- •Передмова
- •Блок модулів I. Основи виробництва і функціонування підприємства
- •I.1. Підприємство як господарський суб'єкт ринку
- •1.1.1. Ринок і його різновиди
- •1.1.2. Господарські суб'єкти ринкової економіки і їхня взаємодія
- •1.1.3. Характеристика підприємства
- •1.1.4. Класифікація підприємств за організаційно-правовими формами діяльності, галузевою приналежністю і розмірами
- •1.1.5. Холдингові компанії і фінансово-промислові групи
- •1.1.6. Виробнича діяльність підприємства
- •1.1.7. Загальні умови нормального функціонування підприємства
- •1.1.8. Створення і припинення діяльності підприємства
- •1.1.8.1. Принципи створення підприємства
- •1.1.8.2. Припинення діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю.
- •I.2. Підприємство і зовнішнє середовище
- •1.2.1. Підприємство і держава
- •1.2.2. Фінансове забезпечення діяльності підприємства
- •1.2.3. Податкова система України. Задачі й основні функції податкових органів
- •1.2.4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •1.2.5. Загальні положення безпечної діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •I.3. Товарна політика підприємства
- •1.3.1. Життєвий цикл товару
- •1.3.2. Вивчення конкурентних можливостей підприємства
- •1.3.3. Вибір конкурентної стратегії
- •1.3.4. Оцінка ринку збуту
- •1.3.5. Вплив попиту на формування цін
- •1.3.5.1. Аналіз впливу еластичності попиту на динаміку цін
- •1.3.5.2. Облік взаємовпливу цінової політики конкурентів
- •1.3.5.3. Динаміка доходів споживачів і зміна цін
- •1.3.5.4. Контроль динаміки цін
- •Питання для самоконтролю
- •I.4. Організаційно-управлінські структури підприємства й основи планування його діяльністю
- •1.4.1. Організаційна структура
- •1.4.2. Форма організації виробництва
- •1.4.3. Типи організації виробництва
- •1.4.4. Функції і структура управління
- •1.4.4.1. Організаційний підхід при створенні системи управління
- •1.4.5. Вибір місця розташування підприємства
- •1.4.6. Генеральний план підприємства
- •1.4.7. Планування діяльності підприємства
- •1.4.7.1. Стратегічний план
- •1.4.7.2. Поточне планування діяльності підприємства
- •1.4.7.3. Бізнес-планування в діяльності підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Література до блоку I
- •Блок модулів II. Ресурси підприємства і показники їхнього використання іі.1. Активи (майно) і капітал підприємства
- •2.1.1. Активи підприємства
- •2.1.2. Капітал підприємства
- •2.1.3. Основні засоби підприємства
- •2.1.3.1. Класифікаційні групи і їхня характеристика
- •2.1.3.2. Первісна вартість і переоцінка основних засобів
- •2.1.3.3. Амортизація основних засобів
- •2.1.3.4. Амортизаційна політика
- •Після перетворень одержимо:
- •2.1.3.5. Аналіз наявності, стану і руху основних засобів
- •При розрахунку по формулі середньої хронологічний õ
- •2.1.4. Виробнича потужність підприємства
- •2.1.5. Нематеріальні активи
- •2.1.6. Оборотні активи (оборотний капітал)
- •2.1.6.1. Характеристика оборотного капіталу і джерела його утворення
- •2.1.6.2. Визначення потреби в оборотних коштах
- •2.1.6.3. Ефективність використання оборотних коштів
- •Питання для самоконтролю
- •II.2. Кадри підприємства
- •2.2.1. Персонал підприємства і його характеристика
- •2.2.2. Планування чисельності персоналу
- •2.2.3. Нормування праці
- •2.2.4. Продуктивність праці
- •Питання для самоконтролю
- •II.3. Оплата праці працівників підприємства
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Склад витрат на оплату праці
- •2.3.3. Тарифна система
- •2.3.4. Форми і системи оплати праці
- •Відрядну оплату праці не рекомендується застосовувати в тому випадку, якщо її застосування веде до:
- •2.3.5. Безтарифна система оплати праці
- •Загальна сума балів, зароблена всіма працівниками підрозділу:
- •Алгоритм розрахунку фактичної заробітної плати персоналу цеху
- •2.3.6. Участь у прибутках підприємства
