592 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам лише в межах повноважень, установлених відповідно Законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, а також Бю­джетним кодексом України. Гарантії надають тільки на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних га­рантій, отриманих від інших суб'єктів. Платежі, пов'язані з вико­нанням гарантійних зобов'язань, належать до платежів із боргу.

Слід підкреслити, що існує чіткий взаємозв'язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збіль­шує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додат­кових витрат бюджету на його обслуговування й відтак збільшує бюд­жетний дефіцит. На обсягу бюджетного дефіциту позначаються всі зміни у величині державного боргу, в тому числі зумовлені впливом інфляції. Тому важливо, щоб державна заборгованість вимірювалася завжди у реальних, а не в номінальних, величинах. Наприклад, на 2009 р. граничний розмір дефіциту Державного бюджету України вста­новлено в сумі 31 178 269,9 тис. гривень, зокрема граничний розмір дефіциту загального фонду Державного бюджету України — в сумі 9 243 900,3 тис. гривень та граничний розмір дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України — в сумі 21 934 369,6 тис. гривень.

§ 4. Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів України

Ринок місцевих запозичень у багатьох країнах із розвине­ною ринковою економікою давно перетворився на вельми істот­ний сектор національного ринку капіталів, причому боргові зобо­в'язання деяких муніципалітетів котируються і на міжнародному фондовому ринку. Проекти, які реалізуються за рахунок залуче­них у такий спосіб коштів, позитивно впливають на місцеві грома­ди, створюючи нові робочі місця, поліпшуючи інфраструктуру, без якої неможливі розвиток конкурентного підприємницького середовища та підвищення соціальних стандартів¹.

Розпиток ринку муніципальних запозичень (або, як його ще іноді називають, ринку муніципальних кредитів) потребує пев­них умов, серед яких слід назвати:

¹ Акімова І. Становлення ефектнішої системи регулювання місцевих за­позичень в Україні / І. Акімова, Т. Вахнепко // Економіка, Фінанси, Право. — 2004.-№ 5.-С. 15-19.

Глава 22. Правовідносини у сфері публічного кредиту... 593

макроекономічніумови (ринок муніципальних запозичені, і складовою національного ринку капіталів, його стан та розви­ток багато в чому визначаються макроекономічною, фіскальною та грошово-кредитною політикою. Очевидно, що муніципальні облігації, що є, як правило, інструментами з фіксованою дохід­ністю, можуть бути привабливими для потенційних покупців лише за низьких рівнів інфляції);

• інституційні й регулятивні (розвиток ринку муніципаль-пих запозичень потребує певної інституційно-правової системи, тобто місцева влада повинна мати певний інституційний потен­ціал організації й обслуговування місцевих позик);

• кредитний рейтинг (він фактично є показником рівня до­віри до місцевих органів влади; його отримання від відповідної агенції може істотно посприяти здійсненню місцевого запози­чення);

• гарантії (їх надають інвесторам місцеві органи влади; во­ни мають бути інструментом підвищення привабливості такої форми вкладання коштів для інвестора та зменшення вартості запозичень);

• поєднання різних джерел фінансування місцевих витрат (можливість використання місцевими органами влади різних фінансових інструментів та створення відповідних фінансових інститутів, у тому числі муніципальних фондів розвитку, муні­ципальних банків).

Як свідчить досвід багатьох країн, кошти для фінансування місцевої інфраструктури мобілізують із внутрішніх джерел, тоді як іноземні запозичення є скоріше доповненням, а не замінни­ком місцевого (національного) фінансування.

Наприклад, муніципальні цінні папери посідають за надійністю друге місце після боргових зобов'язань Казначейства США. Приват­ні особи володіють у тій чи тій формі 74% муніципального боргу, ве­личину якого оцінюють у 1,3 трлн доларів (тоді як сума всіх бор­гових зобов'язань, які оформлені облігаціями та підлягають сплаті, перевищує 13 трлн доларів США). У Японії обсяг таких зобов'язані» становить приблизно 40,5 трлн ієн (тоді як відповідний показник ринку урядових облігацій дорівнює 265,8 трлн ієн)¹.

¹ Місцеві позики в країнах з перехідною економікою: дое.нід, праіюне регулювання, уроки для України/ за |>сд. І. Ііурконсі.кого. К. : Інститут Схід-Захід, 2001.- С. 5-8.

38-219