- •Передмова
- •Блок модулів I. Основи виробництва і функціонування підприємства
- •I.1. Підприємство як господарський суб'єкт ринку
- •1.1.1. Ринок і його різновиди
- •1.1.2. Господарські суб'єкти ринкової економіки і їхня взаємодія
- •1.1.3. Характеристика підприємства
- •1.1.4. Класифікація підприємств за організаційно-правовими формами діяльності, галузевою приналежністю і розмірами
- •1.1.5. Холдингові компанії і фінансово-промислові групи
- •1.1.6. Виробнича діяльність підприємства
- •1.1.7. Загальні умови нормального функціонування підприємства
- •1.1.8. Створення і припинення діяльності підприємства
- •1.1.8.1. Принципи створення підприємства
- •1.1.8.2. Припинення діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю.
- •I.2. Підприємство і зовнішнє середовище
- •1.2.1. Підприємство і держава
- •1.2.2. Фінансове забезпечення діяльності підприємства
- •1.2.3. Податкова система України. Задачі й основні функції податкових органів
- •1.2.4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •1.2.5. Загальні положення безпечної діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •I.3. Товарна політика підприємства
- •1.3.1. Життєвий цикл товару
- •1.3.2. Вивчення конкурентних можливостей підприємства
- •1.3.3. Вибір конкурентної стратегії
- •1.3.4. Оцінка ринку збуту
- •1.3.5. Вплив попиту на формування цін
- •1.3.5.1. Аналіз впливу еластичності попиту на динаміку цін
- •1.3.5.2. Облік взаємовпливу цінової політики конкурентів
- •1.3.5.3. Динаміка доходів споживачів і зміна цін
- •1.3.5.4. Контроль динаміки цін
- •Питання для самоконтролю
- •I.4. Організаційно-управлінські структури підприємства й основи планування його діяльністю
- •1.4.1. Організаційна структура
- •1.4.2. Форма організації виробництва
- •1.4.3. Типи організації виробництва
- •1.4.4. Функції і структура управління
- •1.4.4.1. Організаційний підхід при створенні системи управління
- •1.4.5. Вибір місця розташування підприємства
- •1.4.6. Генеральний план підприємства
- •1.4.7. Планування діяльності підприємства
- •1.4.7.1. Стратегічний план
- •1.4.7.2. Поточне планування діяльності підприємства
- •1.4.7.3. Бізнес-планування в діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Література до блоку I
- •Блок модулів II. Ресурси підприємства і показники їхнього використання іі.1. Активи (майно) і капітал підприємства
- •2.1.1. Активи підприємства
- •2.1.2. Капітал підприємства
- •2.1.3. Основні засоби підприємства
- •2.1.3.1. Класифікаційні групи і їхня характеристика
- •2.1.3.2. Первісна вартість і переоцінка основних засобів
- •2.1.3.3. Амортизація основних засобів
- •2.1.3.4. Амортизаційна політика
- •Після перетворень одержимо:
- •2.1.3.5. Аналіз наявності, стану і руху основних засобів
- •При розрахунку по формулі середньої хронологічний õ
- •2.1.4. Виробнича потужність підприємства
- •2.1.5. Нематеріальні активи
- •2.1.6. Оборотні активи (оборотний капітал)
- •2.1.6.1. Характеристика оборотного капіталу і джерела його утворення
- •2.1.6.2. Визначення потреби в оборотних коштах
- •2.1.6.3. Ефективність використання оборотних коштів
- •Питання для самоконтролю
- •II.2. Кадри підприємства
- •2.2.1. Персонал підприємства і його характеристика
- •2.2.2. Планування чисельності персоналу
- •2.2.3. Нормування праці
- •2.2.4. Продуктивність праці
- •Питання для самоконтролю
- •II.3. Оплата праці працівників підприємства
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Склад витрат на оплату праці
- •2.3.3. Тарифна система
- •2.3.4. Форми і системи оплати праці
- •Відрядну оплату праці не рекомендується застосовувати в тому випадку, якщо її застосування веде до:
- •2.3.5. Безтарифна система оплати праці
- •Загальна сума балів, зароблена всіма працівниками підрозділу:
- •Алгоритм розрахунку фактичної заробітної плати персоналу цеху
- •2.3.6. Участь у прибутках підприємства
- •2.3.7. Виплата дивідендів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до блоку II
- •Блок модулів III. Економіко-фінансові параметри діяльності підприємства
