182 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

Чинне законодавство чітко встановлює умови допуску поса дових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Зокрема; відповід­но до ст. И² ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби мають пра­во розпочати планову або позапланову виїзну перевірку за наяв­ності підстав для її проведення, визначених цим та іншими за­конами України, та за умови надання платникові податків під розписку:

1. направлення на перевірку, в якому зазначено дату його видачі, назву органу державної податкової служби, мету, вид (планова або позапланова), підстави, дату початку та дату завер­шення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб ор­гану державної податкової служби, які проводитимуть перевір­ку. Направлення на перевірку є чинним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого пе­чаткою органу державної податкової служби;

2. копії наказу керівника податкового органу про проведен­ня позапланової виїзної перевірки, в якому зазначено підстави проведення виїзної перевірки, дати її початку та завершення.

Ненадання цих документів платникові податків або їх надан­ня з порушенням вимог, установлених ч. 1 цієї статті, є підста­вою для недопущення посадових осіб органу державної подат­кової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Серед спеціальних органів державного фінансового контро­лю слід також назвати Державну пробірну службу України, яка особисто та через підпорядковані їй казенні підприємства пробірного контролю виконує контрольно-наглядові функції у сфері державного пробірного контролю, а також регулятивні й дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних та юридичних осіб, а саме:

• проводить у межах своїх повноважень перевірки дотри­мання суб'єктами підприємницької діяльності та іншими суб'єк­тами господарювання вимог законодавства під час операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, виробами з них та матеріалами, що містять дорогоцінні метали;

• готує і подає на розгляд Мінфіну пропозиції щодо зупи­нення дії або анулювання виданих суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення операцій із металобрухтом до-

ГММ 5, ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 183

(ІНГоцІїїііих металів і дорогоцінним камінням (крім їх иидобут-цу), миіотовлення і реалізацію виробів з їх використанням — у |ій:іі порушення суб'єктами підприємницької діяльності законо-Дйнг'гна та ліцензійних умов;

проводить щорічну реєстрацію відбитка спеціального зна­ки іменника, який засвідчує виготовлювача ювелірних і побу-тоиих виробів із дорогоцінних металів, видає дозволи на вико­ристання іменників на території України;

— розробляє форми державних пробірних клейм з описом і подає Мінфіну відповідні матеріали для їх затвердження, забез­печує виготовлення клейм, проводить їх реєстрацію та експерти­зу їх відбитків.

У сфері митно-фінансового регулювання основним органом фінансового регулювання є Державна митна служба Украї­ни — центральний орган державної виконавчої влади, підвідом­чий Кабінету Міністрів України. Митна служба провадить митну політику, забезпечує ефективне функціонування митної систе­ми, в межах своїх повноважень організовує та контролює вико­нання актів законодавства України про митну справу.

У сфері грошово-кредитного обігу забезпечувати фінансо­вий контроль та банківський нагляд є однією з основних функ­цій центрального банку держави — Національного банку Украї­ни. У межах конституційних повноважень Рада НБУ розробляє Основні засади грошово-кредитної політики та здійснює кон­троль за її проведенням. НБУ наглядає за діяльністю комерцій­них банків—суб'єктів підприємницької діяльності, їх відділень, філій, представництв по всій території України. Такий нагляд спрямований на забезпечення стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників шляхом зменшення ризиків у діяль­ності комерційних банків. Фінансовий контроль НБУ поклика­ний скоротити зовнішні та внутрішні банківські ризики: ліквід­ності, кредитні, валютні, облікового відсотка тощо. Стратегічну політику служби банківського нагляду НБУ визначають її кон­трольно-наглядові функції, які концентруються за кількома фор­мами контролю, а саме — вступним, попереднім, поточним.

Вступний контроль здійснюють із метою чітко й повно ви­значити вимоги для отримання ліцензії на проведення банківсь­ких операцій. Його проводять на стадії державної реєстрації бан­ків та їх філій, він дає змогу ще до вирішення питання щодо відкриття банку впевнитися у його майбутній надійності. Основ-

184 Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

ною метою вступного контролю є допущення на фінансово-кре­дитний ринок країни лише таких банків, умови діяльності яких відповідають установленим НБУ обов'язковим вимогам і не ство­рюють загрози інтересам їх клієнтів.

