Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орлюк О.П. Фінансове право України.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
09.08.2019
Размер:
5.04 Mб
Скачать

448 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

транспорту, що прямує за кордон. Його встановлюють обласні ради.

Органи місцевого самоврядування самостійно запроваджу­ють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів від­повідно до переліку та в межах установлених граничних розмі­рів ставок. У рамках своєї компетенції вони мають також право запроваджувати пільгові податкові ставки, скасовувати деякі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні кате­горії платників та надавати відстрочку щодо сплати місцевих податків та зборів. При цьому в обов'язковому порядку мають справлятися на території відповідної територіальної громади комунальний податок та збори за паркування автотранспор­ту, ринковий, за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволу на розташування об'єктів торгівлі та сфери послуг, із власників собак.

Законодавство встановлює загальні правові засади справ­ляння місцевих податків і зборів. Серед них два податки — з рек­лами та комунальний і 12 місцевих зборів.

Об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встанов­лення й розміщення реклами. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про рек­ламу» від 03.07.1996р., реклама— це спеціальна інформація щодо осіб або продукції, яка поширюється у будь-якій формі або в будь-який спосіб із метою прямого чи опосередкованого отри маї 11 ія прибутку1.

Платниками податку з реклами є юридичні особи та грома­дяни. Його сплачують з усіх нидів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою з допомогою за­собів масової інформації— преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті й в інших місцях. Граничний розмір податку з реклами не може переви­щувати 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової рекла­ми та 0,5% за розміщення реклами на тривалий час. Оплату здій­снюють за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг) або з особистих коштів.

Податок із реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення чи розміщення реклами. Його отримують реклам-

' ЗУ «Про рекламу» від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР // Відомості Всрхон-іюї Ради України (ВВР). - 1996. - № 39. Ст. 181 (зі змінами).

Глава 16. Змішані податки в податковій системі україни 449

НІ агентства при розрахунках із рекламодавцями та при оформ­ленні розрахункових документів і вписують цей податок до них окремим рядком. У Положенні про рекламу визначено, що рек­ламні агентства — це юридичні та фізичні особи, які виготовля­ють рекламу за заявками рекламодавців або розміщують зазна­чену рекламу на рекламних носіях.

Комунальний податок справляють з юридичних осіб, окрім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сіль­ськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не може перевищувати 10% річного фонду оплати праці, обчисленого, виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів гро­мадян. Облік здійснюють податкові інспекції на місцях. Джере­ло сплати — прибуток (дохід), що залишається в розпорядженні юридичних осіб. Від сплати податку звільнено сільськогоспо­дарських товаровиробників—платників фіксованого сільсько­господарського податку.

Платниками місцевих зборів можуть бути як фізичні, так і юридичні особи залежно від об'єкта оподаткування.

Збір за паркування автотранспорту сплачують юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально облад­наних або відведених для цього місцях. Об'єкт — година парку­вання автотранспорту. Граничний розмір ставки — 3% мінімаль­ної заробітної плати в спеціально обладнаних і 1% у віддалених місцях. Збір сплачують водії на місці паркування. Джерело спла­ти — собівартість продукції (робіт, послуг) або особисті кошти платника.

Ринковий збір — це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сіль­ськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Об'єкт — торгове місце (на ринках, у павільйонах, на площад­ках, з автомашин, візків). Джерело сплати — собівартість продук­ції чи особисті кошти. Згідно зі ст. З Указу Президента Украї­ни «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» від 28.06.1999 р. № 761/99, ринковий збір справляють за кожен день торгівлі. Ставку збору встановлюють у розмірі від 0,05 до 0,15 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізич­них осіб і від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян для юридичних осіб за кожне місце. Термін сплати — до

?9-219