- •Передмова
- •Блок модулів I. Основи виробництва і функціонування підприємства
- •I.1. Підприємство як господарський суб'єкт ринку
- •1.1.1. Ринок і його різновиди
- •1.1.2. Господарські суб'єкти ринкової економіки і їхня взаємодія
- •1.1.3. Характеристика підприємства
- •1.1.4. Класифікація підприємств за організаційно-правовими формами діяльності, галузевою приналежністю і розмірами
- •1.1.5. Холдингові компанії і фінансово-промислові групи
- •1.1.6. Виробнича діяльність підприємства
- •1.1.7. Загальні умови нормального функціонування підприємства
- •1.1.8. Створення і припинення діяльності підприємства
- •1.1.8.1. Принципи створення підприємства
- •1.1.8.2. Припинення діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю.
- •I.2. Підприємство і зовнішнє середовище
- •1.2.1. Підприємство і держава
- •1.2.2. Фінансове забезпечення діяльності підприємства
- •1.2.3. Податкова система України. Задачі й основні функції податкових органів
- •1.2.4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •1.2.5. Загальні положення безпечної діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •I.3. Товарна політика підприємства
- •1.3.1. Життєвий цикл товару
- •1.3.2. Вивчення конкурентних можливостей підприємства
- •1.3.3. Вибір конкурентної стратегії
- •1.3.4. Оцінка ринку збуту
- •1.3.5. Вплив попиту на формування цін
- •1.3.5.1. Аналіз впливу еластичності попиту на динаміку цін
- •1.3.5.2. Облік взаємовпливу цінової політики конкурентів
- •1.3.5.3. Динаміка доходів споживачів і зміна цін
- •1.3.5.4. Контроль динаміки цін
- •Питання для самоконтролю
- •I.4. Організаційно-управлінські структури підприємства й основи планування його діяльністю
- •1.4.1. Організаційна структура
- •1.4.2. Форма організації виробництва
- •1.4.3. Типи організації виробництва
- •1.4.4. Функції і структура управління
- •1.4.4.1. Організаційний підхід при створенні системи управління
- •1.4.5. Вибір місця розташування підприємства
- •1.4.6. Генеральний план підприємства
- •1.4.7. Планування діяльності підприємства
- •1.4.7.1. Стратегічний план
- •1.4.7.2. Поточне планування діяльності підприємства
- •1.4.7.3. Бізнес-планування в діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Література до блоку I
- •Блок модулів II. Ресурси підприємства і показники їхнього використання іі.1. Активи (майно) і капітал підприємства
- •2.1.1. Активи підприємства
- •2.1.2. Капітал підприємства
- •2.1.3. Основні засоби підприємства
- •2.1.3.1. Класифікаційні групи і їхня характеристика
- •2.1.3.2. Первісна вартість і переоцінка основних засобів
- •2.1.3.3. Амортизація основних засобів
- •2.1.3.4. Амортизаційна політика
- •Після перетворень одержимо:
- •2.1.3.5. Аналіз наявності, стану і руху основних засобів
- •При розрахунку по формулі середньої хронологічний õ
- •2.1.4. Виробнича потужність підприємства
- •2.1.5. Нематеріальні активи
- •2.1.6. Оборотні активи (оборотний капітал)
- •2.1.6.1. Характеристика оборотного капіталу і джерела його утворення
- •2.1.6.2. Визначення потреби в оборотних коштах
- •2.1.6.3. Ефективність використання оборотних коштів
- •Питання для самоконтролю
- •II.2. Кадри підприємства
- •2.2.1. Персонал підприємства і його характеристика
- •2.2.2. Планування чисельності персоналу
- •2.2.3. Нормування праці
- •2.2.4. Продуктивність праці
- •Питання для самоконтролю
- •II.3. Оплата праці працівників підприємства
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Склад витрат на оплату праці
- •2.3.3. Тарифна система
- •2.3.4. Форми і системи оплати праці
- •Відрядну оплату праці не рекомендується застосовувати в тому випадку, якщо її застосування веде до:
- •2.3.5. Безтарифна система оплати праці
- •Загальна сума балів, зароблена всіма працівниками підрозділу:
- •Алгоритм розрахунку фактичної заробітної плати персоналу цеху
- •2.3.6. Участь у прибутках підприємства
- •2.3.7. Виплата дивідендів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до блоку II
- •Блок модулів III. Економіко-фінансові параметри діяльності підприємства
- •III.1. Витрати виробництва і реалізації продукції
- •3.1.1. Склад і класифікація витрат підприємства
- •3.1.2. Групування витрат за економічними елементами
- •3.1.3. Групування витрат за статтями калькуляції
- •3.1.4. Витрати і ціна продукції підприємства
