- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
Основним науковим центром правових досліджень в системі НАН України є Інститут держави і права ім. В. Н. Корецькою створений у 1949 р. на основі сектора держави і права АН УРСІ" Головні напрямки наукових досліджень цієї установи — теоретичні і прикладні проблеми побудови України як незалежної демократич ної, соціально-правової держави. Учені Інституту займаються ро > робкою проблем історії держави і права України і її сучасної прано вої системи, ролі закону і права в регулюванні суспільних відносин ефективності реалізації поточного законодавства, державно-право вого будівництва, прав і свобод людини і громадянина, організації державного управління, правових основ господарювання в умова \ ринкової трансформації. Вивчаються також актуальні проблеми цивільного, трудового, екологічного і аграрного права; досліджуються проблеми судової реформи в Україні, боротьби з організованою зло чинністю, питання міжнародного права і зовнішньополітичної правосуб'єктності України як повноправного члена міжнародної співпраці держав.
Інститут держави і права України видає щорічник «Правова дер жава» і є одним із співвидавців журналу «Право України». Згідно з ухвалою Президії НАН України тут проведена робота з підготовки і видання 6-томної «Юридичної енциклопедії», 6-томної «Антології української юридичної думки» та ін.
Чічті освіта і юридична наука у системі професійної... 117
І іншою установою, що координує наукові дослідження в галузіі
іф\ кпції. є Академія правових наук України (створена
11 ) її основні завдання: 1) комплексний розвиток правової
проведення фундаментальних і прикладних досліджень у га-
і' і шиї і права; 2) наукове забезпечення правотворчої діяль-
(ержавних органів, вивчення і узагальнення механізмів реа-
п іакоіюдавчих актів; 3) визначення пріоритетних напрямків
к ти правової держави, наукове забезпечення здійснюваних ре-
іп поювка рекомендацій відносно удосконалення органів
і і' ' пчюі влади; 4) формування правосвідомості громадян, розви-
ри нічної освіти в країні та ін. Академіки і члени-кореспонде-
Академії правових наук працюють над проблемами успішного
і пішого проведення правової реформи в Україні, вдоскона-
н шиї п ілконодавства, збагачення теорії і практики конститущйно-
іііпіппгва, формування правової системи молодої держави
І ні юму. У загальнодержавному періодичному виданні «Вісник
ми правових наук» публікуються наукові статті з актуальних
к м теорії і практики реформування правової системи України,
и імяної історії держави і права, політичної і правової думки, рі-
іалузей права і т. п. \ і кладі Академії правових наук України працюють науково-
іііі інститути: Науково-дослідний інститут вивчення проблем
цінності (м. Харків); Науково-дослідний інститут приватного
і і підприємництва (м. Київ); Науково-дослідний інститут > Iі ' пішого будівництва і місцевого самоврядування (м. Харків). • і і і.ілі Академії правових наук України успішно функціонує лабо-р іюрія і прав людини (м. Львів).
Мпуково-дослідний інститут приватного права і підприєм-
ця Академії правових наук України створений за доручен-
пмм Кабінету Міністрів України від 30.12.1996 р. на базі Центру до-I н і ід пі. проблем підприємництва і менеджменту, що діє у складі НАМ України з грудня 1992 р. Основним напрямком наукової діяльно, п Інституту є проведення фундаментальних і прикладних ком-іпіх досліджень з таких питань: 1) методологічні основи и ори приватного права; 2) методологічні і теоретичні проблеми матизації законодавства у сфері підприємництва; 3) станов-И пня і розвиток інституту приватної власності; 4) проблеми фор-иня і функціонування механізму використання права в прива-
118
тному секторі економіки України; 5) проблеми формування і функіі-онування механізму державного регулювання підприємницької діял-ності в Україні.
Чималий внесок у розвиток вітчизняної юридичної науки вносив Інститут законодавства Верховної Ради України. Інститут закон -давства Верховної Ради України (створений у 1994 р.) є самостійною науково-дослідною і прикладною державною установоо в структурі апарату Верховної Ради України. Його головні завданн: 1) участь у проведенні фундаментальних і прикладних досліджеіь у сфері державного управління суспільством і законопроектних рі-біт, координація участі наукових установ і інших організацій в закг нотворчій діяльності Верховної Ради; 2) розробка концепції розвиту законодавчої системи України і проектів програм законодавчої діяльності Верховної Ради; 3) аналіз практики застосування закон? і ефективності їх дії, розробка пропозицій по удосконаленню пото1-ного законодавства України; 4) порівняльні дослідження систем законодавства інших держав, а також оптимальних шляхів зближенн національного законодавства із зарубіжним законодавством і міжн,-родним правом; 5) розробка найважливіших законопроектів, здійг нення науково-практичної експертизи окремих законопроекті];
надання науково-методичної допомоги в здійсненні законодавчії і контрольної діяльності постійним комісіям Верховної Ради Україну
участь у підготовці до видання Верховною Радою України закс-нодавчих актів і спеціальної юридичної літератури.
