- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
62
Розділ II
«юрист», громадянське суспільство і держава 63
і
" пін
конгрес
І критських юристів
Участь юристів у професійних об'єднаннях і добродійних організаціях, передбачених чинним законодавством України, не суперечить основним принципам їх професійної діяльності. Міра участі юриста в суспільній діяльності визначається умінням реалізувати досягнення демократії, комплекс конституційних і законних правил і процедур.
Наявність різного роду громадських об'єднань, що створюються й існують на добровільних засадах, є бар'єром проти тотальної залежності всіх і кожного від держави. Громадянське суспільство, створюючи недержавні об'єднання (молодіжні, жіночі організації, організації ветеранів, професійні спілки, творчі спілки письменників, журналістів, театральних діячів і ін.), перешкоджає правлячій еліті узурпувати владу або використовувати її проти свого народу.
Участь працівників юридичної сфери в професійних об'єднаннях дозволяє їм тісно співробітничати з урядовими структурами і тим самим сприяти ефективності функціонування всього суспільства. Діяльність таких громадських організацій автономна. Проте правила їх роботи визначаються через законодавство. Порядок їх утворення і діяльності регулює Закон України «Про об'єднання громадян».
Громадські об 'єднання юристів України:
Спілка юристів України |
1991 р., створена на установчому з'їзді у Києві за ініціативою працівників Верховного Суду, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ. Служби безпеки України |
Асоціація українських правників |
1991 р., альтернативна самоврядна організація, яка об'єднала на добровільних засадах частину юристів, що не увійшли до складу Союзу юристів України |
Спілка адвокатів України |
1990 р., створена за ініціативою адвокатів України, має територіальні відділення у всіх областях України / |
Українська правнича фундація |
1992 р., створена у формі добродійного фонду за ініціативою міжнародного фонду Дж. Сороса |
1992 р., створений як союз об'єднань юристів, що діють як в Україні, так і за її межами
і рпіпська нотаріальна її (УШІ)
1993 р., створена на професійній основі на конференції нотаріусів України
л. мін.ним правників і ранні
2002 р., створена за ініціативою невеликої групи українських юристів-практиків, поєднує представників усіх напрямків юридичної професії
■ раїїіська її' пін.пня патентних Іііішрсіїих (ВАПП)
2005 р., створена на професійній основі за ініціативою патентних повірених
шинка асоціація прокурорі»
2005 р., створена на професійній основі
і і іа громадська організація юристів складається з однодумців,
ікну організаційну структуру, цілі і завдання діяльності, викла-
і мі п н статуті.
І» >| н к ги не можуть здійснювати дії, що спрямовані на обмеження
Іірпф сінних праві підрив авторитету інших юристів. Вони зобов'язані
,ю і сумлінно виконувати рішення керівних об'єднань, прийнятих
і ,і\ їхньої статутної компетенції, всіляко сприяти підвищенню
р. і 'п і авторитету своїх організацій як складової громадянського су-
■< і па.
Ці п і швдання деяких з вказаних об'єднань юристів: < мілка юристів України (1991).
Мета — сприяти юристам України в задоволенні і захисті своїх
Професійних та соціальних інтересів, розвитку їх громадської актив-
і участі в розробці і реалізації державної правової політики.
\авдання: 1) сприяти створенню належної правової основи для
н і іншої професійної і громадської діяльності своїх членів, їх соці-
н захищеності; 2) налагоджувати сгавробітництво між юристами,
іймаються різними видами правової діяльності; 3) підвищувати
'Ііісппми-засновниками цієї організації були національні об'єднання українсь-
і ті пі Австралії, Аргентини, Канади, Франції, Великобританії, Польщі,
і НІЛ її України. На II Світовому конгресі українських юристів (1994 р.) затвер-
чатут цієї організації в новій редакції. Після введення індивідуального
і іш як основи діяльності цієї організації на V зборах (2000 р.) Конгрес укра-> юристів реорганізувався із союзу об'єднань у міжнародне суспільне об'єд-
64
Розділ П
престиж юридичної професії і авторитету юристів, виховувати їх у дусі неухильного дотримання законів і норм професійної етики; 4) сприяти зміцненню зв'язків між юридичною наукою, освітою і практикою, розширенню демократії і гласності у правотворчості; 5) брати участь в організації юридичної освіти та перепідготовці юридичних кадрів; 6) проводити пропаганду та роз'яснення чинного законодавства; 7) розвивати співробітництво юристів України з національними і міжнародними юридичними громадськими організаціями; 8) вивчати досвід зарубіжних країн в галузі права, пропагувати за кордоном законодавство України, досягнення вітчизняної юридичної науки.
Асоціація правників України (2002).
Мета — сприяння втіленню в життя принципу верховенства права, розбудові правової держави в Україні.
