§ 12. Професіограма експерта-криміналіста

Професіограма експерта-криміналіста (головного експерта, старшого експерта, експерта) — це виявлення й опис відносно стій­ких властивостей посадової особи, що володіє спеціальними науко­во-технічними знаннями в області криміналістики і зобов'язана професійно проводити криміналістичні експертизи і робити висно­вки з питань, що цікавлять правоохоронні і судові органи¹³.

Соціальний аспект діяльності експерта-криміналіста вира­жається в:

1. роботі головним чином з речовинними доказами по розсліду­ваних справах;

2. у здійсненні технічного забезпечення процесу закріплення доказів, а також їхнього якісного дослідження для потреб попере­днього слідства і суду. Експертиза є головним джерелом об'єктив­них відомостей про факти, що мають значення для повного, всебіч­ного, об'єктивного розгляду і вирішення кримінальних справ.

¹³ Функції експерта-крішіналіста: 1) провадження криміналістичних експер­тиз — відшукування слідів на місці злочину для того, щоб сприяти здійсненню справедливого правосудця; 2) консультування працівників правоохоронних і судо­вих органів з питань, що вимагають спеціальних знань в області криміналістики; 3) участь у провадженні слідчих дій; 4) фіксація і забезпечення якісної схоронності речовинних доказів по кримінальних справах.

Професіограми юридичних професій 381

Соціальний зміст експертної діяльності вимагає від експер­та таких якостей:

• скрупульозність аналізу фактів;
• відповідальність;
• неформальне відношення до своїх	обов'	язків;
• неупередженість;
• самостійність мислення;
• об'єктивність

Пошуковий аспект діяльності експерта-криміналіста поля­гає в:

1. огляді місця події разом зі слідчим, якому він допомагає від­шукати і зафіксувати сліди злочину;

2. проведенні (за дорученням слідчого або суду) експертних до­сліджень представлених предметів, зброї й ін., установленню їхньо­го взаємозв'язку з підозрюваним;

3. умінні розширити й уточнити інформацію, що необхідна для розгляду юридичної справи, переконливо обґрунтувати свої висно­вки.

Пошуковий аспект роботи експерта-криміналіста припускає що йому властиві такі якості:

* знання норм карно-процесуального законодавства і відомчих нор-

мативних актів;

» значні технічні і спеціальні знання;

»увага;

• здатність до самостійного наукового аналізу;

• уміння застосовувати спеціальну техніку;

• здатність оцінити вірогідність отриманих відомостей

Реконструктивний аспект діяльності експерта-криміналіста виражається в:

1. аналізі і синтезі отриманої інформації;

2. формулюванні робочої гіпотези з представлених на розгляд питань;

3. розробці плану дослідження шляхом абстрагування від відо­мостей, що добуті оперативним, слідчим шляхом і не містяться в матеріалах, представлених на експертизу.

Реконструктивний аспект діяльності експерта-криміналіста вимагає таких якостей:

382

Розділ XVI

» уміння застосовувати життєвий досвід у практичній роботі;

• здатності до уявного відновлення обставин події;

• відсутності упередженості;

• критичності мислення;

• логічної побудови робочої гіпотези

Комунікативний аспект діяльності експерта-криміналіста визначається:

1. професійним колом спілкування — з колегами по роботі (слі­дчими, прокурорами, суддями, працівниками оперативно-розшуко-вої діяльності);

2. відсутністю будь-якої жорстко регламентованої моделі взаємин;

3. умінням досягти професійного взаєморозуміння і протистоя­ти зовнішньому впливові.

Комунікативний аспект діяльності експерта-криміналіста ви­магає наявності таких нормативів культури:

• уміння чітко і ясно виражати		свої	думки;
• принциповості;
• тактовності;
• конструктивності	мислення

Організаційний аспект діяльності експерта-криміналіста

полягає в:

1. самоорганізації процесу обробки і проведення великої кількості експертних досліджень;

2. умінні правильно планувати робочий день, включаючи розраху­нок часу на консультування колег, а також на самоосвіту і підвищен­ня кваліфікації.

