76 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

Наявність та забезпечення достатнього фінансування для ви­конання завдань місцевими органами (принцип Європейської хартії про місцеве самоврядування) є принципом українського конституційного права. Хартія визначає принципи місцевої ав­тономії й місцевого фінансування, якщо така автономія має бу­ти справжньою, закріплює, що місцева влада має буде наділена правом формувати власні податкові надходження для фінансу­вання місцевих програм. У разі, коли послуг потребує централь­ний уряд, то або він має забезпечити належне фінансування, або місцевій владі слід дати право оподатковувати задля фінансу­вання надаваних послуг (ст. 8).

Визначальне місце серед фінансових ресурсів, що нагрома­джуватимуться на відповідній території, належить централізо­ваному фонду коштів — місцевому бюджету, розмір якого й ви­значає реальний обсяг повноважень місцевих органів, що може бути реалізований протягом поточного бюджетного періоду.

Місцеве самоврядування визначене Конституцією України як право територіальної громади самостійно вирішувати питан­ня місцевого значення в межах Конституції і законів України, гарантоване наявністю відповідної фінансової бази. Стаття 142 Конституції закріплює, що матеріальною й фінансовою основа­ми місцевого самоврядування є рухоме й нерухоме майно, дохо­ди місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їх спільної власності, що пере­бувають в управлінні районних і обласних рад. Зазначені поло­ження дістали розвиток у ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцево­го самоврядування, фінансово підтримує його. Наприклад, згід­но з ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про столицю України — місто-герой Київ» держава фінансує в повному обсязі виконання органами місце­вого самоврядування Києва столичних функцій¹. Необхідні кош­ти щороку передбачено в законі про Державний бюджет України.

Конституція закріплює за відповідними органами місцевого самоврядування право затверджувати бюджети відповідних рів­нів, установлювати місцеві податки і збори згідно із законом

¹ ЗУ «Про столицю України — місто-герой Київ» від 15.01.1999 р. № 401-XIV // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1999.- № 11. - Ст. 79.

77

Глаїа 2. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

тощо. Районні й обласні ради також наділено повноваженнями ;ііпііг|>джувати власні бюджети, які формуються з коштів дер­жавного бюджету для їх відповідного розподілу між територі­альними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах із місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних про­грам. Контролювати їх виконання — також завдання районних і обласних рад.

Згадані конституційні положення свідчать про те, що Украї­на не тільки закріплює гарантії місцевого самоврядування в Конституції, а й визнає його як одну з фундаментальних засад демократичного устрою держави і суспільства. Система місцево -го самоврядування в своїй основі визначається адміністратив­но-територіальним устроєм України¹.

Виконавча влада, в тому числі у сфері фінансової діяльності, в областях і районах, Києві та Севастополі належить місцевим державним адміністраціям, повноваження яких визначають Кон­ституція та ЗУ «Про місцеві державні адміністрації». Відповідно до ст. 119 Конституції, місцеві державні адміністрації на певній території забезпечують підготовку та виконання відповідних об­ласних і районних бюджетів, звіт про виконання бюджетів і про­грам, взаємодію з органами місцевого самоврядування тощо.

Органам місцевого самоврядування закон може надавати окремі повноваження органів виконавчої влади. При цьому дер­жава фінансує здійснення таких повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом по­рядку окремих загальнодержавних податків, передає органам міс­цевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визна­чених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до ви­конання на відповідній території.

Витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рі­шеннями органів державної влади, компенсує держава. Якщо поточні видатки неможливо покрити за рахунок власних, закрі­плених і регулюючих доходів, місцеві органи влади мають право

¹ У своєму рішенні від 13.07.2001 р. Конституційний Суд України тлума­чить поняття адміністративно-територіальної одиниці як компактної части­ни с-.дииої території України, що є просторовою основою для організації й діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.