час. Фінансові розрахунки
- •3.3.3.1. Нарахування складних відсотків
- •3.3.3.2. Дисконтування
- •3.3.3.3. Сума дисконтування
- •3.3.5. Врахування інфляції
- •3.3.4. Методи оцінки інвестиційних проектів
- •3.3.4.1. Метод розрахунку чистого дисконтованого доходу (чистого приведеного ефекту)
- •3.3.4.2. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції (індекс прибутковості)
- •3.3.4.3. Метод розрахунку рентабельності інвестицій (внутрішня норма прибутковості)
- •3.3.4.4. Метод визначення терміну окупності інвестицій
- •3.3.4.5. Методика розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій
- •3.3.4.6. Приклад використання охарактеризованих методів
- •3.3.5. Лізинг
- •3.3.6. Економічний вибір варіантів купівлі нового елемента техніки чи ремонту старого елемента
- •Питання для самоконтролю
- •III.4. Оцінка вартості майна підприємства як цілісного комплексу
- •3.4.1. Майно підприємства як об'єкт фінансової оцінки
- •3.4.2. Методичні принципи визначення ринкової вартості
- •Принципи, засновані на уявленнях про мк власника майна
- •Принципи, пов'язані з ринковим середовищем
- •Принципи, пов'язані з експлуатацією майна
- •3.4.3. Оцінка вартості підприємства в цілому
- •Питання для самоконтролю
- •Яким чином здійснюється оцінка вартості підприємства?
- •Що являє собою майновий комплекс підприємства?
- •Література до блоку III
3.4.3. Оцінка вартості підприємства в цілому
В деяких ситуаціях МК всього підприємства стає об'єктом господарського обігу, і тоді виникає необхідність у визначенні вартості підприємства. Найбільш характерним прикладом є завдання з визначення вартості пакету акцій підприємства, адже це вартість частки власного капіталу підприємства, що припадає на ці акції.
Методи, що застосовуються для оцінки вартості підприємства, ґрунтуються на наведених принципових підходах: дохідному, порівняльному і витратному. Найбільш поширені методи: дисконтованих доходів (дохідний), підприємства-аналога (порівняльний) і нагромадження активів (витратний). Метод дисконтованих доходів базується на дохідному підході і реалізується в кілька етапів.
Етап 1. Обирають показник, що характеризує прибутковість підприємства, і визначають порядок його розрахунку. Таким показником може бути чистий прибуток або чистий доход. Зазвичай у практиці оцінки обирають чистий доход на власний капітал, тобто ту частину чистого доходу підприємства, що сплачується безпосередньо інвестору. Встановлено, що чистий доход на власний капітал щонайкраще корелюється з ринковою ціною акцій підприємств-емітентів. Періодичні надходження чистого доходу протягом певного відрізка часу називаються грошовим потоком. На цьому етапі вирішують, як розраховувати і прогнозувати майбутній грошовий потік, а також обирають тривалість прогнозованого періоду в роках. Так як мова йде про підприємства у формі акціонерних товариств, то чистий грошовий потік, що надходить акціонерам, – це потік дивідендів.
Етап 2. Аналізують та прогнозують валові доходи. Прогноз динаміки валових доходів одержують на основі прогнозів: попиту на продукцію, обсягів виробництва, цін, виробничої потужності, експорту продукції. При цьому враховують досягнуті темпи зростання підприємства, загальноекономічні перспективи в країні, можливі дії з боку конкурентів і інші фактори.
Етап 3. Аналізують і прогнозують динаміку витрат виробництва. В ході аналізу вивчають тенденції і зв'язки між показниками, що мали місце в попередні роки, визначають співвідношення між постійними і змінними витратами, оцінюють інфляційні індекси для різних видів витрат, елімінують нехарактерні доходи і втрати, аналізують середні темпи зносу основних засобів. Бажано на цьому етапі зібрати і проаналізувати інформацію про показники роботи інших підприємств, що спеціалізуються на виробництві аналогічної продукції. Власне кажучи на цьому етапі виконують ретроспективний фінансовий аналіз діяльності підприємства, що дозволяє зробити обґрунтовані прогнози на майбутнє.
Етап 4. Аналізують і складають прогноз інвестицій. Проведений інвестиційний моніторинг включає три компоненти: 1) інвестиції для відтворення основних фондів, для удосконалення і відновлення фондів, для розширення виробничих потужностей; 2) рівень і динаміка власних оборотних коштів; 3) зміна залишку довгострокової кредиторської заборгованості за роками прогнозованого періоду.
