§ 4. Система вищих установ юридичної освіти

в Україні

В Україні відбувається дещо прискорений процес розвитку вищої юридичної освіти. Функціонують юридичні вищі установи осіч мі широкопрофільні і спеціалізовані. Склалася специфічна універОЯ тетська система підготовки юристів широкого профілю, яка реалі зується в різних вищих освітніх установах відповідно до держак ного стандарту вищої освіти. Існування спеціалізованих освпшч установ, головним чином в системі МВС або СБУ та деяких інших відомств, не заважає цій єдності.

Підготовка юристів здійснюється у вищих установах освіти різних видів.

Академія — вища освітня установа, яка реалізує програми про* фесійної підготовки фахівців з декількох напрямків і здійснює плідну діяльність у науковій сфері, підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації викладачів і науковців. Як провідний науково-методичні ні центр вищої і післявузівської освіти академія має: аспірантуру, докто­рантуру, одну або декілька спеціалізованих (дисертаційних) рад; від­повідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення

Університет — вища освітня установа, яка реалізує програми професійної підготовки фахівців з широкого спектру напрямки! Університет має ті ж ознаки, що і академія. Від академії він відрі зняється багатопрофільністю, наявністю багатьох факультетів різ­них професій і спеціалізацій.

Інститут — вища освітня установа, яка реалізує програми про фесійної підготовки фахівців, як правило, по одному або декільком напрямкам. Інститут може входити до складу академії або універси­тету на правах структурного підрозділу.

Крім того, є ще один вид професійної освіти — коледж, який реалізує неповні і (або) повні освітні програми професійної підго» товки юристів.

Система юридичної освіти в Україні включає юридичні устшн> ви освіти:

державні — засновані державою; фінансуються з державної о бюджету; підпорядковуються відповідному органу виконавчої влади.

комунальні (муніципальні) — засновані місцевими органами влади; фінансуються з місцевого бюджету; підпорядковані місценпм органам влади.

чіЧікі інаіта і юридична наука у системі професійної... 105

• <і.ииіііпі засновані на приватній власності; підпорядковані

ии\ (нласникам). Н Ірії тчім установи освіти розташовані, як правило, в містах раї ішно-територіальних одиниць країни — АР Крим, обла-

|< Іріп пі для здійснення державно-владних функцій в право­ти і \ і судових органах готуються в основному в державних І Іідготовка спеціалістів для сфери приватного права, пра-

оридичних служб комерційних організацій здійснюється

і аипіїх і приватних вузах. Установи освіти ряду міністерств її і н готують фахівців для специфічної сфери державної слу-\ІП( СБУ, МЗС і ін.). Такі установи освіти називаються ві-

ІІМП

і лічи освітні установи здійснюють навчання як на бюджет­ні і па платній (договірній) основі. Недержавні навчальні за-иіо падають освітні послуги, повинні бути ліцензовані з на-іп и спеціальності «правознавство», а також акредитовані по цій і н.пості, і ми и іування — процедура визнання спроможності вищого п.його закладу певного типу почати освітню діяльність, по-

\ і отриманням вищої освіти і кваліфікації.

\ ■ І>( і п гація — процедура наділення вищого навчального за-пенного типу правом проводити освітню діяльність, пов'язану іримапням вищої освіти і кваліфікації. Ліцензування і акредитація II |н і' іачають проведення освітньої діяльності вузами відповідно до і і андартів вищої освіти, а також відповідно до державних і щодо кадрового, науково-методичного і матеріально-техніч­ні >с '.печення. Акредитація дає право вузам видавати випуск-• іипломи державного зразка, що важливо для їх подальшого и< м і.цінування.

І < і ііііови освіти юридичного профілю мають різні рівні ак-и і її ції: від І до IV.

Вид установи освіти	Підстави для вступу до вузу	Привласнювана кваліфікація
Технікуми, училища та ін., які прирівняні до них за наслідками акре-	Неповна загальна середня освіта	Молодший спеціа­ліст з одночасним отриманням пов-

106

РозділП

	дитації		ної загальної се­редньої освіти
II	Коледжі та ін. навча­льні заклади, які при­рівняні до них за нас­лідками акредитації	Повна загальна середня освіта	Молодший спеці ;і ліст, бакалавр
III	Університети, академії, інститути та ін., які при­рівняні до них за нас­лідками акредитації	Повна загальна середня освіта	Бакалавр, спеціа­ліст, магістр
IV	Університети, академії, інститути	Повна загальна середня освіта	Спеціаліст, магіст

Відповідно до Державного стандарту встановлені такі терміни навчання: для молодшого спеціаліста 2,5—3 роки, бакалавра З 4 роки, спеціаліста 4—5 років, магістра 1—1,5 року. У зв'язя з переходом на європейську систему вищої освіти (Болонський осві­тній процес) встановлюються основні кваліфікації: бакалавр, ма­гістр.

Вищі навчальні заклади юридичного профілю в Україні.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Му дрого (НЮА — таку назву вона одержала в 1995 р., раніше цс буй Харківський юридичний інститут, потім Українська юридична ака­демія). Як вищий юридичний заклад освіти Харківський юридичіїни інститут функціонує з 1920 р., а початок цього вищого юридичного навчального закладу сягає у давнину — у 1805 р., коли запрацюиан юридичний факультет Харківського університету. Нині у складі НЮА України існує Інститут підготовки кадрів для органів прокура тури (створений в 1995 р. на базі прокурорсько-слідчого факульїс ту). Крім того, Академія має такі факультети: господарсько-пра­вовий; слідчо-криміналістичний; юстиції; підготовки слідчих для Служби безпеки України; військової юстиції; підготовки юристів для Міністерства зарубіжних справ України; підготовки спеціалістів для кримінально-виконавчої системи; підготовки фахівців для Пенсійно го фонду України; підготовки професійних суддів (магістратура) і а ін.

