- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
Н Юридична справа — сукупність документів, зібраних разом цім чином оформлених, котрі стосуються передбаченої норма- • рана визначеної життєвої обставини, прийнятої до процесуаль ні юиаджєння. Н Юридична справа як документальне утворення формується бід но до рішень уповноважених органів з метою фіксації фактів топленому законом порядку, змісту і результатів процесуаль- і п.пості цих органів. Матеріали справи включають також до- иіп правозастосовчих органів. Юридична справа існує реально; | мі шнідуалізованою (стосується визначеного казусу, конкретної її), має початок і кінець; підлягає реєстрації (має обліково-ре- . іраційний номер). Сферу юридичних справ становлять цивільні і правопорушення, сімейні конфлікти, трудові конфлікти й ін.
і іа обставина, прямо передбачена законом, є елементарним
і ом юридичної практики і має потребу в професійному докуме-і иому забезпеченні з боку юриста-практика. Наприклад, криті і и.ним законом передбачено, що таке є злочин і які види пока-
і і парю застосовувати до злочинця за вчинені правопорушення.
і іочіїн иимагає застосування заходів кримінального покарання . держави, яка в особі уповноважених органів (дізнання, попе-
і слідство, прокуратура, суд) вирішує юридичну (кримінальну)
прану, котра є підсумковим документальним продуктом професій-
і п.ності цих органів.
Нирішсння юридичної справи — творчий акт мислення, умін-
111 пу вати факти і робити офіційні узагальнення у вигляді доку-
Н ні.і паю оформленого результату — акта, що постановляється.
ь і що постановляється, — процесуальний акт (документ), що
юридичний характер.
Процесуальний акт — процесуальна дія чи рішення посадової
п аоо органа, уповноважених законом виконувати завдання
іннства, контролю і т. п., що мають процесуальну форму і фік-
н і,ся в процесуальних документах.
І Іропссуальний акт є збірним поняттям: ним може бути як акт Нірп нічного характеру, так і акт (процесуальна дія), що не має су-юридичного значення, однак відіграє чималу роль у процесі.
137
чіп
і практика.
Юридична практична діяльність
136
Види процесуальних
актів (документів):
Юридичний
процесуальний документ має офіційний
характер і и кільки
виходить від посадових осіб офіційних
органів, уповноважені і ч на
їхнє прийняття або видачу. Належним
чином оформлений у вигля и акта-документа,
він є знаковою стороною процесуальної
форми З
ним пов'язані психологічні переживання
обвинувачуваного.
Види
процесуальних актів у залежності від
навантаженню що вони виконують у ході
юридичного процесу: вихідні,
підсум кові
(прості і складні), проміжні, допоміжні,
інформаційні.
(документ),
що має юридичний характер
— є індивідуальним розпоряд женням, вираженим у відповід ній формі, що встановлена нор мами права (обвинувальний ви сновок слідчого, вирок і рішення суду, протест прокурора й ін.), і має визначені реквізити (підпис, печатка і т. п.)
Процесуальний акт
(документ),
що не має юридичного харам еру
ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ДОВЄДЄ шиї
(обґрунтування) фактів, що не м( ють юридичного значення. Напри клад, протоколи, складені в хоДІ слідства і дізнання (огляд}' місця і я > дії, допиту, очної ставки, обшук \ І виїмки документів); висновку скі пертизи й ін.
засідання, стан розкриття злочи нів тощо (протокол судового засі дання; звітний документ (довід ка); статистичні відомості про здійснення того чи іншого виду юридичної практики та ін.)
нич н процесуальні дії упо-піїх осіб у ході розгляду постанови, рішення, нака-
риклад про здійснення ві-
іі \ проведення роз'яснень,
І) ІІІЖІВ І Т. П.)
'// процесуальних актів в залежності від предмета пра-
■ • регулювання: цивільно-процесуальні, адміністративно- \.і п.пі, кримінально-процесуальні й ін.
Циди процесуальних актів у залежності від відповідних сфер
■ <>.•<> регулювання: юрисдикційні — забезпечують надійність і і\ юридичної справи (пов'язані з визначенням міри юридичної
її н,пості) і неюрисдикційні. Циди процесуальних актів за субординацією:
обов'язкові (постанови, протоколи, рішення, вирок та ін.);
факультативні (підписки, письмові доручення, заяви, повідомим і пояснення, описи, повістки та ін.).
Допоміжні - - акти, якими вно-сяться виправлення, доповнення,
Вихідні процесуальні акти
— відкривають розгляд справи (порушення провадження в справі, щ є початковою стадією юридичного процесу)
Підсумкові процесуальні акти
— підбивають підсумок розгляду справи і виступають як юридичні факти, що спричиняють нові правовідносини;
Складні — приймаються в рі зультаті різнобічного аналізу всіх аспектів ситуації, де необммм такі частини акта: вступна, описова, мотивувальна, результати на
Прості — приймаються в резуль таті лише економічного підрахун ку, наприклад, рішення, що ви значає розмір аліментів відповід но до доходів боржника і потре- бами кредитора й ін.
Проміжні процесуальні акти
— приймаються в зв'язку з новими обставинами, що відкрилися ^ справі з метою її ефективного розгляду (постанова слідчого про Щ знання особи потерпілою; постанова слідчого про проведення до і,11 кових слідчих дій; визначення судді про забезпечення позову та 111 )
Інформаційні— акти, що мі< тять інформацію про хід судовою
Розділ VI ОСНОВНІ ВИДИ ОРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