Глава 21. Правове регулювання публічних видатків 571

нетаповлено, що особи, винні у порушенні бюджетного закони даиства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Бюджетне правопорушення, скоєне розпорядником чи одер­жувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притяг­нення до відповідальності-згідно із законом його керівника або і 11111 их відповідальних посадових осіб залежно від характеру вчи-пених ними діянь.

Посадові особи органів державної влади, органів влади Авто­номної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, які скоїли бюджет­не правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-пра­вову відповідальність незалежно від накладення передбачених Бюджетним кодексом стягнень на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.

Водночас бюджетне законодавство закріплює конституційні принципи, зокрема право па судовий захист, передбачивши пра­во на оскарження рішений про накладення стягнений за бюджет­не правопорушення.

Таке рішення оскаржують в адміністративному або судово­му порядку протягом 10 днів від дня його винесення, якщо інше не передбачено законом. При цьому факт оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення не зу­пиняє виконання зазначеного рішення.

У разі визнання судом рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення повністю чи частково незакон­ним, особі, щодо якої його було винесено, перераховують недо-отримані бюджетні кошти та поновлюють інші обмежені таким рішенням її права.

Питання для самоконтролю

1. Яким чином регулюють правовідносини у сфері публічних видатків?

2. Які складові системи публічних видатків?

3. Які принципи бюджетного фінансування існують і в чому полягає їх суть?

4. У чому відмінність між розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів?

572 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

5. Яким чином здійснюється обслуговування розпорядників бюджетних коштів установами Державного казначейства України?

6. Розкрийте поняття кошторисно-бюджетного фінансування.

7. Що таке кошторис, які види кошторисів?

8. У чому полягає суть програмно-цільового методу фінансу­вання?

9. Охарактеризуйте правові засади реалізації програмно-ці­льового методу.

10. Розкрийте зміст повноважень органів державної влади у контролі за дотриманням бюджетної дисципліни.

11. Що таке бюджетне правопорушення?

12. Які заходи відповідальності за порушення бюджетно-пра-вових приписів установлює чинне законодавство?

Глава 22

ПРАВОВІДНОСИНИ

У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО КРЕДИТУ.

ДЕРЖАВНИЙ І МУНІЦИПАЛЬНИЙ

БОРГИ

Учора — це оплачений чек;

завтра — це боргове зобов'язання;

сьогодні — це живі гроші.

То скористайтеся ними!

//.»■. Рокфс.ц.ііі'р

§ 1. Поняття й ознаки публічного кредиту. Державний борг

Державний та муніципальний кредити — складова фінансо­вої системи держави. Ураховуючи публічний характер фінансо­вої діяльності, який становить предмет регулювання нормами фінансового права, цілі та завдання, поставлені державою й ор­ганами місцевої влади та місцевого самоврядування при здій­сненні запозичень і наданні гарантій, можна говорити про те, що державний та муніципальний кредити можна розглядати як кре­дит публічний.

На інститут публічного кредиту поширюються методи право­вого регулювання, властиві фінансовому праву. Як і в будь-якій іншій сфері фінансової діяльності, у сфері публічного креди­ту актуальним є питання організації й проведення фінансово­го контролю, роль якого є визначальною у цій сфері, оскільки йдеться про необхідність обов'язкового повернення залучених коштів та сплату відсотків за отриманим кредитом.

Кредиту публічному притаманні ознаки кредиту банківсько­го, а саме: добровільність, строковість, платність, забезпеченість, цільовий характер використання, поворотпість. Ці ознаки відме­жовують кошти, акумульовані шляхом здійснення публічного