- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 6. Державна і професійно-правова символіка
Невід'ємною частиною естетичної культури юриста є розуміння, сприйняття і відповідне використання державної символіки, професійної емблематики, атрибутики.
Символ (від грец. «зітЬаІ», «зітЬаІоп» — знак, прикмета, ознака) — умовний, штучний знак, що представляє собою відмітну прикмету, художній образ, видиме. У широкому розумінні символ — це образ, узятий в аспекті своєї знаковості. Але це і знак, наділений всією органічністю і багатозначністю образу. Предметний образ і глибинний зміст виступають у структурі символу як два полюси, невіддільні один від одного. Зміст «просвічується» крізь образ символу і не існує окремо від образу. Сама структура символу спрямована на те, щоб дати через кожне окреме явище цілісний образ світу. Зміст розкривається в динаміці сприйняття: він не даний, а заданий і розрахований на активну внутрішню роботу сприйманого. Наприклад, хрест, зірка, свастика.
Формування системи загальноприйнятих у кожній державі символів уможливлює різноманітна комунікативна взаємодія суб'єктів. Символи перетворюють взаємодію в діалог, учасники якого здатні розуміти один одного. Мова спілкування — у його семіотичному1, а не лінгвістичному змісті — виступає свого роду кодом, що містить визначені змісти, досить адекватно й однозначно сприймані суб'єктами й об'єктами впливу.
Загальним символом, що прийняла юридична громадськість усього світу, можна вважати богиню правосуддя — Феміду. її атрибути — ваги, меч — стали складовою частиною багатьох юридичних емблем.
Юридичний символ — це штучний знак (художній образ), якому надається особливий політико-правовий зміст у результаті його створення або санкціонування державою. Його можна назвати застиглою в зовнішній речовинній формі «юридичною емоцією». Цей офіційний знак підлягає охороні з боку держави і використовується в особливому процедурному порядку, встановленому законом.
1 Семіотика — (від грец. зетіоііке — пов'язаний зі знаком) — наука про різні системи знаків. Семіотичний зміст мови спілкування міститься в зовнішній знаковій інформації — символіці. Знак здатний виступити як засіб сприйняття, передачі, перетворення і збереження інформації про предмет інтересу.
Естетична культура юриста-практика 307
За способами зовнішнього вираження розрізняють такі правові символи:
Предметні (прапор, печатка юридичної особи й ін.).
Символи-дії (церемонія підняття прапора, інаугурація).
Образотворчі (герб, товарний знак).
Звукові (гімн, звукові сигнали на водному транспорті й ін.).
Світлові (сигнали світлофора).
Язикові — письмові й усні.
За суб'єктами права юридичні символи можна поділити на:
державні;
комерційних організацій;
• приватних осіб та ін.
Центральне місце серед символіки займають державні символи, що використовуються в обрамленні державних установ під час виконання важливих процедур відповідно до встановленого порядку, ритуалів. У ст. 20 Конституції України державними символами України визначено: Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України. Порядок їх використання встановлюється законом2. Так, відповідно до ст. 11 Закону «Про Конституційний Суд України» невід'ємними атрибутами зали засідань Конституційного Суду є символи держави: прапор, герб. Такі ж атрибути має зал засідань Вищої ради юстиції України та інші державні органи.
В Україні відновлюється використання історичного терміну «клейноди» (від нім. Кіеіпод — коштовність) — військові знаки та атрибути, що символізують особисту гідність, волю визначеної спільності людей. Указом Президента України «Про офіційні символи глави держави» від 29.10.1999 р. були встановлені клейноди Президента України як офіційні символи глави держави. Відповідно до Указу символами глави держави стали:
прапор (штандарт) Президента України;
знак Президента України;
гербова печатка Президента України;
булава.
Зазначені символи глави держави вперше були використані на церемонії інаугурації Президента України 30.10.1999 р. Контроль за
2 На жаль, дотепер не прийняті закони, які деталізували б положення ст. 20 Конституції України щодо символіки країни.
308 Розділ XIII
порядком, що встановлений для використання офіційних символів глави держави, здійснюють Служба Протоколу Президента і Відділ державних нагород Адміністрації Президента України.
Державні нагороди — це своєрідні «візитні картки» історії і сучасності кожної держави: будучи показником цивілізованості суспільства, вони одночасно виступають певним виміром історичного шляху, пройденого інститутами держави.
