3.3.4.5. Методика розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій

Цей метод має дві характерні риси: по-перше, він не передбачає дисконтування показників доходу; по-друге, доход характеризується показником чистого прибутку ЧП (балансовий прибуток за мінусом відрахувань у бюджет). Алгоритм розрахунку винятково простий, що і визначає широке використання цього показника на практиці: коефіцієнт ефективності інвестиції розраховується розподілом середньорічного прибутку П на середню величину інвестиції (коефіцієнт приймається у відсотках). Середня величина інвестицій знаходиться розподілом вихідної суми капітальних вкладень на дві, якщо передбачається, що після закінчення терміну реалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати будуть списані; якщо допускається наявність залишкової чи ліквідаційної вартості (Л), то її оцінка повинна бути виключена.

, %

Даний показник порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, що розраховується розподілом загального чистого прибутку підприємства на загальну суму засобів, авансованих у його діяльність (підсумок середнього нетто).

Метод, заснований на застосуванні коефіцієнту ефективності інвестицій, також має ряд істотних недоліків, обумовлених в основному тим, що він не враховує тимчасової складової грошових потоків. Зокрема, метод не враховує розбіжності між проектами з однаковою сумою середньорічного прибутку, але змінною за роками сумою прибутку, а також між проектами, які мають однаковий середньорічний прибуток, що генерується протягом різної кількості років, і т.п.

3.3.4.6. Приклад використання охарактеризованих методів

Підприємство розглядає доцільність придбання нової технологічної лінії. Вартість лінії складає 10 млн. грн.; термін експлуатації – 5 років; знос на устаткування нараховується за методом прямолінійної амортизації, тобто 20% річних; ліквідаційна вартість устаткування буде достатня для покриття витрат, пов'язаних з демонтажем лінії. Виторг від реалізації продукції прогнозується за роками у наступних обсягах (тис. грн.): 6800, 7400, 8200, 8000, 6000. Поточні витрати за роками оцінюються в такий спосіб: 3400 тис. грн. у перший рік експлуатації лінії з наступним щорічним ростом їх на 3%. Ставка податку на прибуток складає 30%. Сформоване фінансово-господарське положення підприємства таке, що коефіцієнт рентабельності авансованого капіталу складав 21÷22%; „ціна” авансованого капіталу – 19%. В відповідності зі сформованою практикою прийняття рішень в сфері інвестиційної політики керівництво підприємства не вважає за доцільне брати участь у проектах з періодом окупності більшим за чотири роки. Чи доцільно реалізовувати даний проект?

Оцінка виконується в три етапи: 1) розрахунок вихідних показників по роках; 2) розрахунок аналітичних коефіцієнтів; 3) аналіз коефіцієнтів.

Етап 1. Розрахунок вихідних показників за періодами:

Таблиця 3.3.3

Оцінка проекту за І етапом

	Роки
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
Обсяг реалізації	6800	7400	8200	8000	6000
Поточні витрати	3400	3502	3607	3715	3827
Знос (амортизація)	2000	2000	2000	2000	2000
Оподатковуваний прибуток	400	1898	2593	2285	173
Податок на прибуток	120	569	778	686	52
Чистий прибуток	280	1329	1815	1599	121
Чисті грошові надходження	2280	3329	3815	3599	2121

Етап 2. Розрахунок аналітичних коефіцієнтів:

а) розрахунок чистого дисконтованого доходу r = 19%:

б) розрахунок індексу прибутковості

ІД = 0,98;

в) розрахунок норми рентабельності даного проекту

ВНД-18,1%;

г) розрахунок терміну окупності проекту:

період окупності складає 3 роки, оскільки кумулятивна сума чистих грошових надходжень за цей період (10124 тис. грн.) перевищує обсяг капітальних вкладень;

д) розрахунок коефіцієнта ефективності проекту:

середньорічний чистий прибуток складає 1168,8 тис. грн.;

середньорічний обсяг капітальних вкладень – на рівні 5000 тис. грн.;

коефіцієнт ефективності дорівнює 23,3%.

Етап 3. Аналіз коефіцієнтів.

Наведені розрахунки свідчать, що в залежності від того, який критерій ефективності обраний за основу на даному підприємстві, можуть бути резюмовані діаметрально протилежні висновки. Дійсно, відповідно до критеріїв ЧДД, ІД, ВНД проект потрібно відкинути; відповідно до двох інших критеріїв (Т_ок, КЕІ) – прийняти. В даному випадку можна орієнтуватися на якийсь один чи кілька критеріїв, найбільш важливих, на думку керівництва підприємства, або взяти до уваги додаткові об'єктивні і суб'єктивні фактори.

Дослідження, проведені авторитетними фахівцями в області фінансового аналізу, показали, що найбільш доцільним, об’єктивним критерієм є показник ЧДД. Основних аргументів на користь цього критерію два:

він дає ймовірну оцінку приросту капіталу підприємства у випадку прийняття проекту; критерій повною мірою відповідає основній меті діяльності управлінського персоналу, якою, як відзначалося раніше, є нарощування економічного потенціалу підприємства;

він має властивість адаптивності, що дозволяє складати значення показника ЧДД по різних проектах і використовувати агреговану величину для оптимізації інвестиційного портфеля.