- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
нотаріату
Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату
(відповідно до Закону України «Про нотаріат») настає з ініціативи управління юстиції Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у таких випадках:
неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян;
порушення нотаріусом статті закону про неможливість його перебування в інших державних і суспільних підприємствах і організаціях, заняття підприємницькою і посередницькою діяльністю;
порушення таємниці нотаріальних дій;
порушення статті закону про відсутність права нотаріуса здійснювати нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від
Дисциплінарна відповідальність юристів-практиків 213
імені свого чоловіка (дружини) і своїх родичів, а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що знаходяться в трудових відносинах із приватним нотаріусом (ці нотаріальні дії є недійсними) та ін.
За вказані правопорушення свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано.
Види дисциплінарної відповідальності працівників нотаріату:
попередження;
догана.
У разі застосування до нотаріуса такої міри відповідальності як догана протягом одного календарного року більше двох разів, його нотаріальна діяльність припиняється. На цю посаду призначається новий фахівець, якому попередник передає документи вчинених ним нотаріальних дій. У випадку заподіяння шкоди невдалими і незаконними діями, нотаріус компенсує моральний і матеріальний збиток у повному обсязі.
Якщо під час здійснення нотаріусом нотаріальних дій були вчинені правопорушення, що містять ознаки злочину, то він залучається до кримінальної відповідальності. У випадку винесення стосовно нотаріуса обвинувального вироку суду, що набрав сили, свідоцтво про заняття нотаріальною діяльністю анулюється. Нотаріус позбавляється свідоцтва також у випадках винесення постанови суду про припинення кримінальної справи щодо нього за нереа-білітуючими обставинами або рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою. Не може виконувати обов'язки нотаріуса й особа, котра не відповідає займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності — у цьому випадку свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю також анулюється. Втрата громадянства так само спричиняє анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду в місячний термін з дня його одержання.
214
Розділ VIII
§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ наступає (відповідно до Дисциплінарного статуту) за дисциплінарний проступок (порушення дисципліни).
Особи рядового і начальницького складу, на яких накладене дисциплінарне стягнення, не звільняються від кримінальної відповідальності, якщо в їхніх діях є ознаки складу злочину.
Відповідно до Дисциплінарного статуту начальник — від командира відділення, взводу, начальника відділення міліції до заступника міністра внутрішніх справ України (компетенція міністра внутрішніх справ України визначається окремим актом) — має повноваження встановлювати дисциплінарні заохочення і стягнення. Накладати стягнення можуть тільки прямі начальники.
До працівників органів внутрішніх справ застосовуються такі дисциплінарні стягнення:
зауваження;
догана;
—- сувора догана;
затримка в присвоєнні чергового спеціального звання або подання про його присвоєння на термін до 1 року;
попередження про неповну посадову відповідність;
пониження на посаді;
пониження в спеціальному званні на один рівень; *
звільнення з органів внутрішніх справ.
На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, нагороджених нагрудними знаками цих органів, можуть бути накладеш дисциплінарні стягнення у вигляді позбавлення знака. При визначенні виду і міри покарання враховуються: характер проступку, його наслідки, обставини, при яких він був вчинений, що передувало поведінці винного, його ставлення до служби і рівень кваліфікації. Так, порушенням дисципліни є невиконання ст. 11 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, відповідно до якого особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ зобов'язані віддавати честь у порядку і за правилами, встановленими статутами Збройних сил, при зустрічі один з одним, із військовими й в інших випадках, передбачених цими статутами.
Головне призначення дисциплінарної відповідальності в системі МВС, як і у всіх правоохоронних та інших системах, полягає в зміц-
Дисциплінарна відповідальніст ь юристів-практиків 215
пенні службової, трудової дисципліни, що належить до виконання професійного обов'язку. Тому поряд із стимулюванням сумлінної праці передбачено справедливе покарання у випадку вчинення дисциплінарного правопорушення, а також проступку, що ганьбить честь і гідність працівника органів внутрішніх справ.
Звільненню підлягають працівники органів внутрішніх справ за систематичне порушення дисципліни або за вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.