Через відсутність нагородної системи, встановленої Верховної Радою, в Україні діє система президентських відзнак, що була заснована Указом Президента України від 18.08.1992 р. і закріплена п. 25 ст. 106 Конституції України. Серед багатьох нагород можна виділити почесне звання «Заслужений юрист України», що присвоюється Президентом України кращим представникам юридичної науки і.практики за істотний внесок у розвиток правової культури і високий професіоналізм.
Одним із важливих політико-правових атрибутів є емблема. Емблема (від грец. етЬІета — вставка, рельєфна прикраса) — умовне зображення поняття, ідеї; знак приналежності, власності. Емблема складається із символів і елементів (фігур), стосовно яких існує загальновизнана традиція або трактування форми в міжнародному або національному масштабі.
Емблеми державних органів — прапори, розпізнавальні знаки й інші символи встановлюються офіційним шляхом: або постановою Верховної Ради, або положенням Ради професійного юридичного об'єднання з обов'язковою реєстрацією цього положення в міністерстві юстиції.
Емблеми широко використовуються в юридичній практиці. Так, терези стали центральною фігурою знака судді загальної юрисдикції. Щит і меч — складова частина емблеми прокуратури України, інших правоохоронних органів. Емблемою міністерства внутрішніх справ України є щит із перехрещеними мечами, на якому зображений Малий герб України і стилізований восьмигранний символ МВС — кристал, абрис якого створюється 16-ма відрізками, з'єднаними під кутом 115 градусів. Цей знак містить у собі такі поняття, як непохитність і совість, підтверджені восьмигранним магічним символом. Емблема МВС стала основним нарукавним знаком (шеврон), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 27 серпня 1997 р. і обов'язковим для носіння на лівій руці форменого одягу.
Естетична культура юриста-практика 309
Крім основної емблеми, існують емблема служб і підрозділів МВС, що матеріалізовані у формі нарукавних нашивок для носіння на правій руці.
Свої емблеми мають науково-дослідні інститути юридичного профілю, виші юридичні заклади освіти: вони містяться на дипломах і нагрудних значках, що видаються випускникам.
Емблеми містяться на печатках державних органів (прокуратури, міліції, суду, нотаріату і т. п.). Так, ст. 4 Закону України «Про Вищу раду юстиції України» наголошує: «Вища рада юстиції має печатку із зображенням державного герба України й емблему Вищої ради юстиції, що затверджується її рішенням».
Емблеми, нагрудні значки, прапори мають спеціальне оформлення й ілюструють естетичну культуру їх творців. Кожна з установ або органів держави, зареєструвавши символіку на своє ім'я, набуває виключне право на її виготовлення і використання.
Невід'ємною частиною естетичної культури юриста є естетичність системи відзнак — заохочувальних (нагородних), службових, посадових, професійних.
Службові відзнаки: кокарди і петличні емблеми, нагрудні знаки — це свідчення приналежності до різноманітних юридичних служб. Вони використовуються в тих службах, де є відповідний формений одяг.
Посадові відзнаки свідчать про заняття відповідної посади або виконання відповідних повноважень. До них відносяться знак судді, нагрудні знаки працівників ДАІ, комендантського патруля, міліції метрополітену та ін.
Професійні відмінності вказують на рівень професійної, у тому числі юридичної, підготовки. До них відносяться відзнаки «Класний спеціаліст» внутрішніх військ МВС України, звання і відповідний нагрудний знак «Професіонал» Головного управління МВС (ГУМВС) України в Київській області.
Пам'ятні відзнаки встановлюються для того, щоб відзначити ювілейні дати, події особливого значення. Такі знаки було введено до річниці утворення Верховного Суду України, ювілейних дат окремих служб, підрозділів, закладів освіти МВС України, Служби безпеки України.
Символи, емблеми, відзнаки допомагають українському народу усвідомити себе як державну націю з багатою культурою і традиці-
310
ями, що стали частиною світової цивілізації. їх наявність створює певне культурно-правове поле, у якому відбувається юридична практична діяльність, накладає професійну відповідальність на юриста. Символи, емблеми, відзнаки виступають і засобом спілкування між людьми, об'єднують людей, зайнятих у визначеній сфері праці, відбивають спільність інтересів, підкреслюють важливість діяльності в житті суспільства. Вони допомагають визначити приналежність юриста до конкретної професійної групи, відчути себе частиною спільності людей, зайнятих юриспруденцією. Втілюючи ідею національно-державної єдності і величі, вони сприяють виробленню гордості за державу.