- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 2. Прокурор
Прокурор (від лат. ргосигаге — піклуватися) — збірне поняття, яким позначаються посадові особи системи прокуратури країни, що здійснюють професійну правоохоронну, наглядову діяльність в мс« жах повноважень, встановлених національним законодавством.
Основне призначення прокурора — вживання заходів по усуненню порушень закону; відновленню порушенихтірав і залученні* у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які вчи нили правопорушення.
Термін «прокурор» використовується як назва посади керівної* складу органів прокуратури, а також для визнання процесуальноп
3 Особливість діяльності судді Конституційного Суду визначається тим, що її є не тільки судом, але й конституційним органом держави. Його основне соціал не призначення — забезпечити захист і верховенство Конституції України, бути гарантом, здійснювати правовий суд над визначеними нормативними юридичним актами.
ндн професії «юрист» 73
\ прокурорського працівника, що бере участь у розгляді су-і |іимінальних, цивільних і господарських справ. //.', цдоаі особи прокуратури в Україні:
ріп.пий прокурор України, заступники Генерального проку-і країни; Прокурор Автономної Республіки Крим, заступники рора Автономної Республіки Крим; прокурори областей, замий і прокурорів областей; військові прокурори регіонів і Міні-і на внутрішніх справ (на правах обласних) і їх заступники; п.пики відділів і управлінь та їх заступники, прокурори цих
нм і управлінь; міські, районні, міжрайонні прокурори, їх за-
йми помічники; відповідні працівники спеціалізованих про-
I |ші\'|> 11рокурорами вважаються помічники прокурора з особли-
н ір\ чень, прокурори-криміналісти.
І Ірі ікуратуру України очолює Генеральний прокурор, який призна-
і на посаду терміном на п'ять років з відома Верховної Ради
іон гься з посади Президентом України. Генеральний прокурор
є ніж один раз на рік інформує Верховну Раду про стан за-
п м в Україні. Верховна Рада може виразити недовір'я Гене-
і риаюму прокурору, що тягне його відставку з посади. Заступник
і і п.ного прокурора одночасно є начальником управління на-
іа спеціальними підрозділами й іншими органами, які ведуть
11.1 >\ з організованою злочинністю і корупцією.
Ні і посади в системі органів прокуратури є такими, що призна-
і.і і відповідно до принципу централізації. 11ч посаду прокурора призначається громадянин України, який: иає вищу юридичну освіту;
КС молодше 30 років (прокуратури АР Крим, обласні, міст ■ і і (евастополя) і 25 років (районні і міські прокуратури); має стаж роботи в органах прокуратури або перебував на супі ісадах не менше 3 років (районні і міські прокуратури) і не ■ ніш / років (прокуратури АР Крим, обласні, міст Києва і Севас-иі) ()соби, що не мають практичного досвіду роботи за фахом, і мі пройти стажування в органах прокуратури не менше одно-
Має необхідні ділові і моральні якості. ІІч посаду військового прокурора призначається громадянин пі. який: > офіцером, що проходить військову службу або знаходиться
■ н і
74
Розділ III
— має вищу юридичну освіту.
Не можуть бути прийняті на ці посади особи, які були судимі ча вчинення злочину, окрім реабілітованих.
У законодавстві практично всіх європейських держав, а також у багатьох країнах інших континентів світу закріплені і реалізуються на практиці принципи об'єктивності, безсторонності і незалежності прокурора. Прокуратура незалежна від будь-якої зовнішньої влади, зокрема від політичної. На прокурорських працівників України поширюються вимоги заборонного характеру: не належати до політичних партій і рухів; не входити до складу комісій, комітетів і інших колегіальних органів, утворюваних радами або їх виконавчими органами; не займатися підприємницькою діяльністю. Забороняється сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах або організаціях, за винятком наукової і педагогічної діяльності.
Обсяг повноважень прокуратури в різних країнах істотно відрізняється. Разом з тим є так звані ключові і неподільні функції, які прокурор здійснює практично повсюдно або одноосібно, або у взаємодії з іншими органами. Це насамперед — ухвалення рішення про кримінальне переслідування; підтримка звинувачення в суді; подання протестів на судові рішення. Функція кримінального переслідування дає право і одночасно зобов'язує прокурора почати кримінальне розслідування, здійснювати його, ухвалити рішення про його закінчення. В Україні з липня 2001 р. органи прокуратури позбавлені права санкціонувати обшук, арештує право передано судам, тобто функція кримінального переслідування українському прокурору нині не властива. Йому належать функції нагляду за додержанням законів, підтримка обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом, та ін. Можна сказати, що працівники прокуратури України виконують переважно наглядові функції. (Див.: Прокурорська практика.)