534 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

За наслідками розгляду скарги на постанову в справі накла­дення адміністративного стягнення Державна податкова адміні­страція (інспекція) приймає одне з таких рішень: залишає поста­нову без змін, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закри­ває справу; зменшує розмір штрафу в межах, передбачених за­конодавчим актом про відповідальність за це правопорушення. Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою осо­бою Державної податкової адміністрації (інспекції), неправо-чинною вирішувати цю справу, то постанову скасовують, а справу надсилають на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Дисциплінарна відповідальність. Слід зазначити, що в по­даткових правовідносинах суб'єктом, який допустив порушен­ня податкового законодавства, може бути посадова особа орга­ну Державної податкової служби. У такому разі застосовують заходів дисциплінарної відповідальності. Якщо порушення тру­дової, службової дисципліни призвело до порушення подат­кового законодавства, особу, яка здійснила дисциплінарний проступок, притягують до дисциплінарної відповідальності в порядку, визначеному статтями 147—152 Кодексу законів про працю України.

Коли неправомірними діями посадових осіб органів Держав­ної податкової служби платнику податків завдано збитків, по­даткові органи притягуються до цивільно-правової відповідаль­ності. Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», збитки відшкодовують за рахунок коштів Державного бюджету України. Спори розв'язують у судовому порядку.

§ 5. Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства

За ухилення від сплати податків, інших обов'язкових плате­жів у значних розмірах платників відповідно до ст. 212 Кримі­нального кодексу України може бути притягнено до кримінальної відповідальності. Відповідальність настає незалежно від спосо-

Держашюї податкової адміністрації України від 01.11.2007 р. №614; Мето­дичними рекомендаціями про порядок подання та розгляду скарг (заяв) плат­ників податків органами державної податкової служби: Лист Державної по­даткової адміністрації України від 03.06.2004 р. № 10013/7/25-0017.

Глна 20. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 535

Сіу ухилення. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забез­печує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов'я­зкових платежів формування дохідної частини Державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предметом злочину є податки, збори, інші обов'язкові пла­тежі, що входять до системи оподаткування й запроваджені у нстаповленому законом порядку. При цьому вичерпний перелік таких обов'язкових платежів передбачений ЗУ «Про систему оподаткування» (статті 14 і 15). Ця норма зумовлена стаття­ми 92 і 95 Конституції України.

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в тисячу й більше разів перевищують установлений законодавством неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян. Під великим розміром кош­тів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в 3 тис. і більше разів перевищують установле­ний законодавством мінімум. Під особливо великим розміром коштів— суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в 5 тис. і більше разів перевищують неоподатковуваний мі­німум.

Суб'єктами злочину можуть бути:

1. службова особа підприємства, установи, організації неза­лежно від форми власності;

2. особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

3. будь-яка інша особа, зобов'язана сплачувати податки, збо­ри, інші обов'язкові платежі.

Певні проблеми виникають при кваліфікації злочинів. Так, неподання податкових декларацій та розрахунків або прихову­вання (заниження) об'єктів оподаткування не є закінченим зло­чином, хоч і є ухиленням від сплати податку. Закінченим злочи­ном ці дії можна вважати лише тоді, коли вони призвели до пенадходження до бюджетів чи державних цільових фондів ко­штів у значних, великих та особливо великих розмірах. Якщо ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових плате­жів мало місце не внаслідок умислу, а через неналежне виконан­ня посадовою особою своїх службових обов'язків, недбале чи несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди держа­ві, громадським інтересам, охоропюваним законом правам та ін-

536 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

тересам окремих фізичних чи юридичних осіб, можна говорити про можливість порушення кримінальної справи за ознаками ст. 367 Кримінального кодексу — службова недбалість.

Позитивним моментом є застосування норм ч. 4 ст. 212 Кри­мінального кодексу, у якій зазначено, що особу, котра вперше вчинила діяння, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті, звіль­няють від кримінальної відповідальності, якщо вона до притяг­нення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збо­ри (обов'язкові платежі), а також відшкодувала збитки, завдані державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Слід зауважити, що труднощі, які виникають при застосу­ванні ст. 212 Кримінального кодексу, неминуче поглиблювати­муть труднощі власне системи оподаткування, недосконалість правової бази оподаткування.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 р. № 15 зазначено, що кримінальна відповідальність за ст. 212 Кри­мінального кодексу України настає за умисне ухилення від спла­ти лише тих податків, зборів, обов'язкових платежів, які вста­новлено ЗУ «Про систему оподаткування» і запроваджено в установленому законом порядку. Кримінальну відповідальність передбачено тільки за умисне діяння. Мотив для кваліфікації останнього значення не має. Необхідно розмежовувати ухилен­ня від сплати обов'язкових платежів і несвоєчасну їх сплату за відсутності умислу па несплату.

При кваліфікації такого злочину, скоєного починаючи з 01.01.2004 р., необхідно виходити з того, що сума неоподатко­вуваного мінімуму доходів громадян згідно з п. 22.5 ст. 22 ЗУ № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», дорівнює роз­міру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону¹.

Питання застосування кримінальної відповідальності за пору­шення податкового законодавства, зазвичай у значному обсязі, до­сконало регламентовано в законодавствах розвинених країн. Так, у Бельгії, якщо в представлених документах виявлено ознаки шахрай­ства, до порушника можуть бути застосовані карні санкції у вигляді тюремного ув'язнення на термін від восьми днів до двох років або штрафу розміром від 10 тис. до 500 тис. бельгійських франків.

' Див. §1 глави 14 даного підручника, де викладено особливості розра­хунку податкової соціальної пільги.