Глава 23. Ринки фінансових послуг як предмет ...

633

слуг; визначає порядок створення, формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ тощо.

У межах своїх повноважень Комісія видає на основі та на виконання актів законодавства накази і розпорядження, органі­зовує та контролює їх дотримання. Нормативно-правові акти Комісії підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку. Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними й місцевими орга­нами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями всіх форм власно­сті та громадянами.

У межах своїх контрольно-наглядових повноважень Комісія має, зокрема, право:

• одержувати в установленому порядку від фінансових уста­нов звітність та іншу інформацію згідно із законодавством;

• здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб;

• вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяль­ність яких підлягає регулювання і нагляду з боку Комісії, надан­ня пояснень, необхідної інформації й документів;

• досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду;

• проводити перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні, щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страху­вання, тощо.

За Комісією закріплено право застосовувати до фінансових установ, які не дотримуються законів та інших нормативно-пра­вових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових по­слуг, заходи впливу, зокрема:

• зобов'язати порушника вжити заходів для усунення пору­шення;

• вимагати скликання позачергових зборів учасників фінан­сової установи;

• накладати штрафи відповідно до закону;

• тимчасово зупиняти дію або анулювати ліцензію на право діяльності з надання фінансових послуг;

• відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати її тимчасову адміністрацію;

• затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

• порушувати питання про ліквідацію фінансової установи;

• призначати проведення примусової санації фінансової установи у випадках та порядку, встановлених законом, тощо.

Порядок застосування заходів впливу визначає Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів виливу, затверджене Розпо­рядженням Держфінпослуг України від 13.11.2003 р. № 125.

§ 6. Діяльність небанківських фінансових установ на ринку фінансових послуг

На ринку фінансових послуг окрім банків дедалі суттєвішу роль починають відігравати інші фінансові установи, нєбанків-ські. До них належать кредитні спілки, інститути спільного інвес­тування, недержавні пенсійні фонди й інші фінансові посеред­ники. Всі ці інституції є учасниками ринку фінансових послуг і підпадають під дію норм фінансового права стосовно організації державного регулювання їх діяльності. Крім того, зазначені фі­нансові посередники формують власні фонди фінансових ре­сурсів, децентралізовані за своєю природою, які є складовою фінансової системи країни та мають підлягати законам, що рег­ламентують публічну фінансову діяльність. Підвищений рівень контролю та нагляду з боку держави за діяльністю таких фінан­сових посередників пов'язаний із роллю, що її вони відіграють у національній фінансовій системі. Незадовільний стан роботи та­ких фінансових посередників, втрата довіри населення до них як до учасників фінансових ринків значною мірою може спри­чинити зниження у стабільності функціонування кредитної си­стеми держави, частиною якої завжди є банківська система. Взає­мозв'язок між кредитною та банківською системами, грошовим обігом, курсом національної валюти, кредитуванням та інвесту­ванням економіки врешті впливає на функціонування здорових фінансів загалом у країні. Тому, попри цивільно-правову приро­ду відносин, що виникають між фінансовими посередниками та їх клієнтами, норми фінансового права значно впливають па ор­ганізацію діяльності фінансових установ.

Кожен із цих фінансових посередників має власний право­вий статус, визначений спеціальним законодавством, і його ро-