Одеська національна юридична академія (ОНЮА) — спи» рена в 1997 р. (спочатку це був Одеський юридичний інститут, що виник у 1993 р. на базі юридичного факультету Одеського держаи

Чічічі і псі та і юридична наука у системі професійної... 107

решету імені І. І. Мечникова). На факультетах цієї ака-

I к ржавиого будівництва і управління, правосуддя і правової ні і народному господарстві, прокурорсько-слідчому та ін.)

і професіонали, які можуть працювати в органах держав-

і ні і управління, прокуратури, Міністерства внутрішніх

її» 111 ції, в митниці, в юридичних службах господарських

піп кіімерційних структурах та ін.

Юридичний факультет Київського національного універ-

\ ім. Г. І'. Шевченка (заснований в 1834 р.) проводить підго-

юрнегів за фахом «правознавство». Існують кафедри: теорії і >і і держави і права, конституційного і адміністративного пра-

пін її.ного права; трудового, земельного і екологічного права;

мрі і.кого права; правосуддя; кримінального права і криміно-

і рнміналістики та інші, на яких проводиться спеціалізація фа-

піпрокого профілю.

Юридичний факультет Львівського національного уні-

... |.. іпсту ім. І. Я. Франка — бере початок від Львівської колегії

II ). створений в 1784 р., коли західноукраїнські землі входили іаду Австрійської монархії. Спочатку викладання велося на і і пі мові, а з 1862 р. — на українській, що була замінена поль- > мовою в результаті польської окупації Львова (1918 р.). На

іаеадах зазначений факультет почав функціонувати з 1939 р., і по (з'єднання українських земель з Україною. Нині активно іон, кафедри: історії держави і права; теорії і філософії права; іп\цінного, адміністративного і фінансового права; криміналь­ні іапа і кримінології; цивільного права і процесу; трудового, аг-

і і екологічного права; основ права України та ін.; готуються

'ні широкого профілю; функціонує магістратура.

Юридичний факультет Таврійського національного уні-

-■■ |м пк-іу ім. В. І. Вернадського (ТНУ, м. Сімферополь) — бере

пік під юридичного факультету Кримського філіалу Київського

Іи иіету (1917 р.). Філіал, де функціонував юридичний факуль-

и перетворений на Таврійський університет (1918 р.). У 1921 р.

п.и г був закритий і відроджений в 1995 р. Останніми роками

їм от переживає період організаційно-наукового піднесення.

і ||и а матеріально-технічна, науково-методична і інформаційна

підвищився рівень забезпечення науково-педагогічними кадра-иіцої кваліфікації та ін. У складі юридичного факультету ТНУ

108

Роздп /І

діють кафедри: теорії і філософії права; історико-правових дисцішіми і основ правознавства; конституційного і міжнародного права; ци­вільного і трудового права; господарського і екологічного праи.і. кримінально-правових дисциплін та ін.; готуються фахівці широкої 11 профілю; функціонує магістратура.

Юристів готують також державні університети: Волинськії її (м. Луцьк), Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Одесі, кий, Прикарпатській (м. Івано-Франківськ), Ужгородський, Схід­но-український (м. Луганськ), Харківський, Чернівецький. Наці­ональний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ Національний університет «Острозька академія» (м. Рівне) м ін.

Юридичні факультети організовані в технічних, сільськогосподар ських, педагогічних й інших державних установах освіти. Юристів готують недержавні вузи, інститути і факультети: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (м. Київ) Донецький інститут економіки і господарського права, Європеік і. кий університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і І іі знесу, Інститут адвокатури при Київському національному універси теті ім. Т. Г. Шевченка, Міжнародний інститут лінгвістики і праве (м. Київ), Київський інститут туризму, економіки і права, Київськіш університет права (первинна назва Вища школа права) при Інсти туті держави і права Національної академії наук (НАН), Міжнаро. і ний Соломонів університет (м. Київ), що має філіали в інших містах України та ін.

Підготовка кадрів юридичного профілю здійснюється також у ві домчих вищих навчальних закладах Національної академії служ би безпеки України (1995 р), Академії податкової міліції при Департаменті податкової адміністрації; Київському та Харківські» му національних університетах внутрішніх справ, Кримсько му, Донецькому, Львівському, Луганському та інших інститути * внутрішніх справ (МВС України) та ін. Готує юристів-фахівцін і Військовий інститут Київського національного університет Держдепартамент інтелектуальної власності відкрив двері для абі турієнтів своєї установи освіти — Інституту інтелектуальної власності і права.

Випускники всіх акредитованих юридичних вузів, незалежно ш і форм власності, користуються рівними правами під час влаштушіи

і ічіиі і паїпі а і юридична наука у системі професійної... 109

н' ні рпініту іч дповідно до їх спеціальності. Це є одним з головних ні Державної програми розвитку юридичної освіти. 11 іПішжливішим завданням вищих установ освіти України є під-і ми ококваліфікованих фахівців, які володіли б новітніми ці пнями вітчизняної і зарубіжної науки, були виховані у дусі и моралі, глибоко освоїли загальнолюдські цінності, здатні н п мс іалежну демократичну правову соціальну державу і ре-н' і.и >е (иечувати права і свободи громадян. Ірої і.пііія числа вищих і середніх установ освіти в Україні — ■і і ітміпі процес, пов'язаний з реорганізацією суспільства і дер­ії.шримку розвитку ринкових відносин, участі в європейсь-итеграційних процесах. У цих умовах природним є підвище­ні ти і па кваліфікованого юриста.