§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста

Стандарт вищої юридичної освіти — це своєрідна типова мо дель юриста-професіонала, що служить орієнтиром для підготонмі кадрів в юридичних вузах та факультетах. Він являє собою сук\ 11 ність норм, що визначають:

зміст вищої освіти (система знань, умінь і навичок, професій них, світоглядних і цивільних якостей);

зміст навчання (структура, зміст і обсяг навчальної інформації)

засіб діагностики якості освіти (методики оцінки якості знані., умінь і навичок);

нормативний термін освіти (термін навчання на денній (очімп) формі, що необхідний для засвоєння особою змісту навчання, вст.т новлений стандартом вищої освіти).

Система стандартів вищої освіти:

Державний стандарт вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти.

Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Базуючись на державному стандарті вищої освіти (загальному для всіх вузів) і стандарті юридичної вищої освіти (загальному для юридичних вузів і факультетів), кожен юридичний вуз залежно під його спеціалізації і відомчої підлеглості може розробити свій варі ант кваліфікаційної характеристики професіонала даного напрямку При цьому слід брати за основу загальні нормативи Державного стандарту. Підготовка юриста повинна вестися відповідно до такого стандарт}', щоб забезпечити приєднання України до Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіті в Європі, тобто мати фундаментальний характер. Проходження спрощеної моделі вимог до юридичної професії здатне призвести до вихолощення її змісту і втрати відповідальної соціокультурної ролі. Державний стандарт, з одного боку, задає вузам орієнтири мінімуму знань, які зобов'язаний здобути студент (курсант), а з іншою — дає можли­вість створювати авторські курси¹.

¹ Кожному історичному періодові відповідали свої уявлення про «моделі» юри­ста-професіонала. У 20-х роках XX ст. Народний комісаріат юстиції УРСР розроби

мЬічіш освіта і юридична наука у системі професійної... 101

т/п'ї тура стандартів вищої юридичної освіти:

і оі ві і ні.о-кваліфікаційна характеристика випускника —

і\ і ним юридичної освіти і професійної підготовки; вимоги до

<ііп судових працівників. У ній узагальнено подано групи якостей, яким пін ці щюнідати претенденти на судові посади. Ця схема включала такі якості: им іі.іиіші'їні — знання основ марксизму, основ радянського ладу, знання в га­мі і гевий досвід; розумові, котрі були пов 'язані з характером і тем-іі. шп.пі загальний розвиток, пам'ять, здатність критично відноситися до |ч і іін ■ ніде гва, вміти оцінювати докази, мати судово-слідче чуття, об'єктив­ні, моральні — чесність, непідкупність, доброзичливість у взаєминах із

ічи ідатність усвідомлювати власні помилки і прорахунки, не піддавати-

н.І». .ому впливу; адміністративно-організаторські — вміння планувати

. і, і • |>\ па і и учасниками судового процесу. На жаль, наведена схема кваліфі-і Юрист (судового працівника) залишилася на папері і не одержала втілення .и мил підбору юридичних кадрів. При підборі суддів перевага віддавалася

1.1 володіли, головним чином, ідейно-політичними якостями, під якими розу-

пі\ ючс тоталітарне мислення з партійно-державною владою і її ідеологією,

н. .піною як вищою цінністю. Значний внесок у розробку «Моделі фахівця —

іка школи...» був внесений Київською вищою школою МВС (1981). Запро-

руктура якостей випускника включала: 1) загальні якості — знання,

і апнчки, властивості фахівця; 2) конкретні аспекти їхнього прояву:

. пїї-> полі нічні; б) професійні; в) організаційно-управлінські; г) морально-ііі 11 соціально-психологічні. Переломним моментом у розробці професійного МІ і и іриста стало затвердження Міністерством вищої освіти СРСР «Кваліфіка-|| ірпктеристики юриста» за фахом «1801 — правознавство» (09.12.1982 р.). п. и. їм. і характеристики полягала в: 1) визначенні її значення дня професійного ні їм. пня юриста; 2) переліку вимог (що повинен знати і вміти юрист), котрі і ься до нього під час здійснення професійної діяльності; 3) позначенні її. ні.і и іацій: державно-правової; господарсько-правової; судової і прокурор-• ні і чиї. слідчо-криміналістичної. Відповідно до цих спеціалізацій були побудо-

іні навчальні плани всіх юридичних вузів країни. Новий важливий крок

і| моделі кваліфікаційного паспорта юриста був зроблений Харківським

пгіинм інститутом (Національна юридична академія України) у 1989 р. У ква-

ший характеристиці випускника юридичного вузу за фахом «Правознавст-

■ і., іиїділеііо дві частини: загальна — містить вихідні положення про професію о піна — містить соціальну характеристику діяльності юриста-професіо-

сих спеціальностей: юрисконсульт, суддя, прокурор, помічник прокурора,

пнжат. У 1994 р. Міністерство освіти України затвердило освітньо-

| ту програму вищої освіти за напрямком — «Право» і спеціальністю —

місто». Національним університетом внутрішніх справ (м. Харків)

Щ І 1997 рр. була затверджена кваліфікаційна характеристика фахівця —

. киї і іаких спеціальностей: слідчо-криміналістична (слідство в органах

ч м . справ); слідчо-криміналістична (дізнання в органах внутрішніх справ);

иио-аналітична (забезпечення діяльності в органах внутрішніх справ); і.іііпііі.. економічна; фінанси і кредит; бухгалтерський облік і аудит; адміністра-- джмент; інформаційні системи в менеджменті; практична психологія; со-іГюта; правоохоронна діяльність.