- •2.3.7. Виплата дивідендів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до блоку II
- •Блок модулів III. Економіко-фінансові параметри діяльності підприємства
- •III.1. Витрати виробництва і реалізації продукції
- •3.1.1. Склад і класифікація витрат підприємства
- •3.1.2. Групування витрат за економічними елементами
- •3.1.3. Групування витрат за статтями калькуляції
- •3.1.4. Витрати і ціна продукції підприємства
- •3.1.5. Аналіз витрат і ціни в короткостроковому періоді
- •3.1.6. Види цін і їхнє регулювання
- •3.1.7. Ціни при оптових продажах
- •3.1.8 Контрактні і модифіковані ціни
- •3.1.9. Надбавки і знижки до цін
- •Питання для самоконтролю
- •III.2. Фінансові результати й оцінка фінансового стану підприємства
- •3.2.1. Фінансова звітність і її склад
- •3.2.2. Структура і зміст балансу
- •3.2.3. Структура і зміст звіту про фінансові результати
- •Звіт про фінансові результати
- •I. Фінансові результати
- •II. Елементи операційних витрат
- •III. Розрахунки показників прибутку акцій
- •3.2.4. Розподіл прибутку на підприємствах різних організаційних форм
- •3.2.5. Структура і зміст звіту про рух коштів
- •Звіт про рух коштів
- •3.2.6. Структура і зміст звіту про власний капітал
- •Звіт про власний капітал
- •3.2.7. Оцінка фінансового стану і фінансової стійкості підприємства
- •3.2.8. Показники рентабельності і ділової активності підприємства
- •3.2.9. Ефект фінансового важеля
- •Питання для самоконтролю
- •III.3. Інвестиційна діяльність підприємства
- •3.3.1. Поняття, форми та склад інвестицій
- •3.3.2. Джерела інвестицій. Інвестиційний проект
- •3.3.3. Інвестиції та час. Фінансові розрахунки
- •3.3.3.1. Нарахування складних відсотків
- •3.3.3.2. Дисконтування
- •3.3.3.3. Сума дисконтування
- •3.3.5. Врахування інфляції
- •3.3.4. Методи оцінки інвестиційних проектів
- •3.3.4.1. Метод розрахунку чистого дисконтованого доходу (чистого приведеного ефекту)
- •3.3.4.2. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції (індекс прибутковості)
- •3.3.4.3. Метод розрахунку рентабельності інвестицій (внутрішня норма прибутковості)
- •3.3.4.4. Метод визначення терміну окупності інвестицій
- •3.3.4.5. Методика розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій
- •3.3.4.6. Приклад використання охарактеризованих методів
- •3.3.5. Лізинг
- •3.3.6. Економічний вибір варіантів купівлі нового елемента техніки чи ремонту старого елемента
- •Питання для самоконтролю
- •III.4. Оцінка вартості майна підприємства як цілісного комплексу
- •3.4.1. Майно підприємства як об'єкт фінансової оцінки
- •3.4.2. Методичні принципи визначення ринкової вартості
- •Принципи, засновані на уявленнях про мк власника майна
- •Принципи, пов'язані з ринковим середовищем
- •Принципи, пов'язані з експлуатацією майна
- •3.4.3. Оцінка вартості підприємства в цілому
- •Питання для самоконтролю
- •Яким чином здійснюється оцінка вартості підприємства?
- •Що являє собою майновий комплекс підприємства?
- •Література до блоку III
3.3.5. Лізинг
Лізинг – довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних і інших матеріальних засобів у кредитора, що придбав їх з метою здачі в оренду.
На практиці використовують, в основному, два види лізингу: фінансовий і оперативний. За своїм змістом фінансовий нагадує довгострокове кредитування: лізингодавець здає клієнту (лізингоодержувачу) майно на час більше половини терміну його амортизації або на повний термін амортизації за визначену плату. По закінченню терміну дії контракту лізингоодержувач може повернути об'єкт лізингу, чи продовжити контракт (у цьому випадку лізингові платежі розраховуються від залишкової вартості), або ж купити об’єкт по залишковій вартості. При оперативному лізингу термін оренди, як правило, значно менше амортизаційного терміну об’єкту, наприклад, разова чи сезонна оренда літаків, будівельної техніки, суден і т.п.