Етап 5. Розраховують значення грошового потоку (потоку дивідендів) для кожного року в прогнозованому періоді.
Етап 6. Визначають ставку дисконту. Ставка дисконту повинна відповідати грошовому потоку. Якщо обрано грошовий потік для власного капіталу (тобто потік дивідендів), то і ставка дисконту повинна бути ставкою для власного капіталу. Якщо грошовий потік розраховується в грошових одиницях з незмінною купівельною спроможністю, то і ставка дисконту приймається реальною, тобто звільненою від інфляційної складової.
Найбільш поширені два способи розрахунку ставки дисконту: за формулою CARM (capital assert pricing model – модель оцінки капітальних активів) і за формулою кумулятивної (підсумовуючої) моделі.
Формула CARM має наступний вигляд:
,
де r – безризикова ставка дисконту;
β – коефіцієнт „бета”, що показує співвідношення між зміною доходу на акцію підприємства і зміною середнього доходу акцій на ринку цінних паперів; даний коефіцієнт характеризує ступінь ризику вкладень в акції підприємства; якщо β > 1, то ризик високий; якщо 0 < β < 1, то ризик на середньому рівні; якщо β = 0, то відсутня загроза ризику;
rcp – середня ставка доходу на ринку;
rcp - rбр – ринкова премія.
За формулою CARM доцільно обчислювати реальну ставку дисконту. Якщо відома номінальна безризикова ставка, то її перераховують у реальну безризикову ставку:
де rр – реальна ставка доходу;
rн – номінальна ставка доходу;
i – темп інфляції.
Показник темпу інфляції рекомендується визначати на основі індексу споживчих цін на товари і послуги, тому що доходи від акцій (тобто дивіденди) сплачуються широкому колу акціонерів і ті використовують їх на задоволення індивідуальних потреб.
Коефіцієнт β визначається на основі даних фондового ринку за динамікою курсу акцій підприємств тієї ж галузі, що й оцінюване підприємство. Ті ж дані є джерелом інформації про середню ставку доходу на ринку. Результати розрахунку за формулою CARM коректують внесенням виправлень: на розмір компанії, на індивідуальні особливості підприємства, на страховий ризик.
Формула кумулятивної (підсумовуючої) моделі має наступний вид:
,
де ∑rPi – сумарна премія за ризик;
rPi – i-а компонента сумарної премії за ризик. Компоненти премії за ризик визначаються експертним шляхом (в інтервалі від 0 до 0,05 для кожного компонента) за наступними факторами: недосконалість управління, недостатність розміру підприємства, фінансова нестійкість, негнучкість у диверсифікованості продукції, нестабільність складу партнерів, невизначеність у динаміці прибутку, інші негативні фактори.
Етап 7. Розраховують постпрогнозовану („залишкову”) вартість підприємства.
Під постпрогнозованою розуміється поточна вартість підприємства за станом на кінець останнього року прогнозованого періоду. Застосовуються різні методи розрахунку (за ліквідаційною чи за залишковою балансовою вартістю активів і ін.), але найбільш придатною є формула Гордона:
,
де Еn – чистий доход акціонерів по закінченні останнього n-го року прогнозованого періоду;
g – щорічний темп росту чистого доходу, очікуваний до кінця прогнозованого періоду.
Етап 8. Розраховують поточну вартість підприємства по формулі:
,
де Е1, Е2,..., Еn – чистий доход акціонерів після закінчення першого, другого,..., n-го року прогнозованого періоду (у твердих грошових одиницях);
n – число років у прогнозованому періоді.
Порівняльний і, частково, дохідний підходи реалізуються за допомогою методу підприємства-аналога. При цьому вартість оцінюваного підприємства визначається на основі даних про ринкову вартість акцій підприємств-аналогів. Так як власний капітал підприємства складається з кількості випущених акцій, то, маючі в розпорядженні дані про ринкову вартість акцій і їхню кількість, можна розрахувати ринкову вартість всього власного капіталу підприємства.
Як би не були схожі дане підприємство і підприємство-аналог, між ними завжди мають місце певні розбіжності і вони виявляються в значеннях основних економічних показників. Проте, існує певна міра подібності, в якості якої приймається відносний показник – мультиплікатор, що представляє собою відношення ціни акцій до якого-небудь економічного показника, від якого ця ціна безпосередньо залежить. Вважається, що мультиплікатор має єдине значення для оцінюваного підприємства і для підприємства-аналога (чи підприємств-аналогів). Головна особливість цього методу полягає в тому, що для його застосування потрібно фінансова інформація про оцінюване підприємство і підприємство-аналог, а також біржова інформація про курс акцій підприємства-аналога.