- •3.1.5. Аналіз витрат і ціни в короткостроковому періоді
- •3.1.6. Види цін і їхнє регулювання
- •3.1.7. Ціни при оптових продажах
- •3.1.8 Контрактні і модифіковані ціни
- •3.1.9. Надбавки і знижки до цін
- •Питання для самоконтролю
- •III.2. Фінансові результати й оцінка фінансового стану підприємства
- •3.2.1. Фінансова звітність і її склад
- •3.2.2. Структура і зміст балансу
- •3.2.3. Структура і зміст звіту про фінансові результати
- •Звіт про фінансові результати
- •I. Фінансові результати
- •II. Елементи операційних витрат
- •III. Розрахунки показників прибутку акцій
- •3.2.4. Розподіл прибутку на підприємствах різних організаційних форм
- •3.2.5. Структура і зміст звіту про рух коштів
- •Звіт про рух коштів
- •3.2.6. Структура і зміст звіту про власний капітал
- •Звіт про власний капітал
- •3.2.7. Оцінка фінансового стану і фінансової стійкості підприємства
- •3.2.8. Показники рентабельності і ділової активності підприємства
- •3.2.9. Ефект фінансового важеля
- •Питання для самоконтролю
- •III.3. Інвестиційна діяльність підприємства
- •3.3.1. Поняття, форми та склад інвестицій
- •3.3.2. Джерела інвестицій. Інвестиційний проект
- •3.3.3. Інвестиції та час. Фінансові розрахунки
- •3.3.3.1. Нарахування складних відсотків
- •3.3.3.2. Дисконтування
- •3.3.3.3. Сума дисконтування
- •3.3.5. Врахування інфляції
- •3.3.4. Методи оцінки інвестиційних проектів
- •3.3.4.1. Метод розрахунку чистого дисконтованого доходу (чистого приведеного ефекту)
- •3.3.4.2. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції (індекс прибутковості)
- •3.3.4.3. Метод розрахунку рентабельності інвестицій (внутрішня норма прибутковості)
- •3.3.4.4. Метод визначення терміну окупності інвестицій
- •3.3.4.5. Методика розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій
- •3.3.4.6. Приклад використання охарактеризованих методів
- •3.3.5. Лізинг
- •3.3.6. Економічний вибір варіантів купівлі нового елемента техніки чи ремонту старого елемента
- •Питання для самоконтролю
- •III.4. Оцінка вартості майна підприємства як цілісного комплексу
- •3.4.1. Майно підприємства як об'єкт фінансової оцінки
- •3.4.2. Методичні принципи визначення ринкової вартості
- •Принципи, засновані на уявленнях про мк власника майна
- •Принципи, пов'язані з ринковим середовищем
- •Принципи, пов'язані з експлуатацією майна
- •3.4.3. Оцінка вартості підприємства в цілому
- •Питання для самоконтролю
- •Яким чином здійснюється оцінка вартості підприємства?
- •Що являє собою майновий комплекс підприємства?
- •Література до блоку III
Алгоритм розрахунку фактичної заробітної плати персоналу цеху
Кваліфікаційний рівень, Кi |
Кількість відпрацьованих год.-год., Тi |
Кількість балів, Мi |
Частка фонду оплати праці в тис. грн., d |
Фактична заробітна плата, грн. |
1,3 |
180,5 |
258,1 |
1,086 |
280,3 |
2,1 |
123,0 |
232,5 |
1,086 |
252,49 |
1,7 |
180,5 |
319,1 |
1,086 |
346,54 |
Така система змінює пропорції розподілу ФОП при тому самому рівні кваліфікації, розряді. Заробіток одних робітників може збільшуватися, а інших – зменшуватися. В результаті забезпечується велика соціальна справедливість у розподілі заробітку між працівниками, чого не можна досягти при тарифній системі.
Необхідно відзначити, що в умовах ринкової економіки важливий показник роботи – обсяг реалізації продукції і послуг. Тому, чим вище обсяг реалізації, тим більш ефективно працює підприємство і заробітна плата може корегуватися в залежності від обсягу реалізації. Це особливо ефективно для управлінського персоналу і допоміжних робітників, оскільки ці дві категорії працівників підприємства не так істотно впливають на обсяг випуску продукції.
2.3.6. Участь у прибутках підприємства
В якості інструменту матеріального стимулювання може також використовуватися система участі працівників у прибутках підприємства. Вона передбачає поділ між працівниками підприємства додаткового прибутку, що був отриманий в результаті підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції. При цьому завжди розглядається продуктивність всього підприємства.
Існує кілька систем участі в поділі прибутку. Багато хто з них пов’язані не з кінцевими результатами діяльності підприємства, а з окремими показниками, що відбивають фактори підвищення конкурентоспроможності.
