§ 2. Прокурор

Прокурор (від лат. ргосигаге — піклуватися) — збірне поняття, яким позначаються посадові особи системи прокуратури країни, що здійснюють професійну правоохоронну, наглядову діяльність в мс« жах повноважень, встановлених національним законодавством.

Основне призначення прокурора — вживання заходів по усунен­ню порушень закону; відновленню порушенихтірав і залученні* у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які вчи нили правопорушення.

Термін «прокурор» використовується як назва посади керівної* складу органів прокуратури, а також для визнання процесуальноп

³ Особливість діяльності судді Конституційного Суду визначається тим, що її є не тільки судом, але й конституційним органом держави. Його основне соціал не призначення — забезпечити захист і верховенство Конституції України, бути гарантом, здійснювати правовий суд над визначеними нормативними юридичним актами.

ндн професії «юрист» 73

\ прокурорського працівника, що бере участь у розгляді су-і |іимінальних, цивільних і господарських справ. //.', цдоаі особи прокуратури в Україні:

ріп.пий прокурор України, заступники Генерального проку-і країни; Прокурор Автономної Республіки Крим, заступники рора Автономної Республіки Крим; прокурори областей, за­мий і прокурорів областей; військові прокурори регіонів і Міні-і на внутрішніх справ (на правах обласних) і їх заступники; п.пики відділів і управлінь та їх заступники, прокурори цих

нм і управлінь; міські, районні, міжрайонні прокурори, їх за-

йми помічники; відповідні працівники спеціалізованих про-

I |ші\'|> 11рокурорами вважаються помічники прокурора з особли-

н ір\ чень, прокурори-криміналісти.

І Ірі ікуратуру України очолює Генеральний прокурор, який призна-

і на посаду терміном на п'ять років з відома Верховної Ради

іон гься з посади Президентом України. Генеральний прокурор

є ніж один раз на рік інформує Верховну Раду про стан за-

п м в Україні. Верховна Рада може виразити недовір'я Гене-

і риаюму прокурору, що тягне його відставку з посади. Заступник

і і п.ного прокурора одночасно є начальником управління на-

іа спеціальними підрозділами й іншими органами, які ведуть

11.1 >\ з організованою злочинністю і корупцією.

Ні і посади в системі органів прокуратури є такими, що призна-

і.і і відповідно до принципу централізації. 11ч посаду прокурора призначається громадянин України, який: иає вищу юридичну освіту;

КС молодше 30 років (прокуратури АР Крим, обласні, міст ■ і і (евастополя) і 25 років (районні і міські прокуратури); має стаж роботи в органах прокуратури або перебував на су­пі ісадах не менше 3 років (районні і міські прокуратури) і не ■ ніш / років (прокуратури АР Крим, обласні, міст Києва і Севас-иі) ()соби, що не мають практичного досвіду роботи за фахом, і мі пройти стажування в органах прокуратури не менше одно-

Має необхідні ділові і моральні якості. ІІч посаду військового прокурора призначається громадянин пі. який: > офіцером, що проходить військову службу або знаходиться

■ н і

74

Розділ III

— має вищу юридичну освіту.

Не можуть бути прийняті на ці посади особи, які були судимі ча вчинення злочину, окрім реабілітованих.

У законодавстві практично всіх європейських держав, а також у багатьох країнах інших континентів світу закріплені і реалізуються на практиці принципи об'єктивності, безсторонності і незалежності прокурора. Прокуратура незалежна від будь-якої зовнішньої влади, зокрема від політичної. На прокурорських працівників України по­ширюються вимоги заборонного характеру: не належати до полі­тичних партій і рухів; не входити до складу комісій, комітетів і інших колегіальних органів, утворюваних радами або їх виконавчими орга­нами; не займатися підприємницькою діяльністю. Забороняється сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприєм­ствах, в установах або організаціях, за винятком наукової і педагогі­чної діяльності.

Обсяг повноважень прокуратури в різних країнах істотно відрі­зняється. Разом з тим є так звані ключові і неподільні функції, які прокурор здійснює практично повсюдно або одноосібно, або у вза­ємодії з іншими органами. Це насамперед — ухвалення рішення про кримінальне переслідування; підтримка звинувачення в суді; подання протестів на судові рішення. Функція кримінального пе­реслідування дає право і одночасно зобов'язує прокурора почати кримінальне розслідування, здійснювати його, ухвалити рішення про його закінчення. В Україні з липня 2001 р. органи прокуратури позбавлені права санкціонувати обшук, арештує право передано судам, тобто функція кримінального переслідування українському прокурору нині не властива. Йому належать функції нагляду за додержанням законів, підтримка обвинувачення в суді, представ­ництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визна­чених законом, та ін. Можна сказати, що працівники прокуратури України виконують переважно наглядові функції. (Див.: Прокурор­ська практика.)