- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
Професійна діяльність судді суду загальної юрисдикції може бути представлена через такий зміст основних аспектів.
Соціальний аспект діяльності судді (суду) виражається в:
мотивованій постанові судді або визначенні суду про арешт підозрюваного чи обвинувачуваного або застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;
винесенні справедливого вироку, що повинен стати початком вирішення конфлікту особи і суспільства;
відповідальності перед суспільством за соціальний прогноз розвитку особи підсудного;
Професіограми юридичних професій 343
4) використанні судових процесів для запобігання і попередження правопорушень (публічні процеси).
Соціальний аспект діяльності судді потребує від нього таких якостей:
» справедливості;
непримиренного відношення до злочинності в будь-яких її проявах; » прагнення до встановлення істини;
принциповості;
відповідальності за збереження довіри громадськості до судової сис-теми
Пошуковий аспект діяльності судді загального суду виражається в:
попередньому розгляді справи (спеціальна стадія), що здійснюється суддею одноосібно з обов'язковою участю прокурора (прокурор висловлює думку про можливості призначення справи до судового розгляду). За результатами попереднього розгляду суддя призначає справу до судового розгляду або визначає інше рішення;
зборі і дослідженні доказів. Повноваження судді в цьому аспекті діяльності досить широкі, що обмежує можливості направлення судом справ на додаткове розслідування;
можливості дій по вивченню лише тих доказів, про дослідження яких клопочуться учасники судового процесу. Законом передбачено, що суддя може не досліджувати доказів у справі і перейти до судових дебатів, що спрощує розгляд окремих категорій справ.
Пошуковий аспект діяльності судді загального суду потребує від нього таких якостей:
* підвищеної обережності дій;
» високої відповідальності за прийняті рішення;
уміння прогнозувати наслідки свого рішення;
чесності із самим собою;
* критичності і конкретності мислення.
Пошуковий аспект діяльності судді майже не відокремлений від реконструктивного.
Реконструктивний аспект діяльності судді полягає в такому:
(суду першої інстанції) —
1) аналіз усієї зібраної в справі інформації, її перевірка, аналіз, зіставлення, формування своєї версії;
заслуховування сторін і їхніх представників, приведення потоку інформації до логічної системи, відтворення події правопорушення;
підготовка проекту і винесення рішення (вироку), що відповідає чинному законодавству: воно повинно бути законним, обгрунтованим, мотивованим; ґрунтуватися тільки на тих доказах, що були розглянуті в судовому засіданні;
(апеляційного суду) —
4) перевірка винесеного судом першої інстанції рішення, тобто повторний розгляд справи по суті або в повному обсязі, або частко во з ухваленням нового рішення (як правило, перевіряються докази, що відносяться до тієї частини судового рішення або вироку, закон ність і обґрунтованість яких заперечується апелянтом1):
а) у частині обґрунтованості висновків суду про наявність визна чених фактичних обставин, вірогідності і достатності покладених в основу доказів;
б) щодо відповідності прийнятого рішення приписам матеріаль ного права і дотримання правил судової процедури.
Реконструктивний аспект діяльності судді вимагає таких якостей:
незалежності — свободи від впливу на професійну діяльність будь-кого, у тому числі своїх родичів, друзів або знайомих; а також свобо-ди від впливу суспільної думки, від побоювань критики їх діяльності;
об'єктивності аналізу;
неупередженості — відсутності прихильності до якої-небудь із сторін, здатності рівно відноситися до їхніх домагань і особи, діяти в ін-тересах істини і справедливості;
визначеності рішення;
широти поглядів
Комунікативний аспект діяльності судді загального суду виражається в:
1) спілкуванні судді в ході судового процесу, де суддя є арбітром спілкування, насамперед між прокурором і адвокатом;
1 Зазначимо, що в апеляційному порядку оскаржуються рішення і ухвали суду першої інстані(ії, які не набрали сили. Ухвали, як правило, не можуть бути оскаржені окремо від рішення в тому випадку, якщо вони заважають подальшому провадженню (рухові) справи, або у випадках, прямо передбачених процесуальним
Професіограми юридичних професій 345
2) судових допитах, що вимагають погодженості прийомів допитів з індивідуальними особливостями особистості допитуваного.
Комунікативний аспект діяльності судді припускає такі якості,
як:
» терпіння;
» ввічливість;
тактовність;
емоційна стійкість;
готовність виявляти терпимість до різних поглядів;
уміння слухати і говорити;
відсутність зарозумілості;
психологічна сумісність з учасниками процесу — складом суду, се-кретаріатом, адвокатами, державним обвинувачем, експертами й ін.
Організаційний аспект діяльності судді загального суду виражається в:
правильному плануванні своєї роботи;
самоорганізованості при підготовці до судового процесу;
проведенні судового засідання в призначений час (є неприпустимими запізнення хоча б на кілька хвилин) з урочистих слів: «Устати, суд йде!»;
вимозі до учасників процесу знаходитися в залі в призначений час;
вимозі до присутніх у залі судового засідання розмовляти із судом тільки стоячи (як цього вимагає закон);
умінні керувати ходом судового розгляду в межах процесуального закону. Особливість полягає в тому, що учасники процесу не знаходяться в судді в підпорядкуванні, його керівництво обмежене рамками процесу і, як правило, має публічний характер.
Організаційний аспект діяльності судді припускає, що він має такі якості:
силу волі;
зібраність;
» цілеспрямованість;
» наполегливість;
уміння дорожити своїм і чужим часом;
інтелектуальну звичку до самодисципліни
346 Розділ XVI
Засвідчувальний аспект діяльності судді загального суду виражається в:
складанні документації: постанова, рішення, ухвала, вирок у формі, передбаченій законом. Остаточним рішенням у справі, що набирає силу відразу після його проголошення, є рішення судді апеляційного суду.
Про кожне судове засідання, а також про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза постійним місцем засідання суду першої інстанції, складається протокол. Судом здійснюється повне фіксування судового процесу технічними засобами2.
Засвідчувальний аспект діяльності судді вимагає, щоб він мав такі якості:
,
знання державної мови і мов народів, що проживають у даній міс-цевості;
загальну і спеціальну культуру письмової мови;
логіку мислення;
•уміння прийняти законне, обгрунтоване, мотивоване рішення (ви рок), грунтуючись тільки на тих доказах, що були розглянуті в судо- вому засіданні;
дотримання інструкцій з діловодства;
повнота і чіткість у формулюваннях, щоб уникати різночитання судового рішення і попереджати пов'язані з ним помилки при його виконанні