- •III.1. Витрати виробництва і реалізації продукції
- •3.1.1. Склад і класифікація витрат підприємства
- •3.1.2. Групування витрат за економічними елементами
- •3.1.3. Групування витрат за статтями калькуляції
- •3.1.4. Витрати і ціна продукції підприємства
- •3.1.5. Аналіз витрат і ціни в короткостроковому періоді
- •3.1.6. Види цін і їхнє регулювання
- •3.1.7. Ціни при оптових продажах
- •3.1.8 Контрактні і модифіковані ціни
- •3.1.9. Надбавки і знижки до цін
- •Питання для самоконтролю
- •III.2. Фінансові результати й оцінка фінансового стану підприємства
- •3.2.1. Фінансова звітність і її склад
- •3.2.2. Структура і зміст балансу
- •3.2.3. Структура і зміст звіту про фінансові результати
- •Звіт про фінансові результати
- •I. Фінансові результати
- •II. Елементи операційних витрат
- •III. Розрахунки показників прибутку акцій
- •3.2.4. Розподіл прибутку на підприємствах різних організаційних форм
- •3.2.5. Структура і зміст звіту про рух коштів
- •Звіт про рух коштів
- •3.2.6. Структура і зміст звіту про власний капітал
- •Звіт про власний капітал
- •3.2.7. Оцінка фінансового стану і фінансової стійкості підприємства
- •3.2.8. Показники рентабельності і ділової активності підприємства
- •3.2.9. Ефект фінансового важеля
- •Питання для самоконтролю
- •III.3. Інвестиційна діяльність підприємства
- •3.3.1. Поняття, форми та склад інвестицій
- •3.3.2. Джерела інвестицій. Інвестиційний проект
- •3.3.3. Інвестиції та час. Фінансові розрахунки
- •3.3.3.1. Нарахування складних відсотків
- •3.3.3.2. Дисконтування
- •3.3.3.3. Сума дисконтування
- •3.3.5. Врахування інфляції
- •3.3.4. Методи оцінки інвестиційних проектів
- •3.3.4.1. Метод розрахунку чистого дисконтованого доходу (чистого приведеного ефекту)
- •3.3.4.2. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції (індекс прибутковості)
- •3.3.4.3. Метод розрахунку рентабельності інвестицій (внутрішня норма прибутковості)
- •3.3.4.4. Метод визначення терміну окупності інвестицій
- •3.3.4.5. Методика розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій
- •3.3.4.6. Приклад використання охарактеризованих методів
- •3.3.5. Лізинг
- •3.3.6. Економічний вибір варіантів купівлі нового елемента техніки чи ремонту старого елемента
- •Питання для самоконтролю
- •III.4. Оцінка вартості майна підприємства як цілісного комплексу
- •3.4.1. Майно підприємства як об'єкт фінансової оцінки
- •3.4.2. Методичні принципи визначення ринкової вартості
- •Принципи, засновані на уявленнях про мк власника майна
- •Принципи, пов'язані з ринковим середовищем
- •Принципи, пов'язані з експлуатацією майна
- •3.4.3. Оцінка вартості підприємства в цілому
- •Питання для самоконтролю
- •Яким чином здійснюється оцінка вартості підприємства?
- •Що являє собою майновий комплекс підприємства?
- •Література до блоку III
1.1.5. Холдингові компанії і фінансово-промислові групи
Холдинговою компанією визнається підприємство, незалежно від його організаційно-правової форми, до складу активів якого входять контрольні пакети акцій інших підприємств. Холдингова компанія – це компанія чи корпорація, що володіє контрольними пакетами акцій або частками в паях інших компаній (підприємств) з метою контролю і керування їхньою діяльністю. Механізм контрольного пакету акцій дає холдинговій компанії право голосу, завдяки чому вона одержує можливість проводити єдину політику і здійснювати єдиний контроль за дотриманням інтересів великих конгломератів (корпорацій, концернів, трестів) чи прискорювати процес диверсифікованості. Розміри холдингу при цьому можуть бути набагато менше розмірів підконтрольних підприємств. Холдингова компанія – вершина піраміди, складеної з дочірніх компаній. Підприємства, контрольні пакети акцій яких входять до складу активів холдингової компанії, іменуються „дочірніми”.
Контрольний пакет акцій – ведуча форма участі в капіталі підприємства, що забезпечує безумовне право прийняття чи відхилення визначених рішень на загальних зборах його учасників (акціонерів, пайовиків) і в його органах управління.
