Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга Солодовника.ukr.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
2.78 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Які витрати входять до складу операційних витрат?

  2. Основні елементи витрат у виробничій собівартості.

  3. Як класифікуються витрати підприємства?

  4. Що входить до складу економічних елементів операційних витрат?

  5. Який вид витрат підлягає калькулюванню за статтями?

  6. В чому полягає сутність постійних і змінних витрат?

  7. Що таке бухгалтерські й економічні витрати підприємства.

  8. Як визначається ціна пропозиції підприємства?

  9. Як визначається критична ціна й обсяг виробництва підприємства?

  10. Види цін і їхнє регулювання.

  11. Як визначаються оптові і роздрібні ціни?

  12. Що таке тверді і змінні ціни?

  13. Знижки і надбавки до ціни.

III.2. Фінансові результати й оцінка фінансового стану підприємства

3.2.1. Фінансова звітність і її склад

Уяву про ефективність роботи будь-якого підприємства дає фінансова звітність.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, складених на основі даних бухгалтерського (фінансового) обліку. Фінансова звітність містить інформацію, що задовольняє вимоги різних зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Фінансова звітність дозволяє оцінити майновий стан, фінансову стійкість і платоспроможність підприємства, і інші результати, необхідні для обґрунтування багатьох рішень (наприклад, доцільність надання чи продовження кредиту, надійність ділових зв'язків).

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Річна звітність підприємств (крім бюджетних установ, підприємств іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до діючого законодавства) включає:

Баланс підприємства (форма № 1);

Звіт про фінансові результати (форма № 2);

Звіт про рух коштів (форма № 3);

Звіт про власний капітал (форма № 4).

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у вигляді балансу підприємства і звіту про фінансові результати.

Квартальна звітність складається підсумком, що збільшується, з початку року в складі балансу і звіту про фінансові результати.

Звітність підприємств складається станом на кінець останнього дня звітного періоду – кварталу чи року. Перший звітний період знову створеного підприємства може бути меншим за дванадцять місяців, але не більшим п'ятнадцяти місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати ухвалення рішення про його ліквідацію.

Підприємства, що мають дочірні підприємства (віднесені на окремий баланс філії, представництва, відділення й інші відокремлені підрозділи), крім фінансової звітності про власні господарські операції, складають і подають консолідовану фінансову звітність. При цьому, під дочірніми мають на увазі підприємства, що є юридичними особами, але над якими виконується постійне право на визначення стратегічної політики з питань поточної, інвестиційної і фінансової діяльності з боку материнського підприємства.

Міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній формі власності, і органи, що здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають і подають зведену фінансову звітність про всі підприємства, що входять у сферу їхнього впливу.

Зазначені органи також складають зведену фінансову звітність про господарські товариства, акції (частини, паї) яких знаходяться в державній чи комунальній власності. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність про всі підприємства, що належать до їх складу.

Форми фінансової звітності і порядок їхнього заповнення встановлюються: для підприємств (крім банків і бюджетних установ) – Міністерством фінансів України за узгодженням з Держкомстатом; для банків – Національним банком України; для бюджетних установ, органів Державного казначейства України по виконанню бюджетів усіх рівнів і кошторисів витрат – Державним казначейством України.

Заповнюються форми звітності в тисячах гривень з одним знаком після коми.

Однією з важливих вимог, що відноситься до звітності підприємств і організацій усіх форм власності, є повнота і вірогідність її показників. Тому до початку складання звітності проводиться значна підготовча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і закінчити облікові записи: уточнити поділ витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків і списати у встановленому порядку нереальну дебіторську заборгованість, за якою закінчилися терміни погашення позики; розподілити витрати на обслуговування виробництва і управління; визначити фактичну собівартість виготовленої у виробництві і реалізованій продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий результат (доходи, збитки) від реалізації і позареалізаційних операцій, списати (при складанні річного звіту) використаний протягом року прибуток.

Після цього перевіряють правильність облікових записів, взаємно перевіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять корегуючі записи для усунення знайдених помилок (якщо вони мали місце).

Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їхніх джерел, стану, розрахунків з дебіторами і кредиторами і відбивають їх результати в обліку. Суми статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути звірені з ними і відрегульовані. Відповідно до діючих положень передбачено повну інвентаризацію проводити в максимально наближені до складання річного звіту терміни (з 1 жовтня по 1 січня). Тому, якісна відмінність між квартальним і річним балансом полягає в тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річного балансу обов'язково підтверджується результатами інвентаризації, що забезпечує їхню вірогідність.

Баланс і інші форми звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби, – керівником спеціалізованої організації або фахівцем, що за договором виконували роботу по проведенню бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, що підписали звітність, несуть повну відповідальність за вірогідність звітних показників.

Підприємства зобов'язані надавати квартальну і річну фінансову звітність:

  • органам, до сфери управління яких вони належать;

  • трудовим колективам (за їхньою вимогою);

  • власникам (засновникам) відповідно до статутних документів, якщо інше не передбачено законом;

  • органам виконавчої влади й інших користувачів відповідно до законодавства. Терміни надання фінансової звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність не складає комерційну таємницю, крім випадків, передбачених законодавством. Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі суспільства, валютні і фондові біржі, кредитні об'єднання, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії й інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 липня наступного за звітним роком опублікувати фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації в періодичних виданнях або поширенні її у виді окремих друкованих видань.

Контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їхніх повноважень, передбачених законом.

Відповідні органи при перевірці поданої на їх адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних; наявність усіх звітних форм; взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками.

Затвердження звітності підприємства відповідним органом оформляється актом (висновком), у якому дається також оцінка діяльності підприємства і пропозиції відповідно до його діяльності.

Виправлення показників, що відносяться до звітного періоду і які обумовлюють зміни окремих облікових записів підприємства, називається реформацією.