- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції здійснкх і м н в процесі наукової діяльності, яка існує в різних видах: науково-д<н п дна; науково-організаційна; науково-інформаційна; науково-педакн і чна та ін.
Науково-дослідна діяльність у галузі юриспруденції ш
інтелектуальна діяльність, що спрямована на отримання і викоріп тання нових знань. В межах науково-дослідної діяльності здійсни ються наукові дослідження.
і чи 11 освіт а і юридична наука у системі професійної... 113
11 і ідпю-дослідною діяльністю у галузі юриспруденції займа-
п'к'ііі, що володіють знаннями і уміннями, кваліфікацією і до-
■ І (і и ш і ірацюють в спеціальних юридичних науково-дослідних
■ і \ і лч, в творчих колективах юридичних навчальних закладів.
и. ін >ічшми формами підготовки наукових і науково-педагогічних
і і фін вищої кваліфікації є аспірантура (ад'юнктура) і докторан-
чкі створюють умови для безперервної освіти, підвищення
іо педагогічної і наукової кваліфікації громадян і отримання
тої о ступеня кандидата або доктора наук. Підготовчим ступе-
к і прантури (ад'юнктури), а також до заняття судової посади
ним посад юристів-практиків, підвищення їх на посадах, слу-
• її и. магістратура.
Мій істратура — система підготовки і присудження академі-і і і \ пеня магістра. Не слід ототожнювати слухача магіст-і' 11 |>іі (магістранта) і магістра. Магістрантом є особа, яка після і.иііія ступеня бакалавра (фахівця) склала іспити і зарахована "и і кім ректора вищого навчального закладу слухачем магістратури викопує всі навчальні навантаження, затверджені навчальним 11 ' пі. лі, пише магістерську дисертацію для отримання академічно-і її і і \пеня магістра. Магістерська дисертація — випускна кваліфі-
■ і її і Ги і а робота наукового змісту, яка має внутрішню єдність і відо- ' т і і .і. \ід і результати розробки обраної теми магістрантом. Вона
п ша відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її бути актуальною. Магістерська дисертація подається на і ін і \ такому вигляді, який дозволяє судити, наскільки повно ві-їжсні і обґрунтовані положення, що містяться в ній, висновки ' і" і омендації, новизна і значущість. Сукупність отриманих в такій і и результатів повинна свідчити про наявність у її автора перім 11 и ніч навичок наукової роботи у вибраній галузі професійної діяль-II". її Успішний захист магістерської дисертації служить підставою тримання академічного ступеня магістра. Чі иірантура (ад'юнктура) і докторантура — це складова ча-
■ і пил 6с (перервної освіти і основна форма підготовки науково-педа- і"і і'иіііч кадрів. Прийом до аспірантури (ад'юнктури) проводиться
піл реній основі. Заяви приймаються після оголошення про при-
пресі. В оголошенні вказуються спеціальність, терміни і умо-
ІИ прийому, перелік необхідних документів. Претендент на навчання
ирлнтурі (ад'юнктурі) повинен мати вищу освіту за профілем
114
наукової спеціальності, по якій відкрита аспірантура (ад'юнкту|>.і) кваліфікацію магістра або фахівця, а з окремих спеціальних дисми плін — стаж роботи не менше двох років. Особи, що вступають ф і аспірантури (ад'юнктури), складають такі конкурсні вступні іспити відповідно до державних освітніх стандартів вищої професійної осві ти: спеціальну дисципліну, філософію, іноземну мову. Перездача вступних іспитів не допускається. Складені вступні іспити в аспіра нтуру дійсні протягом календарного року.
Аспірантура (ад'юнктура) може бути стаціонарною і заочною; як правило, вона існує при великих наукових і освітніх центрах. Заоч на аспірантура, на відміну від денної, припускає заняття науковою діяльністю без відриву від основного місця роботи. Близькою до неї є така форма підготовки наукових кадрів як здобування вченого сту-пеня працюючим юристом, без відриву від основної роботи. Здобу вач наукового ступеня прикріплюється до вузу для здачі кандид;і і ських іспитів на два роки, а для роботи над дисертацією — на гри роки. Загальний термін перебування в ролі здобувача — 5 рокіи. Здобувач вченого ступеня кандидата наук, як і той, що вступаі до аспірантури (ад'юнктури), зобов'язаний скласти іспити з таких дисциплін: філософія, іноземна мова, спеціальна дисципліна — відповідно до теми дисертації. Здобувачами вченого ступеня доктора наук можуть бути особи, котрі мають вчений ступінь кандидата наук.