Переваги холдингових компаній у тім, що вони борються з конкурентами своєю об’єднаністю, консолідацією. Ця найважливіша особливість холдингових компаній є також і істотним недоліком для споживачів, тому що надмірна консолідація виробництва і збуту веде до монополізму виробника з усіма наслідками, що випливають відповідно на споживача.
В Україні холдингові компанії і їхні дочірні підприємства створюються тільки у формі акціонерних товариств відкритого типу. Холдингова компанія може бути дочірнім підприємством іншої холдингової компанії (так звані холдингові компанії другого порядку).
Відповідно до чинного законодавства холдингова компанія має право здійснювати інвестиційну діяльність, зокрема – купувати і продавати будь-які цінні папери, включаючи акції, внесені комітетом з керування майном в оплату статутного капіталу холдингової компанії при її установі.
Дочірнє підприємство, незалежно від того, який розмір пакета його акцій, що належить холдинговій компанії, не може володіти акціями самої холдингової компанії в будь-якій формі, включаючи заставу і довірче управління власністю (траст).
Фінансова холдингова компанія – це холдингова компанія, більш 50% капіталу якої складають цінні папери інших емітентів і інші фінансові активи. До складу фінансової холдингової компанії можуть входити тільки цінні папери й інші фінансові активи, а також майно, необхідне безпосередньо для забезпечення функціонування апарата керування холдингової компанії. Холдингова компанія, склад активів якої в момент установи не відповідає зазначеній вимозі, зобов'язана протягом одного року з моменту державної реєстрації здійснити дії, необхідні для його виконання або для зниження частки цінних паперів інших фінансових активів до рівня, що не перевищує 50% капіталу компанії. При невиконанні даної вимоги арбітражний суд має підставу для ухвалення рішення про ліквідацію компанії. Фінансові холдингові компанії вправі вести лише інвестиційну діяльність; інші види діяльності для них неприпустимі.
Фінансова холдингова компанія не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність дочірніх підприємств. Представники фінансової холдингової компанії можуть брати участь тільки в зборах акціонерів дочірніх підприємств. Включення представників фінансової холдингової компанії до складу рад директорів і інших органів керування дочірніми підприємствами не допускається. Фінансова холдингова компанія не вправі укладати угоди з приналежними їй акціями інакше, як на організованому ринку цінних паперів (фондовій біржі). Угоди з акціями, не зареєстровані у встановленому порядку на фондовій біржі, визнаються недійсними.
Холдингові компанії можуть бути створені в наступних випадках:
при утворенні великих підприємств із виділенням з їхнього складу підрозділів у якості юридично самостійних (дочірніх) підприємств;
при об'єднанні пакетів акцій юридично самостійних підприємств;
при утворені нових акціонерних товариств.
Одним з організаційно-господарських напрямків в економічному і фінансовому житті України можна вважати створення фінансово-промислових груп (ФПГ), що дозволяють акумулювати капітали фінансових інститутів і промислових підприємств для розвитку інвестиційного процесу і виробництва.
Формування ФПГ характеризується закономірностями: широкий розвиток трастових, довірчих відносин усередині групи; цілеспрямована концентрація власності, у тому числі через перехресне володіння акціями; залучення довгострокових інвестицій на базі високого рівня експертизи проектів; високий ступінь управлінської автономії і міжфірмової конкуренції членів групи при реалізації проектів; селективне втручання головних акціонерів при виникненні великих проблем; спільна організація маркетингу продукції в умовах суперництва вертикально інтегрованих груп і ін.
У процесі створення ФПГ важливе дотримання порядку експертизи проектів створення ФПГ, що представляються на розгляд Уряду.
Порядок включає обов'язкові вимоги до складу документів, що представляються на експертизу: техніко-економічне обґрунтування доцільності створення ФПГ, механізм проведення попередньої експертизи проектів створення ФПГ.
На певній стадії створення ФПГ добір її потенційних учасників повинен враховувати вимоги антимонопольної політики, а саме:
для уникнення зловживання домінуючим положенням, не допускається монопольного впливу ФПГ на місцевих товарних ринках і обмежується доступ на них інших господарюючих суб'єктів, у тому числі, іноземних підприємств;
при створенні ФПГ з використанням принципів картельних угод не повинні поєднуватися підприємства-конкуренти на певному товарному ринку, якщо включення їх у групу негативно вплине на процес конкуренції на внутрішньому ринку.