Завдання: 1) розвиток юридичної професії; 2) захист професійних інтересів юристів; 3) створення умов для вільного спілкування юристів різних фахів.
Асоціація (АГТУ) є професійним об'єднанням юристів України, що динамічно розвивається. Секції АПУ: держані службовці; корпоративні юристи (юрисконсульти); науковці та освітяни; нотаріуси; працівники прокурорських та слідчих органів, органів МВС та СБУ; приватні практики (адвокати та юристи); судді. У 2006 р. АПУ одержала членство в Міжнародній асоціації юристів (Іпіегпагіопаї Ваг Аззосісіаиоп — ІВА)6 у рамках чергового з'їзду 1ВА в Лондоні.
Асоціація українських правників (1991).
Мета — сприяти побудові в Україні суверенної правової держави.
Завдання: 1) відродження української школи права; 2) експертиза чинного законодавства; 3) розповсюдження правових знань серед населення; 4) підвищення правової культури парламентаріїв; 5) захист особистих і професійних інтересів юристів; 6) встановлення і розвиток міжнародних контактів та ш.
Спілка адвокатів України (1990).
Мета — об'єднання зусиль адвокатів у розбудові демократичної правової держави, поліпшення юридичної допомоги, надаваної
6 ІВА вважається однією з найбільших і впливових міжнародних юридичних організацій, вона об'єднує близько 30 тис. юридичних асоціацій усього світу. Основна мета ІВА — обмін інформацією між юридичними асоціаціями, сприяння забезпеченню незалежності юридичної професії і захист прав і інтересів адвокатів в усьому світі.
///><></>есія «юрист», громадянське суспільство і держава 65
і ромадянам, установам, організаціям (у тому числі іноземним фізичним і юридичним особам), підвищення ролі і авторитету адвокатури в суспільстві, сприяння розвитку індивідуальної адвокатської Практики, а також набуттю адвокатурою повної самостійності й са-МОврядування, захист прав і законних інтересів членів Спілки, турбо-і.і про історичні традиції української адвокатури, розвиток і поглиблення міжнародних зв'язків та інше.
Завдання: 1) сприяти розвитку демократичних основ діяльності ідвокатури, удосконаленню його культури, підвищенню престижу адвокатської професії; 2) вносити пропозиції, що випливають з цілей ціяльності Спілки, в органи влади і управління; 3) забезпечувати за-И( і сої пальних і професійних прав і законних інтересів членів Спілки: І) іампцати інтереси членів Спілки в державних органах, громадсь-
11 их організаціях, зокрема в кваліфікащйно-дисциплінарних ко-
іісіяч адвокатури; 5) вивчати і узагальнювати адвокатську практи-м <>) пропагувати неухильне дотримання норм адвокатської етики; *) ро чч тати міжнародні зв'язки, обмін професійним досвідом; спів-Працювати з різними міжнародними організаціями, всебічно сприяти
Ь сментації міжнародних норм і стандартів адвокатської діяль-
11
Українська нотаріальна палата (1993). Мета — об'єднання на професійній основі зусиль нотаріусів для (вдоволення та захисту їх законних соціальних та інших спільних їм гсресів, сприяння підвищенню їх професійного рівня та вдоскона-існню правової допомоги, що надається органами нотаріату грома-Іянам, підприємствам і організаціям.
Завдання: 1) підвищувати роль нотаріату в умовах формування і» Україні ринкових відносин; 2) підносити престиж професії нотаріу-
7 У 1992 р. Спілка адвокатів ініціювала підготовку і прийняття Закону «Про ад-Іокатуру», з 1996 р. видає журнал «Адвокат».
* У 1998 році Українська нотаріальна палата прийнята спостерігачем до світової "їй внізації нотаріусів — Міжнародного Союзу (Латинського) Нотаріату, який об'-■ |нує нотаріати 75 країн. Нині УНП об'єднує близько чотирьох тисяч нотаріусів. У исіх областях України створені регіональні відділення. В окремих регіонах нотаріуси об'єдналися в асоціації, гільдії, які є колективними членами палати. З січня Ц)00 року регулярно щомісяця виходить у світ науково-практичний журнал Укра-■СЬКОЇ нотаріальної палати «Нотаріат для Вас». У грудні 2000року Українська шпаріальна палата вступила на правах колективного члена до Спілки юристів \ країни.
66
са; 3) створювати умови для активної діяльності членів УНП на основі єдності їх професійних інтересів8. Українська правнича фундація (1992).
Мета — допомога і сприяння побудові в Україні правової держави, реформуванню правової системи і затвердженню принципу верховенства права, створенню сучасної системи законодавства, відродженню української школи права, підняттю престижу професії юриста, розвитку наукової і освітньої діяльності у галузі права.