Термін підготовки в стаціонарній аспірантурі (ад'юнктурі) і док торантурі — 3 роки, в заочній — 4. Вік прийому до стаціонарної аспірантури (ад'юнктури) — до 35 років, заочну — до 40 років, У докторантуру приймаються кандидати наук віком до 42 років, що мають значні наукові досягнення в обраній галузі і володіють здібностями до фундаментальних наукових досліджень. За докторантами зберігаються всі права за місцем роботи, які вони мали до вступу до докторантури, а також право на повернення на колишнє місце ро боти.
Кандидатська дисертація повинна містити результати проведених автором досліджень і отримані автором нові науково обґрум товані результати, які в сукупності вирішують конкретне наукове зав дання, що має істотне значення для певної області наука. Докторська дисертація повинна містити раніше не захищені наукові положення
чті інсіта і юридична наука у системі професійної... 115
ин автором нові науково обґрунтовані результати в певній
ч і\ кп, які в сукупності вирішують важливу наукову або науко-
Іірнк і.і тну проблему. Обсяг основного тексту кандидатської ди-
ін и галузі юриспруденції 6,6—9 авторських аркушів, доктор-
ц. і ртації 15—17 авторських аркушів, оформлених відповідно
і пішого стандарту.
Ніццою атестаційною комісією (ВАК) України встановлена кла-
фі нація юридичних спеціальностей (груп юридичних наукових ди-
і ) і яких проводиться підготовка науково-педагогічних кадрів
12.00.01
мни кваліфікації через написання і захист дисертацій. А иісифікація наукових юридичних спеціальностей 11 прія га історія держави і права; історія політичних
12.00.02
І іі|і ичііиїх учень
12.00.03
мпуційне право
12.00.04
11,11111111.по право і цивільний процес; сімейне право; и і п і|щ іпс приватне право
12.00.05
юдлрське право; господарсько-процесуальне право
12.00.06
Гр\ юпс право; право соціального забезпечення
12.00.07
Іельне право; аграрне право; екологічне право; 11|>11|>о;юрсеурсне право
12.00.08
Адміністративне право і процес; фінансове право; рмаційне право
Кримінальне право та кримінологія; кримінально-
12.00.09
нанчс право
І рпмінальний процес і криміналістика; судова
12.00.10
рртнза
12.00.11
< \ юу стрій; прокуратура та адвокатура
12.00.12
М і ж і кіродне право
'Іч юсофія права
пі ступені (кандидат і доктор наук), як правило, присуджу -• •іі, і а наукові звання (доцент, професор, науковий співробітник) 11, присвоюватися особам, які мають глибокі професійні званій і п.і\ кові досягнення в галузі юридичних наук. Наукові ступені ка-
її і а і доктора наук присуджуються на основі публічного захис-
і ні. і ртації на засіданні спеціалізованої вченої ради. Затвердження мри. \ іженого ступеня відбувається у Вищій атестаційній комісії (ВАК) України після проведення експертизи дисертаційної роботи іяду атестаційної справи претендента.
116
Дипломи доктора, кандидата наук і атестат старшого наукового співробітника видає Вища атестаційна комісія , а атестати профк 11 ра і доцента — Міністерство освіти і науки.
Контроль наукового рівня дисертацій, їх наукової і практичної цінності, роботи дисертаційних рад, на яких відбуваються захи< ти дисертацій, а також дотримання вимог при атестації забспк чуються експертними радами Вищої атестаційної комісії (ВЛК ) України.
Вищою атестаційною комісією (ВАК) і Міністерством освіти П науки України проводиться нострифікація (прирівнювання) док\ ментів про присвоєння наукових ступенів і вчених звань, виданих гро мадянам України в інших державах, з якими Україна уклала від по відні договори або угоди про визнання і еквівалентність науковий ступенів і вчених звань.