Найчастіше оцінка здійснюється за допомогою мультиплікатора Р/Е, що являє собою відношення ринкової ціни Р (price) акції до доходу Е (earnings) акціонерів на акцію. Доход на акцію розраховується розподілом чистого доходу акціонерів (сума дивідендів за винятком прибуткового податку) на кількість емітованих підприємством акцій. Мультиплікатор Р/Е надає уяву про те, у скільки разів ціна акцій перевищує дивіденд. Він характеризує думку учасників ринку цінних паперів про перспективи зростання підприємства і ринкове сприйняття рівня його ризику. Якщо на ринку стає відомо, що економічні перспективи підприємства поліпшуються, то Р/Е, зазвичай, зростає. Навпаки, коли становище підприємства погіршується або ризикованість його бізнесу зростає, то Р/Е, як правило, спадає. Відомості про ринкову ціну акцій беруться з біржових зведень, а про доходи акціонерів і число акцій, що є в обігу – з опублікованих фінансових звітів підприємств. Поточна вартість підприємства розраховується за формулою:
,
де (Р/Е)ан – показник Р/Е підприємства-аналога;
Е0 – чистий доход акціонерів оцінюваного підприємства.
Якщо зворотне значення мультиплікатора позначити як коефіцієнт капіталізації, то попередня формула перетворюється у формулу методу прямої капіталізації доходу. Для розрахунку вартості підприємства можуть застосовуватися інші мультиплікатори, а саме:
P/CF, P/EBIT, P/PTCF, P/BV,
де EBIT – доход до сплати відсотків за кредитами і податків (earnings before interest and taxes), грн.;
PTCF – прибуток до сплати податків плюс знос (амортизація), грн.;
BV – балансова вартість (book value), грн.
Використовуючи різні мультиплікатори, одержують кілька значень поточної вартості підприємства, за кінцевий результат зазвичай приймають середнє значення. Надійність розрахунків значно підвищується, якщо вдається підібрати не одне, а кілька аналогічних підприємств і шляхом порівняння з кожним з них одержати кілька оцінок вартості підприємства, з яких на основі аналізу обирають найбільш прийнятну величину.
Метод нагромадження активів ґрунтується на витратному підході. Він полягає у визначенні відбудовної вартості окремих елементів власних активів підприємства з наступним їх підсумовуванням. При цьому виходять з того, що ринкова вартість підприємства (і відповідно його акцій) зумовлена, в першу чергу, тим, наскільки велика майнова цінність його активів. Тому центральне положення, в даному випадку, займає поелементний розрахунок вартості власних активів підприємства за станом на дату оцінки. Реалізація методу передбачає виконання розрахунків за наступними етапами:
Етап 1. Аналізують статті розділу „Основні засоби” активу останнього балансу підприємства і визначають їхню сучасну ринкову вартість. Адже в балансі чимало активів відображено за їх первісною вартістю на момент придбання, тобто в якийсь час у минулому при іншій економічній ситуації. На цьому етапі розраховують окремо поточну вартість земельної ділянки, будинків і споруд, машин і устаткування, нематеріальних активів за тими правилами, що були наведені вище в даному розділі. Для всіх елементів активів, крім землі, визначається залишкова вартість.
Етап 2. Переоцінюють і корегують оборотні активи. Переоцінюють виробничі запаси, при цьому непридатні і застарілі запаси списують, а придатні – переоцінюють за сучасними цінами. Якщо підприємство володіє цінними паперами інших підприємств, то ці активи перераховують з урахуванням поточного курсу цих паперів. Нехарактерні доходи з балансу виключають, а нехарактерні збитки, навпаки, включають. Виключають безнадійну дебіторську заборгованість.
Етап 3. Підраховують суму скорегованих активів.
Етап 4. Аналізують і коректують боргові зобов'язання підприємства (кредиторську заборгованість).
Етап 5. Із суми скорегованих активів віднімають уточнені боргові зобов'язання й одержують чисту вартість власних коштів підприємства.
Метод нагромадження активів у порівнянні з іншими методами дає найбільш песимістичну оцінку, незалежну від ринкової кон'юнктури, але вимагає великої аналітичної роботи зі звітними документами підприємства. В умовах України, де фондовий ринок тільки формується, витратний підхід до оцінки бізнесу часто залишається єдино можливим.