1.4.6. Генеральний план підприємства

Генеральний план – одна з найважливіших частин проекту промислового підприємства, що містить комплексне рішення питань планування і благоустрою території, розміщення будинків, споруджень, транспортних комунікацій, інженерних мереж, організації систем господарського і побутового обслуговування, а також розташування підприємства в промисловому районі (вузлі).

До генерального плану пред'являються високі вимоги, головні з яких:

1. розташування виробничих підрозділів строго за ходом технологічного процесу – склади сировини, матеріалів і напівфабрикатів, заготівельні, обробні, складальні цехи, склади готової продукції;

2. розміщення допоміжних ділянок, господарств поблизу цехів основного виробництва, які вони обслуговують;

3. раціональне розміщення залізничних колій в межах підприємства. Вони повинні бути підведеними як до приміщень складів сировини, матеріалів і напівфабрикатів, так і до складу готової продукції, де проводиться остаточне комплектування виробів зйомним устаткуванням, запасними частинами, консервація, упакування, закупорювання, навантаження, відправлення продукції споживачу;

4. найбільша прямоточність і найкоротші шляхи транспортування сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції;

5. виключення зустрічних і поворотних потоків як в межах, так і поза приміщеннями;

6. найбільш доцільні варіанти розташування зовнішніх комунікацій підприємства і приєднання їх до інженерних мереж, шосейних доріг, залізничних колій і т.п.

7. розміщення в блоках цехів лабораторій (вимірювальної, хімічної, рентгеноконтролю, ультразвуку та ін.), що обслуговують їх, а також цехів термічної обробки і захисних покрить деталей, готових виробів.

На великих підприємствах цехи доцільно поєднувати в корпуси.

При проектуванні підприємств необхідно піклуватися про компактність забудови. В залежності від характеру продукції, її конструктивних особливостей, по можливості, будувати корпуси в багатоповерховому виконанні. Вибір раціональної відстані між цехами, блоками цехів і корпусами, вимагає дотримання санітарно-технічних умов, правил техніки безпеки і пожежної безпеки.

Генеральний план повинен також передбачати можливість подальшого розвитку підприємства і забезпечувати таку виробничу структуру, при якій можуть бути досягнуті найвищі результати виробництва при найменших витратах; створювати умови для максимального задоволення інтересів усіх працівників підприємства.

Розміщення основних, допоміжних, побічних, підсобних цехів і ділянок та господарств, що їх обслуговують, органів управління, транспортних магістралей на території підприємства впливає на організацію виробництва, його економіку; визначає напрямок вантажопотоків, довжину трас рейкових і безрейкових шляхів, а також ефективність використання виробничої площі.

Компактність забудови, її раціональна щільність і поверховість дозволяють заощаджувати капітальні вкладення, знижувати обсяги будівельних робіт і внутрішньозаводських перевезень, зменшувати довжину комунікацій, скорочувати тривалість виробничого циклу, у більш широких масштабах впроваджувати комплексну механізацію й автоматизацію виробничих і допоміжних процесів, зменшувати час перебування готової продукції на складі, підвищувати продуктивність праці, поліпшувати якість продукції, знижувати її собівартість.

Задача співробітників проектних інститутів, інженерно-технічних працівників і виробничників промислових підприємств – постійне поліпшення виробничої структури розміщення цехів і виробничих ділянок. Особливо серйозну увагу цьому питанню необхідно приділяти в період реконструкції, технічного переозброєння, розширення підприємства і нового будівництва. Удосконалювання генерального плану заводу – прояв турботи про підвищення ефективності виробництва, поліпшенні якості продукції, що випускається, і умов праці.