- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
I .Ііі.Ич інших.
( іідчі органів прокуратури: старші слідчі з особливо важли-иііч (прав і слідчі з особливо важливих справ Генеральної проку-р.і і \ ри і прокуратури Автономної Республіки Крим; слідчі з особини) важливих справ і старші слідчі прокуратур областей, міст і прирівняних до них прокуратур; старші слідчі і слідчі районних, Міжрайонних і міських прокуратур. Слідчими прокуратури прово-
іп і і.ся досудове слідство в усіх справах про злочини, здійснені службовими особами, які займають особливо відповідальне становими а також працівниками правоохоронних органів та ін.
( іідчі органів внутрішніх справ: старші слідчі і слідчі міських Вр] :ппв внутрішніх справ, старші слідчі і слідчі районних органів ІНутрішніх справ; старші слідчі і слідчі органів внутрішніх справ п,і транспорті та ін. Таким є штат посадових осіб у всіх відділах і -підмого управління органів МВС (слідча частина; відділ розслідування тяжких злочинів по лінії кримінального розшуку; відділ розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним оборотом наркотиків; іч їділ розслідування злочинів у сфері економіки; відділ розсліду-ічіпіія злочинів, здійснених неповнолітніми; відділ розслідування
кірожньо-транспортних подій; відділ розслідувань злочинів, здійснених організованими групами).
Слідчі органів податкової міліції: працівники Слідчого управ-
н і пня податкової міліції Державної податкової адміністрації7; слідчих
"'Державна податкова адміністрація — це система інспекційних органів, що ідійснюють контроль за дотриманням законодавства про податки.
84
85
відділень податкової міліції в органах державної податкової служби відповідних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі; слідчих відділень (груп) податкової міліції відповідних податкових інспекцій в районах, містах, районах міст, міжрайонних і об'єднаних державних податкових інспекцій. Слідчі податкової міліції розслідують головним чином справи, пов'язані з ухиленням від податків.
Слідчі органів безпеки: працівники слідчого підрозділу Центрального управління і обласних управлінь СБУ. Слідчі органів Служби безпеки розслідують злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, людства і міжнародного правопорядку, справи про контрпропаганду, терористичні акти та ін.
На посаду слідчого призначається громадянин України, який:
має вищу юридичну освіту;
пройшов стажування як помічник слідчого;
знає специфіку роботи правоохоронних органів;
володіє певними знаннями процесуального законодавства;
прийняв присягу.
Слідчими військових прокуратур можуть бути призначені громадяни з числа офіцерів, що проходять військову службу або знаходяться у запасі і мають вищу юридичну освіту.
Начальник слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, служби безпеки, а також його заступники здійснюють відомчий контроль за роботою слідчих керованого відділу. Що стосується начальників слідчих відділів і управлінь органів прокуратури, то вони користуються всіма правами прокурора відносно здійснення нагляду за дотриманням законів слідчими.
Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчого по розкриттю і попередженню злочинів, вживає заходи щодо якнайповнішого, всебічного і об'єктивного провадження досудового слідства у кримінальних справах. Його повноваження досить широкі: має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити
ишЬі професії «юрист»
і нідство, користуючись при цьому повноваженнями слід-
іі.мі начальника слідчого відділу в кримінальній справі і і мдчому у письмовій формі і є обов'язковими для вико-
( и і < 11111 не може займатися підприємницькою діяльністю.
і Іотрсбує законодавчого закріплення принцип недоторканності
ІІНІІ
її ну< охоронний бізнес, однак він не має права на проведення ніііноіо розслідування. У перспективі можливий розвиток при-
■ і н і скгивної служби в Україні.
§ 8. Державний виконавець Державний виконавець — посадова особа органів виконавчої і "її що на професійній основі, на підставах, способом і в мені чііюважень, визначених законодавством, здійснює сукупність
їм. і прямованих на примусове виконання судових рішень, поста-існих іменем України, та рішень інших органів (посадових
') відповідно до переліку, встановленому законом8.
