- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
Судді судів України несуть дисциплінарну відповідальність на підставах і в порядку, встановлених Конституцією України, Законами України «Про статус суддів», «Про кваліфікаційну комісію, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України», «Про Вищу раду юстиції».
Дисциплінарна відповідальність суддів настає за порушення:
законодавства при розгляді судових справ;
вимог у відношенні несумісництва — не належати до політичних партій і профспілок; не брати участь у політичній діяльності; не мати представницький мандат; не займати будь-які оплачувані посади; не виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчої;
службової дисципліни і розпорядку роботи суду;
професійної таємниці;
здійснення вчинків і дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості і незалежності, тобто применшують авторитет судової влади.
Суддя не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за рішення, що було винесено з його участю, а потім скасовано або змінено вищестоящою судовою інстанцією. Дисциплінарна відповідальність судді настає тоді, коли він допустив навмисне порушення закону або виявив несумлінність, що спричинило істотні наслідки (п. 2 ст. 31 Закону України «Про статус суддів»). Цим положенням забезпечується незалежність суддів при прийнятті рішень по розглянутих справах.
Дисциплінарна відповідальність юристів-практиків 207
Ініціативу про дисциплінарну відповідальність суддів мають право виявити: народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів (господарського, адміністративного), Міністр юстиції України, голова відповідної ради суддів, члени Ради суддів України.
Дисциплінарні провадження стосовно суддів здійснюють спеціальні колегіальні органи:
Судді, стосовно до яких здійснюються дисциплінарні провадження |
Колегіальні органи, що здійснюють дисциплінарні провадження |
Судді місцевих судів |
Кваліфікаційні комісії суддів |
Судді апеляційних судів України |
Вища кваліфікаційна комісія суддів України |
Судді вищих спеціалізованих судів і судді Верховного Суду України |
Вища рада юстиції |
Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів може бути оскаржене у Вищу раду юстиції.
Кваліфікаційні комісії можуть застосувати до суддів такі дисциплінарні стягнення:
догана;
зниження кваліфікаційного класу1.
Крім того, за результатами дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації у Вищу раду юстиції для розгляду питання про внесення подання про звільнення судді з посади. Звільнення судді не входить у компетенцію кваліфікаційних комісій суддів. Це прерогатива Вищої ради юстиції, що вносить з цього приводу пропозицію Президенту.
Звільнення судді по особливих обставинах настає:
за порушення присяги;
у випадку набуття законної сили обвинувального вироку;
за порушення вимог: не належати до будь-якої політичної партії і профспілок; не брати участі у політичній діяльності; не мати представницького мандата; не займати будь-які оплачувані посади;
1 Зниження кваліфікаційного класу судді може мати місце тільки в порядку дисциплінарного стягнення.
208 Розділ VIII
не виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчої.
Суддя може бути звільнений з посади через невідповідність рівня професійних знань займаній посаді. У випадку виявлення такої невідповідності кваліфікаційна комісія виносить рішення про відстрочку атестації і дає термін (не більш 6 місяців) для підвищення кваліфікації і придбання відповідних знань (ст. 41 Закону України «Про статус суддів»). Якщо суддя не використовує даний йому шанс належним чином, кваліфікаційна комісія дає висновок про невідповідність судді займаній посаді і доводить це до відома голови відповідного органу, що призначив або обрав суддю, для вирішення питання про звільнення судді з посади. Суддя може оскаржити це рішення у Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
Звертаємо увагу на те, що дисциплінарну відповідальність суддів передбачають міжнародні акти, зокрема п. 5.1 Європейської хартії про статус суддів (1999). Хартія затверджує принцип законності дисциплінарних стягнень суддів, оскільки приводом для стягнення може стати лише невиконання яких-небудь посадових обов'язків, визначених їх статусом.