- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 3. Прокурорська практика
Прокурорська практика — правоохоронна діяльність органів прокуратури по узагальненню і збагаченню правовим досвідом у результаті виконання закріплених за ними повноважень: підтримка державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина і держави в суді, здійснення нагляду за законністю.
Діяльність працівників прокуратури здійснюється на основі Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», «Положення про атестацію прокурорсько-слідчих працівників прокуратури України», затвердженого наказом Генерального прокурора, наказів Генерального прокурора й інших нормативних актів.
Прокуратура — специфічний орган державного правління, наділений правоохоронними і наглядовими функціями.
Прокурорська практика поєднує: 1) багатобічну діяльність прокуратури, спрямовану на захист суспільства від злочинності; 2) результати (підсумки) цієї діяльності, зовні виражені у відповідних «прокурорських» актах (наказах Генерального прокурора України); 3) накопичений досвід.
Зміст і структура прокурорської практики:
Суб'єкти та учасники прокурорської практики
(система органів прокуратури, їх посадових і службових осіб)
Об'єкти прокурорської практики
(відносини по дотриманню, виконанню державними і недержавними органами й організаціями прав і свобод громадянина, діяльність ор ганів досудового слідства, дізнання, органів, що здійснюють опера- тивно-розшукову діяльність і ін.)
Практична прокурорська діяльність:
Зовнішня організація діяльності (акта-дії, акти-документи)
1) мета і завдання, функції; 2) прокурорські дії; 3) прокурорські операції (комплекс прокурорських дій, об'єднаних єдиною метою і спрямо-ваних на вирішення окремого завдання в рамках юридичного процесу)
Внутрішня організація діяльності
(процесуальні провадження, стадії, режими)
Засоби, способи, методи прокурорської діяльності
(використовуються для досягнення мети, одержання результатів)
Результати прокурорської діяльності
Соціально-правовий досвід у галузі прокурорської діяльності,
що формується в процесі добору, доцільного в діях і операціях проку-
144 Розділ VI
рорів й прокурорсько-слідчих працівнив, а також аналітично осмислений та узятий на озброєння досвід зйснення наукових правових
досліджень та правового навчання у їх аюсті і взаємодії
При всьому різноманітті прокуроржих систем у світі усі вони покликані захищати інтереси державшуспільства й окремих громадян.
Види прокурорської практики за арактером повноважень: практика підтримання державно) обвинувачення в суді —
формується з дій прокурора, спрямоване на обґрунтування обвинувального вироку по кримінальній справіро злочин, скоєний конкретною особою. Участь прокурора в судзому засіданні і підтримка державного обвинувачення забезпечуємагальність і гласність судового процесу. За допомогою прокурари забезпечуєлься на практиці виконання вимог ст. 6 Конвенції прзахист прав і основних свобод людини 1950 р. Тут, зокрема, указу<ься, що «кожний має право при визначенні його цивільних прав і Зов'язків або при розгляді будь-якого кримінального обвинувачем, пред'явленого йому, на справедливий публічний розгляд справ в розумний термін незалежним і безстороннім судом». Прокурс сприяє забезпеченню дотримання й інших прав обвинувачуваого, а саме: бути негайно і докладно сповіщеним на зрозумілій шу мові про характер і підставу пред'явленого обвинувачення; іуги достатній час і можливості для підготовки свого захисту; дотувати свідків, що показують проти нього, або мати право на те, об ці свідки були допитані, і мати право на виклик і допит його енків на тих же умовах, що і свідків, що показують проти нього (п. ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р.)
практика представництва інтерев громадянина або держави в суді у випадках, передбаченихаконом, формується з дій прокурора, що може вступити в справу і будь-якій стадії його розгляду — не тільки тоді, коли цього вимає захист інтересів держави, але і для представництва інтересів грчадянина. Це дії, що опротестовують незаконні і необгрунтовані іроки, ухвали і постанови судів у формі апеляційного, касаційногеюдання, а також внесення подання про перегляд судового рішенняа нововиявленими обставинами;
практика нагляду за додержання законів органами, що
здійснюють оперативно-розшукову діятість, дізнання, досудове
Основні види юридичної практики 145
слідство, — один з найважливіших напрямків діяльності прокурорських працівників, що полягає в координації діяльності правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю. Предметом прокурорського нагляду є як відповідні акти-дії, так і акти-документи;
практика нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян формується з дій прокурора в місцях утримання затриманих, у місцях попереднього ув'язнення;
практика загального нагляду формується з дій прокурора по «нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з інших питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами». Такий зміст має п. 5 ст. 121 Закону України від 08.12.2004 р. «Про внесення змін у Конституцію України», яким доповнена Конституція України, що означає конституційне закріплення загального нагляду за прокуратурою. Під загальним наглядом варто розуміти наглядову діяльність прокуратури по підтримці і правильному застосуванню законів Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої (центральної і місцевої) державної влади, органами державного і господарського управління, а також Радою міністрів АР Крим, місцевими радами і їх виконавчими комітетами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями і рухами; перевірку відповідності актів, видаваних усіма органами, підприємствами, установами, організаціями і посадовими особами, вимогам Конституції України і чинного законодавства. Практика загального нагляду здійснюється шляхом перевірки виконання законів по заявах і інших повідомленнях про факти порушення законності або за власною ініціативою прокурорів.
Таким чином, мета прокурорської практики є удосконалення всієї системи органів прокуратури, її діяльності по боротьбі зі злочинністю, що стає усе більш організованою, зокрема з корупцією, забезпечення співробітництва різних органів державної влади. Ця діяльність, щоб бути ефективною, повинна грунтуватися на повазі прав людини і гарантувати тим самим законність у відправленні правосуддя.
Міжнародна асоціація прокурорів, юридичний департамент Ради Європи, генеральні прокуратури ряду закордонних країн вважають за необхідне продовжити і розвивати міжнародне співробітництво
±±? - _ Розділ VI
практика виконання бов'язків у процесі дізнання і досу-дового слідства. На стадія дізнання і досудового слідства захисник може бути призначений}' встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Пр: цьому вимога дізнавача, слідчого, суду про призначення захисника: обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання. Про до пук захисника до участі в справі дізнавач, слідчий, прокурор, суддя вносять постанову, а суд — визначення.
Адвокати об'єднуються колегії відповідно до адміністративно-територіальних одиниць - Харківська, Сумська, Полтавська, Львівська, Кримська й ін. Ьєстрація адвокатських об'єднань проводиться в Міністерстві юстщії України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Єдиним фіційним органом адвокатури загальнонаціонального рівня є Вищасваліфікаційна комісія адвокатури.
Види адвокатської пратики за територіальною ознакою: практика Київської колегії а,вокатів; практика Львівської колегії адвокатів; практика Харківська колегії адвокатів і т. п. Крім того, варто виділити практику Вища кваліфікаційної комісії адвокатури.