Державними виконавцями є: заступник директора Департаме-
кржавної виконавчої служби Міністерства юстиції України —
і гіьник відділу примусового виконання рішень, заступник нача-
и цикл відділу примусового виконання рішень Департаменту дерши виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний
• ржавний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту
и ржавної виконавчої служби Міністерства юстиції України, нача-п.іпікп підрозділів примусового виконання рішень відділу державці п шіконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства ■і" гиції України в АР Крим, обласних, Київського та Севастополь-
■ її .по міських управлінь юстиції, їх заступники, головні державні і пі онавці, старші державні виконавці, державні виконавці підроз- п і їв примусового виконання рішень відділів державної виконавчої
• і\ кип Головного управління юстиції Міністерства юстиції Укра їни в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Сева-
■ і "польського міських управлінь юстиції, начальник, заступник
" І Іе ототожнювати з працівником державної кримінально-виконавчої служби країни на якого покладається виконання кримінальних покарань.
86
начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, міського (міста об ласного значення), районного в місті відділу державної виконавчої служби. V
Основне призначення державного виконавця — своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів загальної юрисдикції та інших органів (нотаріату товариських і третейських судів й ін.) відповідно до законів країни. Примусове здійснення виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) державними виконавцями проводиться у разі невиконання їх громадянами в добровільному порядку. Рішення судів та інших органів, які виконуються державним виконавцем, називається «виконавчий документ»9. Його юридична форма — письмовий правозастосовчий акт. Це — рішення, постанови і ухвали судів у цивільних справах; вироки, постанови і ухвали судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень; вироки судів у частині позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю; ухвали судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; виконавчі написи нотаріусів; рішення, постанови, ухвали господарських судів; рішення третейських судів відповідно до законів України; рішення комісій по трудових спорах; ухвали державного виконавця про виконавчий збір і накладання штрафу та ін.
Державний виконавець покликаний діяти в межах таких правових інститутів:
звернення стягнення на майно боржника — фізичної особи;
звернення стягнення на майно боржника — юридичної особи;
звернення стягнення на заробітну платню та інші види доходів боржника;
виконання рішень по спорах немайнового характеру;
здійснення виконавчих дій відносно іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних організацій та ін.
9 У виконавчому документі вказуються: 1) найменування документа, дата видачі і найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, відповідно до якого виданий виконавчий документ; 3) найменування стя-гувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника і його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб); 4) резолютивна частина рішення; 5) дата вступу в силу рішення; 6) термін пред'явлення виконавчого документа до виконання.
щ кіі<)ц професії «юрист» 87
//.; посаду державного виконавця призначається громадянин чіііш, який:
має нищу юридичну освіту;
її.11 ний за своїми особистими і діловими якостями виконува-
>і і.ідеш на нього обов'язки.
//</ посаду начальника районного, міського (міста обласного чіііч.іііія), районного в місті відділу державної виконавчої служ-■ 'лс бути призначений громадянин України, який: має вищу юридичною освітою; паж юридичної роботи не менше трьох років. Призначення на посаду і звільнення з неї в системі виконавчі служби здійснюють уповноважені особи: начальники район-исі.ких (міст обласного значення), районних (у містах) відділів н ржавної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції; на-•і.і іі.ііііки Головного управління юстиції України в АР Крим, обласних Київському і Севастопольському управліннях юстиції за поданням начальників відділів державної виконавчої служби відповідних \ правлінь юстиції; міністр юстиції України. Директор Департаменту іержавної виконавчої служби Міністерства юстиції України при-шачагться на посаду та звільняється з посади міністром юстиції N країни.
Державні виконавці є державними службовцями, мають службові і ІІдоцтва єдиного зразка, формений одяг, який видається їм безко-мі іонно і який вони повинні одягати під час виконання службових обов'язків.
І Іс можуть бути призначеними на посаду державного виконавця 9< чий, щодо яких є обмеження, передбачені Законом України «Про |< ржавну службу»: 1) визнані недієздатними; 2) мають судимість, 100) місну із заняттям посади; 3) у разі прийняття на службу будуть і к шосередньо підпорядковані особам, які є їх близькими родичами чи снояками.
Вимоги державного виконавця при виконанні рішень обов'язкові і ля всіх організацій, посадових осіб і громадян на всій території України. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби роз-і іядаються господарським судом.
88 Розділ 1