392 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

систему оподаткування», а саме при розкритті суті таких прин­ципів системи оподаткування, як обов'язковість, рівнозначність і пропорційність, рівність, недопущення будь-яких проявів по­даткової дискримінації, соціальна справедливість.

Принцип визначеності оподаткування. Прикладом його нормативного закріплення може бути п. 6 ст. З Податкового ко­дексу РФ, який встановлює, що акти законодавства про податки і збори потрібно сформулювати таким чином, щоб кожен чітко знав, які податки (збори), коли і в якому порядку він має спла­чувати. В Україні цей принцип можна прослідкувати у положен­нях згадуваної ст. З ЗУ «Про систему оподаткування», в якій закріплено принцип єдиного підходу до розробки податкових законів. При цьому сказано, що податковий закон обов'язково повинен містити визначення платника податку і збору (обов'яз­кового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати подат­ку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), термінів та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг. У ст. 1 Закону закріплено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами України, крім зако­нів про оподаткування. Істотним положенням, яке породило су­дову практику, стало і положення ст. 1 про те, що податки і збо­ри (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено ЗУ «Про систему оподаткування» (крім визначених ЗУ «Про дже­рела фінансування дорожнього господарства України»), сплаті не підлягають. Окрім того, сі'. З містить положення про доступ­ність, тобто забезпечення дохідливості норм податкового зако­нодавства для платників податків і зборів.

Принцип економічної обґрунтованості. Стаття З ЗУ «Про систему оподаткування» закріплює, що податки та збори (обо­в'язкові платежі) слід установлювати на підставі показників розвитку національної економіки й фінансових можливостей з урахуванням потреби досягнення збалансованості витрат бюд­жету з його доходами. Із цим принципом певною мірою можна пов'язати правило рівномірності сплати податків, тобто встано­влення термінів сплати податків і зборів (обов'язкових плате­жів) виходячи з необхідності своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.

Принцип дотримання стабільності в оподаткуванні. По­датки мають відповідати принципу стабільності, під якою розу-

Глава 13. Податковеправо та податкові правовідносини 393

міють незмінність податків і зборів, їх ставок, а також податки них пільг. Якщо в Україні стабільним вважають податок, який не змінюється протягом бюджетного року, то більшість скопо мічпо розвинених країн терміном стабільності вважає 3—5 ро­ків, а для системотвірних податків — до 7 років.

Принцип тлумачення податкових норм на користь плат­ника податку. У ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань пла­тників податків перед бюджетами та державними цільовими фон­дами» № 2181-ІИ закріплено, що коли норма закону чи іншого пормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або ко­ли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обо­в'язків платників податків чи контролюючих органів, унаслідок чого є змога прийняти рішення на користь обох сторін, рішення ухвалюють на користь платника податків (підпункт 4.4.1 и. 4 ст. 4).

Принцип захисту добросовісного учасника податкових відносин та застосування юридичної відповідальності до правопорушника. Він базується па ст. (>7 Конституції України і розкривається у податкових законах, у яких деталізовано права та обов'язки суб'єктів податкових відносин, фінансові та адмі­ністративні санкції, закріплено підстави для застосування юри­дичної відповідальності.

Наведений перелік принципів податкового права зазви­чай не є вичерпним¹. Сюди можна зарахувати і принцип опо­даткування відповідно до податкоспроможності, принцип ней­тральності, технічні принципи оподаткування тощо. Водночас проаналізовані принципи є визначальними серед тих, що їх за­стосовують при регулюванні суспільних відносин нормами по­даткового права.