102

C-C

Ьічіиі іп чііта і юридична наука у системі професійної... 103

0 їм.ноно обов'язковий для всіх установ освіти по даній спеці->, ті

фікаціїишй паспорт юриста-випускника вузу структу-адасться з трьох частин:

Розділ /І

компетентності юриста; систему практичних функцій (правотворч;і. правозастосовча, контрольно-наглядова, інтерпретаційна та їм ), систему типових завдань практичної діяльності, які зобов'язаний уміти виконувати юрист; комплекс умінь для їх реалізації (осінні ний нормативний документ державних стандартів);

2. освітньо-професійна програма підготовки— визнач.п нормативний термін і нормативну частину змісту освіти за фахом (напрямком) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня; встапои лює вимоги до змісту, обсягу і рівня освіти і професійної підготовки фахівця. Складається з трьох циклів: а) гуманітарної і соціально економічної підготовки (філософія, логіка, психологія, соціологія, етика, економіка— професійної орієнтації); б) природно-науконоі підготовки (обчислювальна техніка, програмування та ін.); в) профе­сійної і практичної підготовки (блоки — історико-теоретичний, дер жавно-правовий, цивільно-правовий, кримінально-правовий, між™ родний);

3. засоби діагностики якості вищої освіти— представлю ють стандартизовані методики, призначені для кількісної і якісне оцінки досягнутого рівня знань, умінь і навичок, а також інших яко стей — професійних, світоглядних, громадянських, тобто таких, пю встановлюють відповідність рівня якості здобутої вищої юридичної освіти вимогам його стандартів.

Кваліфікаційний паспорт юриста-фахівця закріплює стандарі якості професійної юридичної підготовки відповідно до спеціаЛІ ності і кваліфікації, яка привласнюється випускнику. Він є осної ним нормативним документом, що відображає цілі, зміст і резульїаі професійної підготовки юриста даної спеціальності:

— встановлює систему типових завдань (професійних, соціаш. но-службових і етично-психологічних), до вирішення яких повинен бути готовий юрист на певному етапі юридичної підготовки (бака лавр, магістр);

■— включає показники необхідного рівня оволодіння професій ною діяльністю;

— містить визначення, яким параметрам він повинен відповіді ти, якими особистими і професійними якостями він повинен воло* діти (стан здоров'я, психічні якості, морально-етичні установки і.і ін.), тобто дає коротку професіограму (опис професії).

Кваліфікаційний паспорт юриста-випускника вузу містить його загальну характеристику як соціальної індивідуальності. Цей еіап

1 II.III иміі ЦІННІ.	наявність юридичного мислення, загальної ерудиції і зді­бності до критичної самооцінки, самоконтролю, профе­сійного і морально-психологічного удосконалення
	впорядкований комплексний набір загальних і спеціаль­них знань, що одержуються в результаті поглибленого вивчення навчальних дисциплін, первинні відомості про які давалися в загальних середніх школах, коледжах, тех­нікумах і інших установах освіти середнього рівня підго­товки, а також осягнення нових навчальних курсів відпо­відно до спеціальності
ома МІН.	впорядкований набір умінь або знання в їх практичному застосуванні, тобто набута здатність цілеспрямовано і творчо користуватися своїми спеціальними знаннями в процесі практичної юридичної діяльності

/і/іі юриста-випускника вищого навчального закладу потріб-і професійно-правові уміння:

І) і нумачити і застосовувати закони та інші нормативні правові 111

абезпечувати дотримання законодавства в діяльності держа-И органів, фізичних і юридичних осіб;

ірпдично правильно кваліфікувати факти і обставини; І) рі і іробляти документи правового характеру; здійснювати пра-

і спертизу нормативних правових актів; давати кваліфіковані ІИ м висновки і консультації;

чіалювати правові рішення і здійснювати інші юридичні дії

ні відповідності з чинним законодавством; '■і розкривати і встановлювати факти правопорушень; визначати її мі відповідальності і покарання винних; вживати необхідних одні до відновлення порушених прав; /) і истсматично підвищувати свою професійну кваліфікацію,

ін законодавство і практику його застосування, орієнтуватися ін їм.і п.ній літературі².

¹ і І осударственньїй образовательньїй стандарт вьісшего профессиона->(ї|>;і шісшігн (специальность 021100 — юриспруденция, квалификация — Н іридическое образование и наука. — М., 2000. — № 1. — С. 2—3.

104 Розділ /І