§ 13. Приватна юридична практика

Приватні юристи не є представниками держави. Вони не­залежні, покликані захищати інтереси своїх клієнтів. З економічної точки зору клієнт — це покупець послуг юриста. Як і будь-який інший продавець, юрист, котрий хоче домогтися успіху, повинен залу-

172

Розділ VI

чати до себе клієнтів, задовольняти їхні потреби й одержувати пла­ту за свою працю. Незалежність від держави юриста, що займаєть­ся приватною практикою, є визначальним чинником. Приватні юри­сти (нотаріус, адвокат) не користуються дотаціями з боку держави. Послуги такого юриста необхідні суспільству, що функціонує відпо­відно до норм права. У ділових аспектах приватної практики юрист керується звичайними ринковими принципами.

Україна знаходиться на шляху розвитку приватного нотаріату, адвокатури і т. д. Для неї досить корисний досвід приватної юриди­чної практики в посткапіталістичних державах.

У цих державах (наприклад США) приватна практика представ­лена в таких формах:

• одноособова практика, один юрист має свій особистий офіс;

• спільне користування офісом: два або більш юристів вико­ристовують одне приміщення і беруть участь у деяких витратах, однак мають своїх клієнтів і ведуть індивідуальний рахунок своїм доходам. Це найменш удала форма, оскільки часто юристи, що пра­цюють за згодою про спільне користування офісом, психологічно несумісні. Психологічна сумісність є однією з основних передумов створення юридичної фірми;

• юридична фірма: два або більш юристів використовують одне приміщення, розділяють витрати, клієнтів і доходи.

Переваги одноособової приватної юридичної практики:

1. можливість юристові самостійно приймати рішення про трива­лість часу своєї роботи і її розпорядку, тому що поруч немає інших членів фірми, котрі пред'являли б претензії з цього питання;

2. право самому вибирати клієнтів і справи, не вступаючи в зітк­нення з інтересами інших членів фірми, у випадках, якщо: а) не ба­жаєш відмовити клієнтові; б) бажаєш відмовити клієнтові, але зму­шений працювати з ним на прохання іншого юриста; 3) одержуєш весь зароблений гонорар.

Недоліки одноособової приватної юридичної практики:

• відсутність допомоги у випадку великої завантаженості робо­тою;

• самостійний пошук клієнтів;

• самостійне несення витрат на устаткування й інші матеріали, що може збільшити вартість одноособової практики;

і >( повні види юридичної практики 173

• самостійне вирішення адміністративних питань в офісі (аж до ремонту непрацюючого телефону);

• у випадку малого досвіду немає безпосередньої можливості і іередати великі і складні справи досвідченому юристові або прокон­сультуватися з ним;

• приреченість займатися невеликими справами, тому що кліє­нти для вирішення складних питань звертаються у великі юридичні

фірми.

Переваги приватних юридичних фірм:

1. можливість спеціалізуватися у визначених галузях права, що підвищує рівень послуг клієнтам і дає задоволення самим юрис­там;

2. можливість кваліфікованим юристам, котрі не вміють залу­чати клієнтів, одержувати достатній обсяг роботи за допомогою інших юристів;

3. можливість розподіляти вартість приміщення, устаткування й інших витрат між співробітниками, а також значна імовірність фірми одержати кредит;

4. забезпечення кожному юристові більш надійного заробітку за допомогою розподілу доходів юридичної фірми;

5. можливість займатися справою різним юристам у випадку одержання дозволу суду або згоди від клієнта, що не зв'язує юрис­тів плануванням роботи, характерним для одноосібно практикую­чих юристів;

6. можливість мати поруч джерело інформації — колегу, до яко­го можна звернутися за порадою при розгляді складних правових

питань.

Недоліки приватних юридичних фірм:

• втрата частини своєї незалежності, оскільки фірми вимагають групового прийняття рішень;

• неможливість одержати зароблені великі персональні гонора­ри через необхідність вносити їх у загальний дохід фірми, які роз­поділяються між її членами;

• збільшення обсягу управлінської діяльності в зв'язку з розши­ренням юридичних фірм і потреба в удосконалюванні управлінських

систем.

Якщо в США близько 72 % усіх юристів працюють у приватному секторі, тобто практикують самостійно, створюють невеликі пар-

1/4 Розділ VI

тнерства або працюють у великих юридичних фірмах, то в Україні поки немає великих юридичних фірм, що поєднують 100 і більше юристів. Однак швидко збільшується штат юристів філій великих іноземних юридичних фірм, для яких адвокатура закрита. Осно­вна частина юридичної практики здійснюється юридичними кон­сультаціями, об'єднаними в рамих колегій адвокатів. Як правило, у консультації працюють від 10 до25, іноді менше адвокатів. Загаль­на чисельність штату адвокатури за останні кілька років збільшилася в 2,5—3 рази. Міністерством юстиції України практикується видача (на основі Закону про підприємницьку діяльність) індивідуальних лі­цензій на заняття адвокатською практикою тим особам, що мають закінчену юридичну освіту (магістратуру), не є членами адвокатсь­ких асоціацій, здали іспит і одержали свідчення на заняття адвокат­ською діяльністю.

Юридичні консультації надають послуги з усіх основних галузей права, при цьому усе більше місце тут займає консультування з рі­зних юридичних аспектів підприємництва. Друга, традиційно зна­чуща область юридичної практики адвокатури — це представлення інтересів клієнтів у господарському (арбітражному) і загальному судах. На жаль, лише деякі юридичні консультації в змозі зрівнятися за рівнем кваліфікації з юристами філій західних юридичних фірм, особливо у консультуванні в таких нових, складних і винятково актуальних для українського бізнесу областях, як міжнародне комер­ційне право, міжнародне банківське право, міжнародно-правове ре­гулювання інтелектуальної власності і т. п., представляти клієнтів у міжнародних судових і арбітражних органах.

Придбана можливість для юристів України займатися приватною юридичною практикою погребує від них навичок і знань, необхід­них в умовах сучасної економіки