Центр порівняльного права, який був створений при Міністерстві юстиції України в листопаді 2000 р., не обмежує свою д-яльність функціональними рамками державної організації. Цент є також секретаріатом Міжвідомчої координаційної ради з адаптац законодавства України до законодавства ЄС. Його мета — забе? печити проведення правової реформи в Україні з урахуванням єї ропейського законодавства. Вона випливає із стратегічного курс України на інтеграцію в ЄС і статті 51 Угоди про партнерство і спії працю. Основні завдання Центру: 1) участь у розробці пропозицій д визначення пріоритетних напрямків діяльності України з метою п рмонізації вітчизняного законодавства з європейським; 2) розробк рекомендацій до проектів нормативно-правових актів, які вимагс ють адаптації з урахуванням світових стандартів; 3) аналітични огляд відповідності правових норм України нормам міжнародног
ччші иаііта і юридична наука у системі професійної... 119
І) \ -кісті, у підготовці збірок нормативно-правових актів і спе-
"і юридичної літератури і т. д. Специфічний статус Центру
и - піішраці як з урядовими, так і з неурядовими установами
ші кіціями, такими як Європейська Комісія, Програма Тасіз,
ні і.киіі університет (Бельгія), Афінський центр публічного пра-
>■ -11 роція), ІІ8АШ, ОБСЄ та інші. У складі Центру створено Бюро
|мф< і'м.ііиі з питань європейської інтеграції і права, яке формує банк
І "їм , і права ЄС, до його послуг можуть звертатися як державні,
РІК і академічні, атакож комерційні структури. На Бюро покладена
цім систематизації офіційних перекладів актів законодавства
пріоритетних для України сферах адаптації.
І Іравові дослідження проводяться в регіональних науково-до-
> м 'іиих інститутах НАН України, наприклад в Інституті економі-
■ її правових досліджень (м. Донецьк) та ін.
Конкретний внесок у розвиток науки вносять і науково-дослідні ни і їм у і и судових експертиз (Київ, Львів, Донецьк, Одеса, Хар-іщ) які функціонують у системі Міністерства юстиції України, ,і гвкі >ж Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міні-і її | ні ні юстиції України та ін.
І [авколо освітніх юридичних закладів (Українська Академія (І ржавного управління при Президенті України, Національна юри-
на академія України ім. Ярослава Мудрого, юридичні факуль-
и і и Київського і Львівського національних університетів, Одеські національна юридична академія та ін.) сформувалися наукові школи юристів. Вони надали дієву допомогу в підготовці тексту Конституції України 1996 р., входять у робочі групи по підготовці штих кодексів і інших законодавчих актів, внесли чималий внесок | розробку Концепції судової реформи, Концепції юридичної освіти и Україні та ін.
Слід зазначити внесок професорсько-викладацького складу Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого в роз-робку наукових проблем, в удосконалення законодавчого і в цілому мормотворчого процесу, правозастосовчої практики, у формування її мократичної правової політики України. Тут проводяться значні дослідження з фундаментальних і прикладних проблем правознав-і і на, розробляються проекти законів і інших нормативних актів, ідпіснюються наукові експертизи проектів нормативних актів різно-ю рівня.
120
Еагомий внесок у розвиток юридичної науки вносять відомчі устшови освіти системи правоохоронних органів: Київський нацональний університет внутрішніх справ України, Харківсь-кийчаціональний університет внутрішніх справ, Академія службі безпеки України та ін.
Наукова діяльність в юридичних вузах і факультетах створює особливу інтелектуальну атмосферу, сприятливу для творчого зро-сташя професорсько-викладацького складу і молодої наукової зміни. Результати цієї діяльності оформляються у вигляді підручників, моюграфій, статей, повідомлень, тез доповідей, які виходять окре-миш виданнями або містяться в юридичних періодичних журна-лах,газетах, збірках і інших виданнях, а також одержують узагаль-ненія в дисертаційних дослідженнях.
Розділ V
ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА. ЮРИДИЧНА ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