§ 2. Фінансові правовідносини: зміст і особливості

Дослідження фінансових правовідносин можливо лише на базі теорії держави і права, частиною якої є вчення про правовід­носини. Так, автор однієї з базових теоретичних праць із до­слідження природи правових відносин Р. О. Халфіна визначає правовідносини як суспільні відносини, врегульовані нормою права³. Правовідносини завжди становлять єдність форми і зміс-

¹ Воронова Л. К. Зазнач, праця. — С. 68—69.

² Халфина Р. О. Зазнач, праця. — С. 66—67; Халфина Р. О. Право как сред- ство социального управлення/ Р. О. Халфина. — М.: Наука, 1988. - С. 177; Ашмарина Е. М. Некоторьіе аспекти распшрения предмета фипансового пра­ ва в Росснйской Федерации: проблеми и перспективи / К. М. Лшмарипа. С. 63-64.

'■'' Халфина Р. О. Общее учение о правоотпоімепии. С. 51.

134 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

ту. У процесі правового регулювання норма права може надати наявним суспільним відносинам, які раніше не потребували пра­вового оформлення, правової форми. Норма може встановити обо­в'язковість визначених дій, необхідних у даному виді діяльності. Вона надає форми правовідносин суспільним відносинам. У зв'яз­ку з розширенням сфери правового регулювання у сучасному суспільстві багато суспільних відносин включають до кола тих, які можуть існувати лише у вигляді правовідносин. Отже, правовід­носини — необхідна форма широкого кола суспільних відносин¹.

У фінансових правовідносинах, як і в будь-яких інших, спо­стерігається єдність фактичного (матеріального) змісту і юри­дичної форми. Оскільки правовідносини є формою суспільних відносин, урегульованих юридичними нормами, останні можуть через правовідносини впливати на поведінку людей. Теорія пра­ва констатує нерозривний зв'язок, невіддільність правових і фак­тичних відносин.

Правова форма реальних фінансових відносин визначається не тільки їх змістом, а й волею держави, що встановлює для кон­кретного виду відносин ту чи ту форму. Відповідно, воля дер­жави визначається матеріальними умовами життя суспільства, оскільки держава, обираючи форму для даного виду відносин, виходить також із їх змісту, використовуючи знання законів їх розвитку для досягнення поставлених цілей.

Розглядаючи фінансове право як галузь права, можна гово­рити про його специфіку, що визначається генезисом фінансо­вих відносин, які регулюються нормами фінансового права й становлять предмет цієї галузі². Відомо, що фінанси як економіч­на категорія, що виражає певну сферу економічних відносин, з'являються на певній стадії історичного розвитку суспільства при виникненні держави та розвинутих товарно-грошових від­носин. Унаслідок цих історичних та економічних передумов фі­нанси формуються в розвинуту систему грошових відносин, що мають свої особливості, які вирізняють їх з-поміж інших груп суспільних відносин.

' Сурилов А. В. Теория государства и права / А. В. Сурилов. — К.: Вища школа, 1989. - С. 374.

² Ровинский Е. А. Основние вопросьі теории советского финансового пра­ва/ Е. А. Ровинский. — М, 1960. — С. 17; Цитат С.Д. Финансово-правовьіе институтм, их роль в совершенствовании финансового деятельности госу­дарства/ С. Д. Ципкин. - М.: Изд-во МГУ, 1983. - С. 8.

ГЛІІІ4. ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 135

Фінансовим відносинам притаманний ряд особливостей. Однією з основних є те, що ці відносини завжди є грошовими ИІдносинами. Виокремлення такої риси фінансових відносин ио-и'изано з дією законів вартості та товарно-грошових відносин. Друга особливість пов'язана з досить специфічною стадією су­спільного відтворення — з відносинами розподілу. Розподіль­чий характер фінансових відносин закладено у самих функціях фінансів, перш за все у функції створення грошових фондів — централізованого, що зосередився у державному бюджеті, і де­централізованих, до яких належать грошові кошти підприємств, організацій і галузей народного господарства. Розподільчий ха­рактер фінансових відносин проявляється і в іншій функції фі­нансів — спрямуванні коштів цих фондів на задоволення потреб суспільства.

Фінансовим відносинам властива також планомірність, не­розривно пов'язана з дією закону планомірного розвитку. Фінан­сові відносини —організаційні. Організація фінансових відносин належить до функцій держави, яка шляхом видання норматив­но-правових актів стає організатором та координатором еконо­мічного життя суспільства загалом.

Однією з особливостей фінансових відносин є їх суб'єктив­ний склад, обумовлений генезисом фінансів. У фінансових від­носинах одним із суб'єктів завжди є держава або уповноважений нею орган державної влади. Наявність такого суб'єкта визначає державно-владний характер цих відносин, установлений діяль­ністю держави, яка концентрує фінансові ресурси, необхідні для її функцій. Можна сказати, що фінансові правовідносини, які є об'єктивними економічними відносинами, мають імперативний, державно-владний характер перш за все тому, що вони безпо­середньо стосуються найголовнішої сфери виробничих відно­син — відносин власності¹.

Отже, сукупність зазначених особливостей фінансових від­носин істотно відрізняє їх від решти суспільних відносин та дає змогу визначити предмет регулювання фінансового права як си­стему специфічних грошових відносин, безпосередньо пов'яза­них із утворенням, розподілом і витрачанням державних фондів коштів. Фінансове право регулює тільки організаційно-майпоііі

¹ Ермакова Т. С. Финансовьіе правоотношения / Т. С. Ермакона. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. - С. 10.