§ 3. Прокурорська практика

Прокурорська практика — правоохоронна діяльність органів прокуратури по узагальненню і збагаченню правовим досвідом у результаті виконання закріплених за ними повноважень: підтрим­ка державного обвинувачення в суді, представництво інтересів гро­мадянина і держави в суді, здійснення нагляду за законністю.

Діяльність працівників прокуратури здійснюється на основі Кон­ституції України, Закону України «Про прокуратуру», «Положення про атестацію прокурорсько-слідчих працівників прокуратури Укра­їни», затвердженого наказом Генерального прокурора, наказів Гене­рального прокурора й інших нормативних актів.

Прокуратура — специфічний орган державного правління, наді­лений правоохоронними і наглядовими функціями.

Прокурорська практика поєднує: 1) багатобічну діяльність про­куратури, спрямовану на захист суспільства від злочинності; 2) ре­зультати (підсумки) цієї діяльності, зовні виражені у відповідних «прокурорських» актах (наказах Генерального прокурора України); 3) накопичений досвід.

Зміст і структура прокурорської практики:

Суб'єкти та учасники прокурорської практики

(система органів прокуратури, їх посадових і службових осіб)

Об'єкти прокурорської практики

(відносини по дотриманню, виконанню державними і недержавними органами й організаціями прав і свобод громадянина, діяльність ор­ ганів досудового слідства, дізнання, органів, що здійснюють опера- тивно-розшукову діяльність і ін.)

Практична прокурорська діяльність:

Зовнішня організація діяльності (акта-дії, акти-документи)

1) мета і завдання, функції; 2) прокурорські дії; 3) прокурорські опера­ції (комплекс прокурорських дій, об'єднаних єдиною метою і спрямо-ваних на вирішення окремого завдання в рамках юридичного процесу)

Внутрішня організація діяльності

(процесуальні провадження, стадії, режими)

Засоби, способи, методи прокурорської діяльності

(використовуються для досягнення мети, одержання результатів)

Результати прокурорської діяльності

Соціально-правовий досвід у галузі прокурорської діяльності,

що формується в процесі добору, доцільного в діях і операціях проку-

144 Розділ VI

рорів й прокурорсько-слідчих працівнив, а також аналітично осми­слений та узятий на озброєння досвід зйснення наукових правових

досліджень та правового навчання у їх аюсті і взаємодії

При всьому різноманітті прокуроржих систем у світі усі вони покликані захищати інтереси державшуспільства й окремих гро­мадян.

Види прокурорської практики за арактером повноважень: практика підтримання державно) обвинувачення в суді —

формується з дій прокурора, спрямоване на обґрунтування обвину­вального вироку по кримінальній справіро злочин, скоєний конкре­тною особою. Участь прокурора в судзому засіданні і підтримка державного обвинувачення забезпечуємагальність і гласність су­дового процесу. За допомогою прокурари забезпечуєлься на прак­тиці виконання вимог ст. 6 Конвенції прзахист прав і основних сво­бод людини 1950 р. Тут, зокрема, указу<ься, що «кожний має право при визначенні його цивільних прав і Зов'язків або при розгляді будь-якого кримінального обвинувачем, пред'явленого йому, на справедливий публічний розгляд справ в розумний термін незале­жним і безстороннім судом». Прокурс сприяє забезпеченню до­тримання й інших прав обвинувачуваого, а саме: бути негайно і докладно сповіщеним на зрозумілій шу мові про характер і під­ставу пред'явленого обвинувачення; іуги достатній час і можли­вості для підготовки свого захисту; дотувати свідків, що показу­ють проти нього, або мати право на те, об ці свідки були допитані, і мати право на виклик і допит його енків на тих же умовах, що і свідків, що показують проти нього (п. ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р.)

практика представництва інтерев громадянина або дер­жави в суді у випадках, передбаченихаконом, формується з дій прокурора, що може вступити в справу і будь-якій стадії його роз­гляду — не тільки тоді, коли цього вимає захист інтересів держа­ви, але і для представництва інтересів грчадянина. Це дії, що опро­тестовують незаконні і необгрунтовані іроки, ухвали і постанови судів у формі апеляційного, касаційногеюдання, а також внесення подання про перегляд судового рішенняа нововиявленими обста­винами;

практика нагляду за додержання законів органами, що

здійснюють оперативно-розшукову діятість, дізнання, досудове

Основні види юридичної практики 145

слідство, — один з найважливіших напрямків діяльності прокурор­ських працівників, що полягає в координації діяльності правоохорон­них органів в боротьбі зі злочинністю. Предметом прокурорського нагляду є як відповідні акти-дії, так і акти-документи;

практика нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо­бистої свободи громадян формується з дій прокурора в місцях утри­мання затриманих, у місцях попереднього ув'язнення;

практика загального нагляду формується з дій прокурора по «нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, до­держанням законів з інших питань органами виконавчої влади, орга­нами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими осо­бами». Такий зміст має п. 5 ст. 121 Закону України від 08.12.2004 р. «Про внесення змін у Конституцію України», яким доповнена Кон­ституція України, що означає конституційне закріплення загального нагляду за прокуратурою. Під загальним наглядом варто розуміти наглядову діяльність прокуратури по підтримці і правильному засто­суванню законів Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої (центральної і місцевої) державної влади, органами державного і го­сподарського управління, а також Радою міністрів АР Крим, місце­вими радами і їх виконавчими комітетами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями і рухами; пере­вірку відповідності актів, видаваних усіма органами, підприємст­вами, установами, організаціями і посадовими особами, вимогам Конституції України і чинного законодавства. Практика загального нагляду здійснюється шляхом перевірки виконання законів по за­явах і інших повідомленнях про факти порушення законності або за власною ініціативою прокурорів.

Таким чином, мета прокурорської практики є удосконалення всієї системи органів прокуратури, її діяльності по боротьбі зі зло­чинністю, що стає усе більш організованою, зокрема з корупцією, забезпечення співробітництва різних органів державної влади. Ця діяльність, щоб бути ефективною, повинна грунтуватися на повазі прав людини і гарантувати тим самим законність у відправленні правосуддя.

Міжнародна асоціація прокурорів, юридичний департамент Ради Європи, генеральні прокуратури ряду закордонних країн вважають за необхідне продовжити і розвивати міжнародне співробітництво

±±? - _ Розділ VI

практика виконання бов'язків у процесі дізнання і досу-дового слідства. На стадія дізнання і досудового слідства захис­ник може бути призначений}' встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Пр: цьому вимога дізнавача, слідчого, суду про призначення захисника: обов'язковою для керівника адвокатсь­кого об'єднання. Про до пук захисника до участі в справі дізнавач, слідчий, прокурор, суддя вносять постанову, а суд — визначення.

Адвокати об'єднуються колегії відповідно до адміністративно-територіальних одиниць - Харківська, Сумська, Полтавська, Львівська, Кримська й ін. Ьєстрація адвокатських об'єднань про­водиться в Міністерстві юстщії України в порядку, визначеному Ка­бінетом Міністрів. Єдиним фіційним органом адвокатури загально­національного рівня є Вищасваліфікаційна комісія адвокатури.

Види адвокатської пратики за територіальною ознакою: практика Київської колегії а,вокатів; практика Львівської колегії ад­вокатів; практика Харківська колегії адвокатів і т. п. Крім того, ва­рто виділити практику Вища кваліфікаційної комісії адвокатури.