До числа особистих якостей, що характеризують організацій­ну сторону праці експерта-криміналіста, варто віднести:

• високу працездатність;
• самоорганізованість;
• навички самоосвіти;
• зосередженість;
• своєчасність виконання	експертиз

Засвідчувальний аспект діяльності експерта-криміналіста

виражається у виконанні передбачених кримінально-процесуаль­ним законодавством функцій збору, фіксації і дослідження доказів у суворій відповідності з вимогами процесуальної форми:

Професіограми юридичних професій 383

1. складання довідки фахівця;

2. розробка акта криміналістичного експертного дослідження;

3. участь у складанні протоколу слідчої дії на місці події;

4. внесення зауважень до протоколу слідчих дій. Засвідчувальний аспект роботи експерта-криміналіста вимагає

таких нормативів культури, як: « знання кримінально-процесуального законодавства;

* навички юридичної аргументації наукових висновків;

• знання процесуальних вимог до збереження речовинних доказів і

уміння застосовувати їх на практиці;

»точність; __ ~_

» акуратність

Технічний аспект діяльності експерта-криміналіста передба­чає володіння значними технічними знаннями:

1. вмінням використовувати спеціальну дослідницьку техніку;

2. наявності автотехнічних, трасологічних, балістичних, почер­кознавчих, піротехнічних та інших спеціальних знань в галузі кри­міналістики.

Дослідження провадяться за допомогою науково-технічних засо­бів, а також логічних і психічних пізнавальних актів, що складають загальну основу ототожнення — ідентифікацію.

Криміналістична ідентифікація має свою специфіку:

1. повинна здійснюватися суворо в рамках кримінального проце­су і відповідно до його вимог, оскільки її завдання — установлюва­ти факти, що мають значення для судових доказів;

2. вивчає злочин, що був подією в минулому, тому він (злочин) познається не шляхом безпосереднього спостереження, а в резуль­таті різних джерел (слідів), що несуть відбиту інформацію цієї

події;

3. передбачає розробку методів дослідження «закодованої» у за­лишених слідах інформації про об'єкти, фіксацію і вилучення слі­дів, що зберігали б цю інформацію в незмінному вигляді;

4. спрямована на встановлення конкретних одиничних матеріа­льних об'єктів (а також дуже вузьких груп цих об'єктів) за проява­ми їх властивостей у минулому з метою одержання доказів.

384

Розділ XVI

§ 13. Професіограма дільничного інспектора міліції Професіограма дільничного інспектора міліції — це вияв­лення й опис відносно стійких властивостей посадової особи органу внутрішніх справ, що зобов'язана професійно виконувати функції цього орган}' на закріпленій за ним території — адміністративній ділянці¹⁴. Останнім часом звертається особлива увага на підвищен­ня ефективності діяльності дільничного інспектора міліції. Він пови­нен об'єднати зусилля правоохоронних органів і громадськості в профілактиці і припиненні правопорушень. Підвищення його ролі в профілактиці правопорушень виражається в наділенні його пра­вом приймати рішення щодо окремих адміністративних правопору­шень.

Соціальний аспект діяльності дільничного інспектора поля­гає в тісному зв'язку з населенням, що проживає на закріпленій за ним території:

1. організує правову пропаганду і починає інші заходи щодо по­передження правопорушень;

2. проводить профілактичну роботу серед осіб, схильних до здійснення злочинів;

3. створює умови для перевиховання осіб з хитливою поведінкою, сприяє спрямованості їхньої поведінки на суспільнокорисну;

4. допомагає громадянам, що потрапили в скрутне становище (наприклад дітям, у яких батьки — алкоголіки; підліткам, що не поважають батьків; особі, що відбула визначений строк покарання і повернулася додому).

Соціальний аспект діяльності дільничного інспектора вимагає від нього таких якостей:

¹⁴ Функції дільничного інспектора міліції: 1) забезпечення безпеки громадян і громадського порядку на адміністративній ділянці; 2) виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню злочинів, і вживання заходів по їхньому усуненню; 3) за­побігання злочинам шляхом ведення індивідуальної профілактичної роботи з особа­ми, що перебувають на спеціальних обліках; установлення нагляду за особами, що звільняються з місць позбавлення волі; 4) запобігання як адміністративних право­порушень окремих осіб, так і масового і групового безладдя; 5) усіляке сприяння державним органам, органам місцевого самоврядування, посадовим особам, а також надання допомоги громадським організаціям, народним депутатам у здійсненні їхньої законної діяльності; б) участь у відновленні в мікрорайонах роботи пунктів охорони суспільного порядку і створенні їхніх керівних органів; 7) організація ді­яльності на принципах партнерських відносин між міліцією і населенням у процесі правоохоронного обслуговування населення.

