692 Модуль 4. Грошовий обіг та ринки фінансових послуг...

вих центрах), регіональні (оперують з валютами певного регіону), внутрішні (операції з валютою всередині якоїсь країни). Зокрема, глобальний валютний бізнес концентрується у восьми світових цент­рах — Лондоні, Нью-Йорку, Токіо, Сінгапурі, Гонконгу, Цюриху, Франкфурті-на-Майні, Парижі.

За роки незалежності України в процесі формування її ва­лютного ринку було розроблено законодавчу й нормативно-пра-вову базу, створено інституційні форми організації валютних відносин, національну валютну систему тощо. Значення валюти у формуванні національної фінансової системи дістало закріп­лення на рівні Основного закону. Так, за Конституцією Украї­ни, лише законами України встановлюють засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного й інвести­ційного ринків; статус національної валюти, а також статус іно­земних валют на території України (ч. 2 ст. 92).

Чинне законодавство визначає валюту України як грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в ін­ших формах, що перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території України; вилучені з обігу або такі, що ви­лучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти на рахунках, у вкладах у банківсь­ких та інших фінансових установах на території України.

Відповідно, іноземна валюта — це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебу­вають в обігу та є законним платіжним засобом на території від­повідної іноземної держави; вилучені з обігу або такі, що вилу­чаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти у грошових одиницях іноземних дер­жав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Як інструмент обігу використовують також платіжні доку­менти й інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, век­селі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові й банківські доку­менти), виражені в національній чи іноземній валюті або банків­ських металах.

Банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб від­повідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що ма-

Глава 25. Правові засади валютного регулювання та валютного... 693

ють сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцін­них металів.

Іноземна валюта, платіжні документи й фондові цінності в іноземній валюті, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння (за винятком ювелірних і побутових виробів) належать до ва­лютних цінностей, що можуть перебувати в обігу на території держави.

Валютні цінності є предметом здійснення валютних опера­цій. Валютними операціями називають певні банківські та фінансові операції, пов 'язані з переходом права власності на валютні цінності¹.

Чинне законодавство до валютних зараховує такі операції:

• пов'язані з переходом права власності на валютні ціннос­ті, за винятком операцій, здійснюваних між резидентами у валю­ті України;

• пов'язані з використанням валютних цінностей у міжна­родному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованос­тей та інших зобов'язань, предметом яких с валютні цінності;

• пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересилан­ням за її межі валютних цінностей.

Учасниками валютних операцій є центральний банк держа­ви; валютні біржі; банківські установи; підприємства та кредит­но-фінансові установи, що займаються зовнішньоекономічними операціями; підприємства, міжнародні корпорації й фінансові установи, які здійснюють іноземні вкладення активів; фізичні особи; валютні брокерські фірми. Усі вони — агенти валютного ринку, можуть здійснювати валютні операції, вартість яких зав­жди залежить від курсу валют.

Валютний курс є своєрідною формою ціни, яку сплачують у національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти, і визначається співвідношенням між національною грошовою одиницею та відповідно іноземною валютою, виходячи насампе­ред з їх купівельної спроможності.

Обмінні курси регулярно встановлюють між усіма головни­ми валютами. При цьому одну валюту (долар, евро) використову­ють як стандарт, за яким порівнюють інші курси. Курси всіх вільно конвертованих валют установлюють залежно від попиту і пропози-

' Ющенко В.А. Зазнач, праця. -■ С. 219.