Завдання: 1) сприяти законодавчому процесу, надавати допомогу в здійсненні кодифікаційної роботи; 2) сприяти проведенню реформи в системі юридичної освіти, утворенню Українського центру правових студій; 3) сприяти поширенню юридичних знань серед населення, підняттю правової інформованості суспільства і юридичної свідомості громадян; 4) заснувати національне видавництво юридичної літератури і публічну правову бібліотеку; 5) створити Центр пран людини; 6) сприяти проведенню судової реформи в Україні; 7) встановити міжнародні контакти, проводити міжнародні симпозіуми і наукові конференції з проблем права; 8) сприяти відкриттю Центру інформації і документації Ради Європи в Україні та ін.9
Українська асоціація прокурорів (2005).
Мета — захист законних прав та інтересів своїх членів; підтримка позитивного іміджу прокуратури і прокурорів; сприяння здійсненню завдань прокуратури, як органу, діяльність якого спрямована на всесвітнє утвердження верховенства права, зміцнення правопорядку.
Завдання: 1) представництво інтересів членів Асоціації в державних органах та судах, і громадських організаціях; 2) сприяння налагодженню зв'язків між прокурорами, органами прокуратури і прокурорськими асоціаціями в усьому світі з метою обміну досвідом у відстоюванні інтересів людини та держави; 3) забезпечення підви» щення рівня незалежності прокурорів, їх захист від будь-якого впливу, включаючи політичний.
9 На базі Української правничої фундації засновано: Український центр іі/>и,і людини, Український центр правових студій, видавництво (виходить часопис «Українське право», бюлетень «Правничі вісті»), Студентська правова асоціації та ін. Завдяки ініціативі фундації вперше в Україні відкрита у Києві публічна юридична бібліотека та її філія у Харкові (проіснувала 5 років), створено центр інфві мації документації Ради Європи, що працює як партнер Секретаріату Ради Європи (сюди надходять документи з фондів Ради Європи, у тому числі рішення Європії ського суду з прав людини).
і «юрист», громадянське суспільство і держава 67
Усеукраїнська асоціація представників у справах інтелекти мої класності (патентних повірених) (2005). Мі пш сприяння розвитку патентної системи та правової охо-ш об'ї ктів інтелектуальної власності в Україні згідно з чинним
і іпк гном; розширення міжнародних зв'язків у галузі правової
і|»'і іелектуальної власності; задоволення та захист соціаль ні >мічних та професійних інтересів своїх членів. Шдшіня: 1) створити умови для професійного спілкування, об- і \ ін. ііідом і активної діяльності своїх членів; 2) сприяти розвитку Країні інституту патентних повірених; 3) допомагати зростанню ф і міною рівня патентних повірених; 4) налагоджувати організа- і Інформаційного забезпечення своїх членів у галузі правової охо- пі Інтелектуальної власності; 5) розвивати міжнародне співробіт- іпчі 1.1 обмін науковою та практичною інформацією з проблем
інтелектуальної власності та ін.10 < ні киши конгрес українських юристів (1992). Мі пін — встановлення постійних контактів на міжнародному ні між правовими організаціями України і правовими спілками, і .і іьними об'єднаннями і громадянами інших країн. Конгрес
ІИІ нині сприяти залученню українських юристів до участі | мі "і1'1 пічних перетвореннях і побудові правової держави, вирі- міжнародних і національних проблем правового та гуманітар-
• щрактеру.
форми діяльності: 1) проведення міжнародних юридичних кон-| || конференцій, симпозіумів, семінарів; 2) розробка правових
■ і р.ім і окремих законопроектів; наукові дослідження з питань їм.і і ) видавнича, комерційна і науково-пропагандистська діяль- и. І) участь у підготовці і перепідготовці фахівців-правознавців; іііміп делегаціями юристів; організаційна і технічна підтримка іині.мміих правових об'єднань11.
' 11 її. і повірені — професійні представники інтересів бізнесу, винахідників,
іиііінх творчих людей у справах з питань інтелектуальної власності. Пев-
■ Мірою під них залежить те, наскільки галузеве законодавство та практика його
пня відповідають сучасним умовам і потребам власників інтелектуальних
' І рес не є політичною організацією. У своїй діяльності він керується нор-
пііродного права, законодавством держав, на території яких діє, своїм
Розділ III ОСНОВНІ ВИДИ ПРОФЕСІЇ «ЮРИСТ»
Види юридичних професій: суддя; адвокат; прокурор, нотаріус, юрист—державний діяч, юрист—працівник органів державної влади і місцевого самоврядування, юрист банківської діяльності, військо вий юрист, юрист—працівник органів внутрішніх справ, юрист—пр;і цівник служби безпеки, юрист—податківець, юрист-працівник митних органів, юрисконсульт організації, практикуючий юрист фірми, юрист—викладач, юрист—науковий працівник, юрист—журналіст та ін. Розглянемо основні з них.