Розглянемо, як слід організувати лізинг і де знайти лізингодавця. Для застосування мається безліч варіантів співробітництва:
• Лізингоодержувач обирає потрібний йому об’єкт у постачальника і сповіщає про це лізингодавцю, що купує його і здає замовнику в оренду;
• Лізингодавець на прохання лізингоодержувача підшукує для нього „ноу-хау”, наприклад, для рішення технічних питань або для розробки того чи іншого товару, купує і здає йому в оренду. Найчастіше це застосовується при лізингу нової нерухомості;
• Виробник співпрацює з лізинговою компанією. Вона забезпечує йому лізингове обслуговування, інформаційне обслуговування і навчає співробітників. Він же, у свою чергу, під час переговорів з покупцями сприяє лізинговій компанії у підписанні з ними договору оренди і продає їй відібраний покупцями об’єкт;
• Лізингова компанія укладає з виробником договір, за яким він від її імені і за її рахунок укладає лізингові угоди з покупцями. Зазвичай цей варіант застосовують при лізингу недорогого стандартного серійного устаткування;
• Сам лізингоодержувач купує устаткування і продає його лізинговим компаніям, а вона здає йому придбане устаткування в оренду. Цей варіант використовується, зазвичай, при купівлі імпортного устаткування і при постачаннях окремих вузлів і деталей від різних постачальників;
• Виробник продає своє устаткування лізинговій компанії, а вона, в свою чергу, здає йому в оренду з правом передачі на умовах лізингу третій стороні (лізингоодержувачу).
В усіх розглянутих нами випадках власником предмету лізингу є лізингова компанія. Однак що робити з об'єктом лізингу після закінчення терміну лізингового договору обирає лізингоодержувач: подовжити (пролонгувати) лізинг, повернути майно або купити його по залишковій чи ринковій вартості.
Як було попередньо вказано, підприємство за можливості господарського використання орендованого майна сплачує лізингодавцю (лізинговому підприємству чи банку) лізингову плату.
З урахуванням конкретних умов лізингової угоди розмір лізингового платежу визначається:
, грн.;
де Р – сума лізингових платежів, грн.;
А – сума договору лізингу, грн.;
П – термін дії договору лізингу, в роках;
І – процентна ставка банку, у вигляді десяткового дробу;
Т – періодичність платежів (при місячній виплаті = 12, квартальній = 4; піврічній = 2; річній =1).
Якщо договором передбачається часткова сплата вартості об'єкта лізингу, то загальну суму платежу необхідно розрахувати з урахуванням його залишкової вартості. Для цього потрібно використовувати формулу дисконтного множника:
де КЗВ – коефіцієнт виправлень по залишковій вартості;
ЗВ – залишкова вартість у відсотках від первісної вартості (дається у вигляді десяткового дробу).
Якщо при поквартальних розрахунках виплати лізингового платежу здійснюють авансом (у момент підписання договору чи протоколу про приймання майна), то в розрахунки вноситься ще і коефіцієнт виправлень за авансовими платежами (КАП). Він розраховується за формулою:
Таким чином, уточнена формула розрахунку суми лізингових платежів (Ру) буде мати наступний вигляд:
;
Наприклад, підприємство орендує в лізингової компанії терміном на 2 роки виробниче устаткування. Його первісна вартість складає 20 млн. грн. Умовами договору передбачаються: часткова виплата вартості устаткування в розмірі 80% із правом лізингової компанії запропонувати підприємству купити його після закінчення терміну лізингу, розрахунки авансові поквартальні, процентна ставка банку – 130% річних, А = 20, І = 1,3, Т = 4, П = 2, ЗВ = 0,8. Розрахуємо за формулою суму лізингових платежів:
млн. грн.
Таким чином, перед початком кожного кварталу підприємство буде сплачувати лізинговій компанії 5,059 млн. грн., а за весь термін лізингу ця сума складе 5,059·8 = 40,472 млн. грн. Це в два рази більше, ніж коштує нове обладнання.
Чим же тоді лізинг вигідний лізингоодержувачу? Перелічимо основні його переваги:
— без великих одноразових капітальних вкладень можна швидко придбати майно і починати його експлуатацію;
— вивільняються засоби для рішення першочергових завдань;
— по закінченні терміну дії договору лізингу мається можливість придбати майно у власність по залишковій балансовій вартості або за договірною ціною чи подовжити лізинг на новий термін за договірною ціною;
— якщо розглядати лізинг як форму кредитування, то одночасно з його наданням є можливість широкого вибору різних умов: типу лізингового договору, терміну оренди, залишкової вартості;
— не нараховуються амортизаційні відрахування на лізингове майно (лізингові платежі відносяться до поточних витрат).