Як приклад однієї з таких систем участі в прибутку можна привести систему Ракера, розроблену в 50-х рр. Ця система базується на преміюванні працівників за підвищення обсягу чистої продукції в розрахунку на одиницю заробітної плати і застосовується на підприємствах капіталомістких галузей. Застосування даної системи передбачає три етапи:
1) визначається обсяг умовно чистої продукції: з обсягу продажів віднімаються відсотки за кредит, зміни товарних запасів, вартість сировини і матеріалів, а також інші виплати зовнішнім організаціям;
2) визначається стандарт Ракера, тобто частка фонду заробітної плати в обсязі умовно чистої продукції (середня величина за ряд років). Цей стандарт стійкий у часі;
3) визначається обсяг преміального фонду: фактичний обсяг умовно чистої продукції збільшується на стандарт Ракера і віднімається фактично сплачена працівникам заробітна плата.
Метою використання подібних систем є збільшення зацікавленості працівників у підвищенні ефективності своєї праці.
2.3.7. Виплата дивідендів
Відповідно до Положення про порядок виплати дивідендів по акціях і відсотків по облігаціях, дивідендом є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що підлягає розподілу серед акціонерів – та що приходиться на одну просту чи привілейовану акцію.
Чистий прибуток, що направляється на виплату дивідендів, розподіляється між акціонерами пропорційно числу і виду приналежних їм акцій.
Дивіденд може виплачуватися щоквартально, раз на півроку, раз на рік.
Проміжний дивіденд оголошується радою директорів товариства в розрахунку на одну просту акцію за підсумками 1 минулого кварталу (півріччя). Розмір остаточного дивіденду, що приходиться на одну просту акцію, оголошується (оприлюднюється) на загальних зборах акціонерів за результатами року з урахуванням виплати проміжних дивідендів за пропозицією ради директорів товариства. Він не може бути збільшений у порівнянні з розміром, запропонованим радою директорів, але може бути зменшений загальними зборами акціонерів. Це пов’язано з тим, що рада директорів визначає стратегію розвитку товариства і хоча вищим органом акціонерного товариства є загальні збори, проте, саме рада директорів вирішує, яку частину чистого прибутку направити на розширення виробництва, і яку – на виплату дивідендів.
Фіксований дивіденд або його мінімальна величина по привілейованих акціях встановлюється товариством при їхньому випуску.
Якщо в акціонерного товариства немає прибутку за результатами виробничої діяльності, виплата дивідендів можлива тільки за рахунок і в межах спеціальних фондів товариства, створених для цієї мети. Витрата засобів резервного фонду товариства на ці цілі не допускається, оскільки резервний фонд використовується для виплати відсотків по облігаціях.
Виплата дивідендів по простих акціях є конкретним зобов'язанням товариства перед акціонерами. Загальні збори акціонерів і рада директорів товариства мають право приймати рішення про недоцільність виплати дивідендів по простих акціях за підсумками того чи іншого періоду року в цілому. Що ж стосується розміру дивідендів, що повідомляються загальним зборам, то їхня виплата обов'язкова.
У випадку виплати акціонерам зайвих дивідендів товариство може зарахувати зайву виплату за рахунок майбутніх платежів чи запропонувати акціонерам повернути її на підставі рішення загальних зборів. При цьому товариство не має права примушувати акціонерів до повернення надлишково сплачених дивідендів.
Якщо в річному балансі товариства маються збитки, то рада директорів або загальні збори акціонерів не вправі оголошувати і виплачувати дивіденди по акціях доти, поки збитки не будуть покриті чи не буде зменшений статутний капітал суспільства.
Дивіденди можуть виплачуватися в наступній формі:
грошові виплати;
акції;
облігації;
товари.
Дивіденди обкладаються податком незалежно від форми їх виплати відповідно до діючого податкового законодавства. Товариство повідомляє розмір дивідендів без обліку податку з них. Акціонерне товариство відкритого типу публікує дані про розмір виплачуваних дивідендів у засобах масової інформації.
За невиплаченими і не одержаними дивідендами відсотки не нараховуються. Акціонер має право вимагати виплати не одержаних дивідендів незалежно від терміну утворення заборгованості. Дивіденд, який не вимагається власником чи його законним правонаступником (посередником) у встановлені для закінчення за давниною позову терміни, перераховується в доход бюджету держави.
Якщо фінансові засоби, які має юридична особа, не дозволяють виплачувати одночасно дивіденди по акціях і відсотки по облігаціях, переважне право на одержання мають власники облігацій.
Відсотки по облігаціях розраховуються стосовно номіналу облігації, незалежно від курсової вартості.