2.2.3. Нормування праці

Організація праці включає в якості необхідного складового елемента нормування праці. Метою нормування праці є визначення необхідних витрат і результатів праці, встановлення співвідношень між чисельністю працівників різних груп і кількістю одиниць устаткування. Необхідними вважаються витрати і результати, що відповідають найбільш ефективним варіантам організації праці, виробництва і управління.

Нормування праці на підприємстві забезпечує:

• визначення планової трудомісткості виготовлення окремих деталей, вузлів і виробу в цілому;

• розрахунок необхідної чисельності працівників як за професіями, так і за кваліфікацією;

• оцінку результатів праці, встановлення фондів заробітної плати і матеріального заохочення;

• оцінку ефективності від впровадження нової техніки;

• обґрунтування плану підвищення продуктивності праці;

• розрахунок виробничих програм цехів, ділянок, груп, окремих робочих місць;

• визначення кількості необхідного устаткування;

• оцінку організаційного рівня робочих місць при проведенні атестації і розробці оптимальних варіантів їхньої організації й обслуговування.

Норми праці є основою планування й організації виробництва, оплати праці, стимулювання росту його продуктивності.

Для нормування праці використовуються нормативи і єдині (типові) норми. На підприємствах розраховуються (визначаються) і встановлюються норми часу, трудомісткість операцій, виготовлення, обслуговування, чисельності, керованості, а також нормовані завдання.

Основне місце в нормативних матеріалах з праці приділяється нормам часу. Норма часу – тривалість робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції чи виконання визначеного обсягу робіт. Норма часу зазвичай складається з двох частин:

• норми підготовчо-заключного часу, що встановлюються на всю задану кількість продукції і не залежать від його величини;

• норми штучного часу, що включає оперативний час (у тому числі основний, котрий затрачається на зміну предмета праці, і допоміжний час, коли виконуються завантаження сировини, знімання готової продукції, управління устаткуванням і т.п.), час обслуговування робочого місця, час перерв, передбачених технологією й організацією виробництва.

Норму часу (t_ч) у цілому можна представити як:

, хв.

а норму штучного часу як:

, хв.

де t_осн – основний час, хв.;

t_д – допоміжний час, хв.;

t_об – час обслуговування робочого місця, хв.;

t_відп – час на відпочинок і особисті потреби працівників, хв.;

t_пт – час перерв з організаційно-технічних причин (регламентовано), хв.;

t_пз – підготовчо-заключний час, хв.

Норма часу обслуговування робочого місця – час, затрачуваний робітником на догляд за устаткуванням і підтримку робочого місця в нормальному стані. Воно, в свою чергу, підрозділяється на:

• час на технічне обслуговування (догляд за устаткуванням при виконанні даної роботи: заміна зношеного інструмента, збирання стружки і т.п.);

• час на організаційне обслуговування (догляд за робочим місцем, пов’язаний з виконанням роботи протягом усієї зміни: розкладання і збирання інструмента на початку і в кінці зміни, змащення устаткування і т.п.).;

Норма виробітку визначає кількість одиниць продукції, що повинна бути виготовлена одним працівником (бригадою), за визначений час:

, од.

де t_ч – встановлена норма часу на одиницю продукції, год. (хв.).

Норма обслуговування – кількість виробничих об'єктів (робочих місць, одиниць устаткування), що працівник відповідної кваліфікації повинен обслуговувати протягом одиниці робочого часу. Норма застосовується як відносно працівників, що обслуговують автоматизовані виробничі процеси, так і до допоміжних робітників. Норма обслуговування розраховується за формулою:

, од.

де Н_о – норма обслуговування, од.,

t_об – встановлена норма часу на обслуговування одиниці устаткування, год. (хв.)

Норма чисельності (Н_ч) визначає чисельність працівників визначеного професійно-кваліфікаційного складу, необхідних для виконання даного обсягу робіт.

Нормоване завдання встановлює необхідний асортимент і обсяг робіт, що повинні бути виконані бригадою за даний відрізок часу. На відміну від норми виробітку нормоване завдання може встановлюватися не тільки в натуральних одиницях, але й в годинах, нормо-гривнях.

Норма керованості визначає кількість працівників, що повинні бути безпосередньо підлеглі одному керівнику.

Таким чином, для раціональної організації виробництва використовується система норм праці, що відбивають різні сторони трудового процесу. Норми тривалості, трудомісткості і чисельності є нормами витрат праці, норми виробітку і нормовані завдання – нормами результатів праці. Норми обслуговування і керованості відносяться до нормативних характеристик організації трудового процесу і характеризують розміри робочих місць.

Основна вимога до норм полягає в тому, що всі вони повинні відповідати найбільш ефективним для умов даної ділянки варіантам технологічного процесу, організації праці, виробництва і управління.

Норми праці встановлюються на окрему операцію (операційна норма) або на взаємозалежну групу операцій, комплексу робіт (укрупнена, комплексна норма).