3.1.6. Види цін і їхнє регулювання

Розрізняють ціни на матеріальну продукцію і на послуги. Ціни на матеріальну продукцію, в залежності від того, який обіг здійснює продукція, бувають: закупівельні, оптові, відпускні і роздрібні.

Закупівельні ціни встановлюють на сільськогосподарську продукцію, оптові – на продукцію виробничо-технічного призначення, відпускні – на товари народного споживання.

Оптові і відпускні ціни на промислову продукцію визначаються підприємствами-виробниками цієї продукції.

Роздрібні ціни встановлюються на товари народного споживання і на деякі види продукції виробничо-технічного призначення, реалізовані населенню.

Ціни на послуги називають тарифами, що градовано на транспортні, побутові, комунальні.

В залежності від порядку відшкодування транспортних витрат (франкування товарів), застосуються наступні види франко:

• „франко (до)” показує до якого місця шляху проходження товару транспортні витрати включені в ціну;

• „франко – станція відправлення” показує, що транспортні витрати включені в ціну до станції відправлення, а всі інші витрати сплачуються понад ціну;

• „франко – станція призначення” показує, що в ціну товару включені транспортні витрати до вивантаження його з вагона.

Можуть бути й інші види франко:

• франко-вагон – станція призначення;

• франко-вагон – станція відправлення;

• франко-вагон – склад постачальника;

• франко-вагон – склад покупця.

В залежності від порядку встановлення ціни поділяються на регульовані і вільні.

Вільні ціни встановлюються за згодою сторін на основі попиту та пропозиції.

Регулювання цін здійснюється на основі економічних і адміністративних методів.

Економічне регулювання цін здійснюється через фінансову, податкову, кредитну, митну і бюджетну політику.

Адміністративне регулювання цін проводиться на основі наступних методів:

• встановлення фіксованих цін і тарифів;

• встановлення граничних цін;

• встановлення граничних коефіцієнтів зміни цін;

• встановлення граничного рівня рентабельності.

Структура вільної оптової відпускної ціни (ціна пропозиції) розглянута вище.

Ціни на продукцію і товари, що поставляються через посередників (постачальницько-збутові організації, оптові організації) роздрібним підприємствам торгівлі, крім елементів вільної оптової (відпускний) ціни включають постачальницько-збутову, оптову і торгову надбавки, кожна з яких включає витрати обігу і прибуток відповідної ланки, а торгова надбавка ще і ПДВ.

Структура вільної ціни при постачанні товару від виробника безпосередньо в роздрібну торгівлю складається з наступних елементів: відпускна (оптова) ціна плюс торгова надбавка.

При постачанні товару через оптову ланку структура вільної роздрібної ціни приймає такий вид: вільна відпускна ціна плюс оптова надбавка.

Це ціна, за якою роздрібна торгівля розраховується з оптовою торгівлею, плюс торгова надбавка.

Якщо товар у роздрібну торгівлю надходить через посередника (постачальницько-збутову організацію), то вільну роздрібну ціну буде структуровано таким чином:

вільна відпускна ціна плюс постачальницько-збутова надбавка. Це буде ціна закупівлі плюс торгова надбавка.

Під час руху товару в роздрібну мережу через посередника (постачальницько-збутову організацію чи оптову організацію) структура роздрібної ціни буде такою:

вільна відпускна ціна плюс постачальницько-збутова надбавка. Це буде ціна закупівлі плюс оптова надбавка, тобто ціна, за якою роздрібна торгівля розраховується з оптовою торгівлею. Плюс торгова надбавка.

Постачальницько-збутові й оптові надбавки встановлюються до вільної відпускної ціни без ПДВ, а торгові надбавки – з врахуванням ПДВ.

Існує перелік продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання і послуг, на які розповсюджується (встановлено) державне регулювання цін (тарифів) Урядом і органами виконавчої влади (газ природний; продукція ядерно-паливного призначення; електроенергія і теплова енергія; продукція оборонного значення; дорогоцінні метали, дорогоцінні камені й ін.).