- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
Кваліфікаційна атестація адвокатів — система оцінних дій по визначенню рівня професійних знань осіб, що мають намір займатися або займаються адвокатською діяльністю, уміння застосовувати їх на практиці, їхніх ділових якостей, відповідності вимогам, що висуваються до них законами держави. Система кваліфікаційних комісій, їхній склад, порядок формування, повноваження, порядок прийняття й опротестування рішень визначаються Законом України «Про адвокатуру», «Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури», «Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури», актами Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України (наприклад Порядком складання кваліфікаційних іспитів
188
у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури) та ін.
Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, що здійснюють атестацію адвокатів, створюються терміном на три роки в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі і діють у складі двох палат: атестаційної і дисциплінарної.
Повноваження атестаційної палати адвокатури:
розглядає заяви осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю;
допускає осіб або відмовляє їм у допуску до здачі кваліфікаційних іспитів;
приймає кваліфікаційні іспити;
затверджує рішення про видачу або відмовлення у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Особа, що має намір займатися адвокатською діяльністю, повинна подати в атестаційну палату такі документи:
Заяву про допуск до кваліфікаційних іспитів.
Нотаріально завірену копію диплома про вищу юридичну освіту.
Документ, що підтверджує стаж роботи за профілем юриста або помічника адвоката не менше 2-х років.
Документ про місце роботи і посаду на момент подачі заяви.
Документи розглядаються протягом місяця. Результатами розгляду заяви і документів можуть бути такі:
Допуск заявника до складання кваліфікаційних іспитів.
Вимога додаткових документів.
Відмовлення в допуску до складання кваліфікаційних іспитів.
Програма письмового іспиту містить три розділи, у яких передбачено відповідно 23, 16 та 17 документів правового змісту з питань цивільного, сімейного, житлового, трудового, земельного, цивільно-процесуального, господарського та господарсько-процесуального, адміністративного, кримінального та кримінально-процесуального законодавства України. Програма усного іспиту містить чотирнадцять розділів. У кожному розділі — 22 питання. Білети з письмового та усних іспитів формують згідно з Програмою регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (КДКА). Всього нараховується 22 білети з письмового та 22 білети з усного іспи-
Професійна атестація юристів-практиків і міжнародні... 189
тів2. Кожний білет усного іспиту включає 14 запитань. Кожний білет ■ письмового іспиту включає три завдання на складання процесуальних документів відповідно до програми письмового іспиту.
Рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову в його видачі приймається відкритим голосуванням, більшістю голосів від загальної кількості членів палати.
Особа, що не здала кваліфікаційний іспит має право здавати його повторно через рік.
Особа, що успішно здала кваліфікаційні іспити, одержує свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в термін до одного місяця з моменту прийняття іспиту атестаційною комісією. Під час одержання свідоцтва особа дає Присягу адвоката.
У випадку винесення рішення атестаційною комісією про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, воно може бути оскаржене в місячний термін у Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури створюється при Кабінеті Міністрів України і складається з представників (по одному) від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Союзу адвокатів України. Вона розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, має право скасувати або змінити їхнє рішення.
§ 5. Кваліфікаційна атестація нотаріусів Кваліфікаційна атестація нотаріусів — система оцінних дій по встановленню рівня професійної підготовленості осіб, що мають намір займатися або займаються нотаріальною діяльністю, їхніх ділових якостей, відповідності вимогам, що висуваються до них законами держави. Система кваліфікаційних комісій, їхній склад, порядок формування, повноваження, порядок прийняття й опротес-тування рішень визначаються Законом України «Про нотаріат», «Положенням про кваліфікаційну комісію нотаріату», затвердженим
2 Програма і Порядок складання кваліфікаційних іспитів особами, які виявили намір отримати Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, затверджені в новій редакції Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури на підставі п. 10 (пп. «б»), п. 20 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури і введені в дію з 1 червня 2004 року.
190
наказом Міністра юстиції України від 01.12.2006 р., «Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 р. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2006 р).
Кваліфікаційні комісії нотаріату утворюється при управлінні юстиції Ради міністрів Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міських державних адміністрацій.
Склад кваліфікаційної комісії нотаріату — сім чоловік: три нотаріуси, два представники відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, Головних обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції та два представники легалізованих у встановленому порядку територіальних об'єднань нотаріусів. До складу кваліфікаційної комісії входять нотаріуси, які мають стаж роботи нотаріусами не менше п'яти років. Очолює її голова, який має заступника. Головою кваліфікаційної комісії є начальники відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, Головних обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції або його заступники, до повноважень яких належать питання діяльності нотаріату.
Кваліфікаційна комісія проводить свої засідання у разі потреби, але не менше двох разів на рік, а перше засідання кваліфікаційної комісії проводиться в 15-денний строк з часу затвердження її складу. Засідання кваліфікаційної комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двов третин членів кваліфікаційної комісії.
Одержані документи розглядаються протягом місяця з дня їхнього надходження. Розгляд заяв на засіданні кваліфікаційної комісії починається доповіддю глави комісії, його заступника або секретаря, що попередньо вивчали подані в комісію матеріали. Потім аналізуються відповідні документи і заслуховуються особи, що є присутніми на засіданні комісії. Ними можуть бути: 1) особа, що має намір зайнятися нотаріальною діяльністю; 2) нотаріус, що керував стажуванням; 3) представники підприємств, установ, організацій, зацікавлених у розгляді заяви.
За результатами розгляду заяви кваліфікаційна комісія приймає рішення про допуск особи, що має намір займатися нотаріальною діяльністю, до здачі кваліфікаційного іспиту або про відмову в допу-
Професійна атестація юристів-практиків і міжнародні... 191
ску. Рішення кваліфікаційної комісії про відмову в допуску до кваліфікаційного іспиту мотивується, указуються причини, по яких особа не може бути допущене до здачі іспиту. Рішення кваліфікаційної комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів, підписується головуючим на засіданні і членами комісії, що брали участь у засіданні.
Рішення про недопущення до нотаріальної діяльності може бути оскаржене у Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України, а відмова Міністерства юстиції України у видачі свідоцтва оскаржується в суд. В обох випадках термін оскарження — місяць з дня вручення копії рішення заінтересованій особі. Особи, що не здали кваліфікаційний іспит, допускаються до його повторної здачі не раніше як через рік.
Члени кваліфікаційної комісії не отримують винагороди за участь у роботі кваліфікаційної комісії і на час її роботи звільняються від виконання своїх службових обов'язків із збереженням середнього заробітку.
Вища кваліфікаційна комісія нотаріату має завдання: розглядати скарги на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції в АР Крим, обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції; визначати рівень професійної підготовки осіб, які мають намір провадити нотаріальну діяльність; здійснювати конкурсний відбір осіб, які виявили бажання стажуватися в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, та конкурс на реєстрацію приватної нотаріальної діяльності серед осіб, які мають намір її провадити; встановлювати критерії щодо додержання присяги нотаріуса.
Строк дії повноважень Вищої кваліфікаційної комісії становить п'ять років від дня проведення її першого засідання. До складу комісії входять чотири нотаріуси та три представники Міністерства юстиції.