Професіограми юридичних профі

• поважного ставлення до людей;

• неформального відношення до своїх обов'язків;

» любові до професії;

» почуття справедливості

Пошуковий аспект діяльності дільничного інспектора ви­ражається в такому:

1. вивчення даних про оперативну обстановку на ділянці і причин, що впливають на її зміну, з метою встановлення правопорядку;

2. виявлення правопорушників на адміністративній ділянці;

3. проведення усіх видів огляду, допитів, обшуків, виїмок, затри­мки підозрюваного під час розслідування тяжкого злочину у формі дізнання;

4. проведення очної ставки, відтворення обстановки й обставин подій при нетяжких злочинах.

Пошуковий аспект діяльності дільничного інспектора вима­гає, як мінімум, таких якостей:

* уваги;

* кмітливості;

» логіки мислення;

» оперативності

Організаційний аспект діяльності дільничного інспекто­ра визначається:

1. особистою самодисципліною;

2. раціональним розподілом службового часу (організація при­йому громадян і розгляди їхніх звернень — не менше двох разів на тиждень; організація охорони громадського порядку на адмініст­ративно-територіальній дільниці; організація підготовки до допиту й ін.);

3. умінням організувати взаємодію з працівниками галузевих служб органів внутрішніх справ, іншими правоохоронними органами й установами;

4. умінням організувати населення на визначені дії — несення служби громадськістю (добровільні народні дружини, суспільні пункти охорони порядку, загони самооборони, робочі загони сприяння міліції й ін.).

Відповідно до «Програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням», затвердженої Колегією МВС України

386 Розділ XVI

Професіограми юридичних професій

387

(28.12.1999 р.), старші дільничні і дільничні інспектори міліції повинні організовувати роботу з населенням у таких напрямках:

1. сприяти відновленню в мікрорайонах роботи пунктів охорони порядку і громадських формувань;

2. брати участь у створенні керівних органів громадських пунктів охорони порядку для забезпечення погодженої координації діяльнос­ті міліції з населенням у питаннях антикриміналізації території.

Організаційний аспект діяльності дільничного інспектора вима­гає таких якостей:

• волі;

• зібраності;

»ініціативи;

• наполегливості;

• самодисципліни

Комунікативний аспект діяльності дільничного інспекто­ра виражається у встановленні і підтримці контактів з працівниками галузевих служб органів внутрішніх справ, іншими правоохоронни­ми органами й установами (з метою виконання спільних завдань по профілактиці правопорушень, розкриттю злочинів, розшукові зло­чинців, охороні і схоронності матеріальних цінностей у державно­му секторі і колективному господарстві), з людьми, що проживають на довіреній йому дільниці, у завоюванні їхньої поваги, довіри й ав­торитету (незалежно від їхнього правового статусу), коли:

1. приймає громадян, їхні заяви і пропозиції по боротьбі зі зло­чинами і профілактиці правопорушень;

2. здійснює у межах наділених їм прав допомогу народним депу­татам, представникам інших служб і суспільних об'єднань у здійс­ненні їхньої законної діяльності;

3. здійснює адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі;

4. одержує інформацію від заявника, очевидця, потерпілого, що забезпечує успіх в оперативній службовій діяльності.

Комунікативний аспект діяльності дільничного інспектора. Комунікативний аспект діяльності дільничного інспектора ви­магає таких якостей, як:

• товариськість;
• доброзичливість;
• тактовність;

• уміння привернути до себе співрозмовника;

• обов'язковість

Засвідчувальний аспект діяльності дільничного інспекто­ра полягає в тому, що усю інформацію (показання конфліктуючих су­сідів, показання свідків злочину і т. п.) він повинен не тільки «запи­сати» у паспорт на адміністративної дільниці, але й вміти надати здобутій інформації спеціальну, передбачену законом, форму (напри­клад протокол про адміністративні правопорушення та ін.).

Засвідчувальний аспект діяльності дільничного інспектора вимагає наявності таких нормативів культури:

• знання мови населення, що проживає на довіреній йому території;

• уміння оформити документацію відповідно до закону і посадових

інструкцій;

» акуратності