- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 10. Професіограма дізнавача
Професійна діяльність дізнавача характеризується такими аспектами.
Соціальний аспект діяльності дізнавача:
розкриття злочинів по гарячих слідах, проведення дій по встановленню осіб, що вчинили суспільно небезпечні діяння;
профілактика правопорушень;
підготовка до судового розгляду матеріалів по значній масі злочинів, які не є тяжкими.
Соціальний аспект діяльності дізнавача вимагає таких якостей:
• справедливості; |
|
|
|
• непримиренного ставлення до злочинності в |
будь- |
яких її |
проявах; |
• гуманізму; |
|
|
|
• громадянської позиції |
|
|
|
Пошуковий аспект діяльності дізнавача виражається у встановленні:
фактів, що мають юридичне значення (як у слідчого);
відомостей, що мають оперативний інтерес. Оперативність установлення фактів дізнавача — за загальним правилом не більш 10 діб при тяжких злочинах і такий же термін після встановлення осіб, що вчинили нетяжкий злочин. Слідчий же для здійснення подібних дій має як мінімум два місяці.
374 Розділ XVI
Пошукова діяльність дізнавача об'єктивно вимагає таких якостей:
кмітливості;
цілеспрямованості;
оперативності;
наполегливості;
володіння широким спектром оперативно-розшукових навичок;
» умілого використання криміналістичної тактики і техніки;
* знання поточного законодавства і практики його застосування
Реконструктивний аспект діяльності дізнавача:
відтворення уявної моделі події злочину, що здійснюється найчастіше на основі неповних, розрізнених фактів;
уміння на основі цієї уривчастої інформації сприяти органові дізнання прийняти правильне рішення про порушення кримінальної справи або про відмовлення в її порушенні (тобто обмежитися протокольною формою досудової підготовки матеріалів).
Варто враховувати, що повноваженнями по провадженню тих або інших процесуальних дій закон наділяє не саму особу, що проводить дізнання (дізнавача), а «орган дізнання». Відповідальна роль належить начальникові органу дізнання: його указівки виконує дізнавач, він і затверджує процесуальні документи, у яких відображається рішення органу дізнання.
Реконструктивна діяльність дізнавача вимагає, щоб у нього були такі якості:
• здатність до логічного мислення; | |
• об'єктивність; |
|
ч |
|
• творчий підхід; |
|
• активна уява; |
|
• неупередженість; |
|
~ |
|
• увага до подрооиць; |
|
• здатність поставити себе |
на місце іншого |
Комунікативний аспект діяльності дізнавача виражається в умінні:
легко і вільно вступати в неформальні відносини з особами, що володіють необхідною інформацією, і домагатися формальних конкретних результатів шляхом збору такої інформації;
контактувати з колегами — учасниками дослідної перевірки для ухвалення рішення про порушення кримінальної справи або відмовлення в ньому.
Професіограми юридичних професій 375
Професійне спілкування дізнавача вимагає таких якостей:
психологічної спостережливості;
товариськості;
здатності до прийняття компромісних рішень;
здатності до перевтілення;
доброзичливості;
» поважного ставлення до співрозмовника;
* тактовності
Організаційний аспект діяльності дізнавача полягає в умінні:
самоорганізуватися на одержання оперативних відомостей;
керувати поведінкою людей на основі особистого авторитету. Остання обставина пояснюється тим, що діяльність дізнавача не пов'язана з адмініструванням або координацією функцій будь-якого тимчасового або постійного колективу.
Організаційний аспект діяльності дізнавача вимагає від нього таких якостей:
• самодисципліни; |
|
• точності; |
|
• оперативності в думках і діях; |
|
• авторитету й уміння його підтримувати; |
|
• відповідального відношення до дорученої |
роботи; |
• сумлінного і неформального відношення до справи |
Засвідчувальний аспект діяльності дізнавача виражається в складанні:
пояснень,
протоколів невідкладних слідчих дій,
постанов, виконуваних органами дізнання.
На їхній підставі приймаються важливі процесуальні рішення про:
порушення кримінальної справи;
затримку підозрюваного;
залучення як обвинувачуваного;
обрання запобіжного заходу;
передача справи слідчому або її припинення.
Саме дізнавачі, проводячи первинні слідчі дії, мають справу з основною масою речових доказів, що пізніше можуть бути втрачені. Тому законність проведення органами дізнання первинних слідчих дій забезпечує допустимість використання цих доказів на
376
Розділ XVI
більш пізніх стадіях кримінального процесу. Однак у порівнянні з попереднім слідством діяльність дізнавача менше формалізована.
Засвідчувальний аспект діяльності дізнавача припускає, що він має такі нормативи культури:
знання поточного законодавства і поважне відношення до нього;
елементарну грамотність;
уміння і навички складання процесуальної документації;
знання принципів і особливостей діловодства;
акуратність