Згідно із ЗУ «Про банки і банківську діяльність», вимоги вступного контролю передбачають подання до НБУ для дер­жавної реєстрації відповідних установчих документів, що від­повідають чинному законодавству України. Вимоги стосуються обсягу капіталу; джерел внесків до статутних фондів банків; фі­нансового стану засновників банків; кваліфікації, професійної придатності та ділової репутації керівників фінустанови; бізнес-плану, що визначає основні види діяльності, якими банк планує займатися на найближчий рік, та стратегії діяльності банку на найближчі три роки.

Попередній контроль здійснюють із метою розумного (з опти­мальним ризиком) ведення справ, заборони або обмежень окре­мих видів діяльності, відрахувань від резервів страхування ак­тивних операцій банків, які гарантують безпеку та стабільність банку і захист інтересів його клієнтів. Він базується на перевір­ці й аналізі звітності, що її надають комерційні банки до НБУ (документальна ревізія). Проведення останньої дає змогу спо­стерігати за динамікою економічних нормативів для визначення реальних можливостей та перспектив розвитку кожного кон­кретного банку, а також імовірності та причин виникнення нега­тивних явищ надалі. Контроль включає також: заборону або об­меження банківської діяльності; встановлення обмежень щодо відрахувань при формуванні резервних фондів страхування ак­тивних операцій і контроль за їх виконанням; запровадження штрафних санкцій адміністративного й фінансового характеру.

Поточний контроль проводять шляхом інспектування, ком­плексних і тематичних перевірок поточної діяльності банків та їх установ (ревізії на місцях), а також розробки і вживання заходів щодо їх організаційного закріплення. При інспектуванні переві­ряють такі аспекти: законність здійснюваних операцій; стан бух­галтерського обліку; діяльність служби внутрішнього банків­ського аудиту; достовірність звітів; відповідність законодавству локальних актів банківської установи тощо. Поточний контроль передбачає визначення методів і форм перевірки банків, розроб­ку заходів їх організаційного зміцнення й фінансового оздоров­лення та їх застосування.

ГЛІМ 5. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 185^

У разі виявлення порушень банківського законодавства НБУ ннділепо компетенцією вживати передбачених законодавством шіходів впливу. Порядок їх застосування визначає постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про застосу-ншіня Національним банком України заходів вітливу за пору­шення банківського законодавства» від 28.08.2001 р. № 369 (зі змінами).

Окрім фінансового контролю, що його проводить НБУ, кре­дитно-фінансові установи здійснюють внутрішній фінансо­вий контроль. У ст. 37 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено, що внутрішніми органами контролю банку є ревізій­на комісія та служба внутрішнього аудита банку. Згідно зі ст. 45 цього Закону, остання є органом оперативного контролю прав­ління (ради директорів) банку.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових по­слуг здійснює, згідно із законами України, державне регулю­вання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторин­гових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбарді в, і 11111 и х учасників ринків фінансових послуг (окрім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування щодо їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Дер­жавного казначейства України й державних цільових фондів). Ця Комісія:

• забезпечує контроль за достовірністю інформації, яку на­дають учасники ринків фінансових послуг;

• здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страху­вальниками;

• проводить самостійно чи разом з іншими уповноважени­ми органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансо­вих установ;

• установлює порядок та умови вживання заходів впливу згідно із законом;

• надсилає фінансовим установам і саморегулювальним ор­ганізаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усу­нення порушень законодавства про фінансові послуги та вима­гає надання необхідних документів;

186 Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

• надсилає матеріали до правоохоронних органів стосовно фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення пе­ревірок;

• надсилає матеріали до органів Антимонопольного коміте­ту України у разі виявлення порушень антимонопольного зако­нодавства;

• звертається до суду з позовами (заявами) у зв'язку з пору­шенням законодавства України про фінансові послуги.

Даний перелік уповноважених державою органів, що мо­жуть брати участь у здійсненні фінансового контролю, не є ви­черпним.