§ 2. Податкові правовідносини

Податкові правовідносини — це суспільні відносини, що виникають на підставі податково-правових норм, які вста­новлюють, змінюють чи скасовують податкові платежі, та у зв 'язку з юридичними фактами, учасники яких наділені

¹ Розгорнутий аналіз теоретичних підходів визначення принципі» по­даткового права та принципів оподаткування можна подинитиси у праці: Щекин Д. М. Налоговое право государстп -участпиков СІ ІГ (обіцая часть) / Д. М. Щекин / под ред. С. Г. Пепеляева.— М.: Статут, 2008. 412с.

394 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

суб'єктивними правами та несуть юридичні обов'язки, по-в 'язані зі сплатою податків, зборів (обов 'язкових платежів) до бюджетів і публічних цільових фондів та поданням пода­ткової звітності. Ці відносини виникають лише після оформ­лення їх у відповідну правову форму.

Податковим правовідносинам властиві загальні риси, при­таманні будь-яким іншим правовим відносинам. Водночас пра­вовідносини кожної галузі права мають свою специфіку. Так, найголовніша особливість фінансових, у тому числі й податко­вих, правовідносин полягає у тому, що вони виникають у про­цесі публічної фінансової діяльності. Важлива галузева ознака фінансових правовідносин, і податкових зокрема — однією зі сто­рін завжди є держава (уповноважений нею орган). Особливості податкових правовідносин найповніше виражає їх специфіка, яка проявляється насамперед у: а) цільовій системності — систе­ма податкових правовідносин підпорядкована встановленню по­датків та зборів; б) формальній визначеності — з допомогою норм регулюють чітко визначені зв'язки, що встановлюються між суб'єктами податкових правовідносин; в) забезпеченні дер­жавним примусом¹.

Владно-майиовий характер податкових відносин визначає юридичне становище суб'єктів у конкретних податкових право-відпосинах. При цьому податковий орган, який діє від імені дер­жави, наділено у зв'язку з цим певними повноваженнями. Нато­мість платник податку викопує переважно юридичний обов'язок за встановленими для нього правилами поведінки (сплата пода­тку, надання звітності).

При характеристиці податкових правовідносин використо­вують різні класифікації. Зокрема, за функціональним призна­ченням їх поділяють на:

• загальнорегулятивні — спрямовані на закріплення ко­ла суб'єктів податкового права, їх загального юридичного ста­тусу;

• конкретно-регулятивні — покликані закріпити конкретну поведінку суб'єктів;

• комплексні — виникають на межі загальнорегулятивних і конкретно-регулятивних відносин;

¹ Щербанюк О. В. Громадянин як суб'єкт податкових правовідносин / О. В. Щербанюк. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 145-146.

Глава 13. Податкове право та податкові правовідносини 395

• охоронні— мають на меті реалізацію заходів державно примусового характеру.

За характером правових норм податкові правовідносини можна поділити на матеріальні та процесуальні. За струк­турою юридичного змісту — на прості та складні правовідно­сини.

Об'єктом регулювання у податкових правовідносинах є гро­шові кошти платників, які надходять до бюджетної системи.

Суб'єктом податкових правовідносин може бути будь-яка особа, поведінку якої регулюють норми податкового права і яка може стати учасником податкових правовідносин, носієм суб'єк­тивних прав та обов'язків. Суб'єкти повинні мати податкову пра-восуб'єктність, передбачену нормами права.

Під податковою правосуб'єктністю розуміють установлену нормами податкового права спроможність бути носієм юридич­них прав та обов'язків у сфері організаційних і оргапізаційпо-майнових відносин зі встановлення та справляння податків і зборів, а також у будь-яких інших відносинах, нерозривно по­в'язаних із зазначеними.

Суб'єктів податкових правовідносин розглядають у широко­му та вузькому розумінні. У широкому — до суб'єктивного скла­ду зараховують державу (в особі представницьких органів, що ухвалюють нормативно-правові акти у сфері оподаткування); органи, які забезпечують фінансовий контроль за справлянням податків та обов'язкових платежів, а саме податкові, митні ор­гани, органи Державного казначейства, публічні фонди; плат­ників податків, зборів (обов'язкових платежів). Серед суб'єктів податкових відносин іноді називають і кредитно-фінансові уста­нови, через які здійснюються платежі з перерахування податків до бюджетів відповідних рівнів¹. У вузькому розумінні суб'єкти податкових правовідносин — це податкові органи та платники податків.

¹ Конституційний обов'язок зі сплати встановлених податків і зборів можна вважати виконаним у той момент, коли грошові кошти платника по­датку надходять на бюджетні рахунки. У процесі виконання цього обов'язку беруть участь, окрім платника, кредитні установи, державні органи. У межах конституційного обов'язку зі сплати податку па платника покладемо публіч-но-правовий обов'язок сплатити законно встановлені подачки і збори, а на кредитні установи — публічно-правовий обов'язок забезпечити перерахуван­ня відповідних платежів до бюджету.