- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
розшуку, оперуповноваженого по боротьбі
з економічними злочинами, оперуповноваженого
по боротьбі з незаконним обігом наркотиків
Оперуповноважений (старший оперуповноважений по особливо важливих справах, старший оперуповноважений, оперуповноважений) відділу карного розшуку працює над розкриттям, розслідуванням і попередженням карних злочинів — убивств, розбоїв, грабежів, крадіжок і т. п. Робота оперуповноваженого по боротьбі з економічними злочинами відрізняється від роботи оперуповноваженого карного розшуку методами, завданнями і підходами до їх вирішення. На відміну від оперуповноваженого карного розшуку, що йде, як правило, «від злочину», оперуповноважений відділу по боротьбі з економічними злочинами йде «до злочину», копітко відшукує його за ледь помітними ознаками. Якщо оперуповноважений карного розшуку повинен глибоко знати кримінальне право і процес, то оперуповноважений ВБНОН (відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків) повинен добре розбиратися в судовій хімії, а працівник ВБЕЗ (відділу по боротьбі з економічними злочинами) — у судовій бухгалтерії.
Соціальний аспект діяльності оперуповноваженого виражається в:
знанні криміногенного контингенту на своїй ділянці, їхніх звичаїв, лексикону й умінні створити обстановку, що перешкоджає злочинним намірам;
діях по встановленню осіб, що вчинили суспільно небезпечні діяння;
Професіограми юридичних професій 377
3) охороні осіб, що сприяють боротьбі зі злочинністю, а також охороні співробітників.
Соціальний аспект діяльності оперуповноваженого вимагає таких специфічних якостей:
принциповості;
непримиренності до злочинної діяльності в будь-яких її проявах;
чесності;
цілеспрямованості;
особистої сміливості (тому що діяльність протікає нерідко в екстре-мальних умовах);
емоційної стійкості (оскільки діяльність характеризується великою емоційною напруженістю)
Пошуковий аспект діяльності оперуповноваженого полягає в:
виявленні слідів злочину;
створенні «портрета» злочинця, тобто його характерних рис, що дозволяють вести розшук і наступну ідентифікацію особи (дактилоскопічні відбитки пальців, словесний портрет й ін.);
установленні не лише фактів, що мають юридичне значення, як це характерно для слідчого, але й відомостей, що становлять оперативний інтерес;
постійному розширенні кола спілкування з метою нагромадження відомостей від джерел, що у даний час не володіють інформацією про будь-які злочини, що вчинені або готуються, але можуть одержати таку інформацію надалі.
Збір і фіксація отриманої оперативної інформації повинні відповідати як вимогам законності, так і розумінням доцільності, виправданості; провадитися методами, що забезпечують безпеку і зацікавленість джерел оперативної інформації. Пошукова діяльність оперативних працівників нерідко пов'язана з ризиком для життя.
Пошукова діяльність оперуповноваженого вимагає таких властивостей, як:
• кмітливість; |
|
• уміння зберігати таємність; |
|
• спостережливість (у тому числі психологічна спостережливість), забезпечувана наявністю чітко сформульованого завдання; | |
|
|
• терпіння. |
|
• оперативність в прийнятті рішень; |
|
• наполегливість; |
|
378
володіння широким спектром оперативно-розшукових навичок;
сміливість;
» володіння табельною зброєю і навичками рукопашного бою;
» уміння оцінити значимість і вірогідність отриманої інформації
Реконструктивний аспект діяльності оперуповноваженого виражається в:
уявному відтворенні (разом зі слідчим) картини події злочину по доказах12 — слідах минулого, що залишилися у сьогоденні;
розробці основних оперативних версій у справі, здійснюваних, як правило, на підставі неофіційної інформації і потребуючих значних зусиль по легалізації отриманих відомостей. Оперативні працівники частіше, ніж інші співробітники правоохоронних органів, зштовхуються зі спробами дезінформації і мають набагато меншу можливість порадитися, проконсультуватися з колегами;
складанні плану; оптимально націленого на успішне розкриття злочину.
Реконструктивний аспект оперуповноваженого вимагає таких морально-ділових якостей:
розмаїтості видів мислення — наочно-діючого, образного і абстракт-ного;
юридичної логіки — сполучення аналізу і синтезу мислення, резуль-татом якого є версії, план розслідування, оцінка доказів;
самостійності прийняття рішень;
уяви;
« неупередженості;
* уміння передбачати слідчу і судову перспективу кримінальної справи
Комунікативний аспект діяльності оперуповноваженого виражається в його спілкуванні з:
підозрюваним, котре нерідко пов'язано з конфліктами і навіть з небезпекою для життя;
злочинцем у момент затримки;
добровільними помічниками при проведенні негласних оперативно-розшукових заходів;
потерпілим різного соціального стану і посадового статусу
йін.
*
12 Доказ повинен відповідати двом правовим вимогам, пропонованим до змісту і форми — відносності (звернений до змісту доказів) і допустимості (звернений до форми доказів).
Професіограми юридичних професій 379
Спілкування з кожним з них вимагає індивідуального підходу. Незважаючи на складності спілкування, оперуповноважений зобов'язаний ужити всіх заходів для виявлення відомостей, що представляють оперативний інтерес (схилити до відвертої і відкритої бесіди, викликати бажання сприяти роботі органів внутрішніх справ) і забезпечити безпеку осіб, що сприяють оперативно-розшуковій діяльності і встановленню істини в кримінальній справі.
Комунікативний аспект діяльності оперуповноваженого вимагає таких якостей:
наполегливості;
холоднокровності;
цілеспрямованості;
зосередженості;
об'єктивності;
« сполучення переконання і примусу при дотриманні правових норм;
* здатності поставити себе на місце іншого
Організаційний аспект діяльності оперуповноваженого, який не володіє якими-небудь організаційно-розпорядницькими повноваженнями, включає уміння:
організувати свою діяльність протягом кожного дня, оскільки йому доводиться виїжджати на місце події, зустрічатися з людьми, відвідувати медичні установи для бесіди з потерпілими і т. д. (потрібна висока самодисципліна);
точно планувати свій і чужий час;
організувати добровільних помічників, громадськість, використовувати їхню допомогу, психологічно впливаючи на них.
Для виконання цих завдань оперуповноваженому необхідні такі якості:
• самодисципліна; |
|
|
• знання психологічних властивостей особи; |
|
|
• уміння швидко орієнтуватися в ситуації, щоб той, хто вчинив злочин; |
затриманим |
був саме |
• вибір оптимальних шляхів вирішення завдань; |
|
|
• витримка; |
|
|
• увага до подробиць; |
|
|
• тверезе врахування мінливої обстановки; |
|
|
* відповідальність
380
Засвідчувальний аспект діяльності оперуповноваженого
полягає в:
запису отриманої (добутої) інформації, що є секретною, у спеціальній письмовій формі;
повідомленні про добуту інформацію в повному обсязі й у чіткому викладі, що об'єктивно і вірогідно відображає діяльність оперативних органів по запобіганню і розкриттю злочинів;
відповідності запису вимогам законодавства і їхньої придатності для можливої легалізації.
Засвідчувальний аспект оперуповноваженого вимагає таких нормативів культури:
знання законодавства про оперативно-розшукову діяльність, норм Кримінально-процесуального кодексу України;
уміння і навичок складання оперативно-розшукової документації;
додержання режиму таємності в процесі збереження матеріалів опе-ративно-розшукових справ