§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста

Політична культура юриста — це обумовлені політичними ні ями, уміннями, навичками і втілені на практиці правила (нор­ ці і пою поведінки як суб'єкта політичної влади.

Нормативна основа політичної культури юриста:

світоглядні норми — міра освоєння загальнозначущих зразків

п'їної діяльності й оволодіння політичними нормами-ідеями;

норми практичної політики — міра використання (у політич-

ні іведінці) політичних норм-реалій, визнаних у суспільстві і дер-

Імит політичної культури юриста:

Політична	Політичні	Політична
і ш іомість	відносини	поведінка
ІЛІ пічні ідеї,	політична взаємодія (на-	політичний вчинок
Иності, уста-	приклад конфронтація,	(участь у мітингах,
■КИ, П0Л1ТИЧ-	еггівробітшщтво, неспівро-	демонстраціях, страй-
11 .імоіденти-	бітництво з державними	ках, пікетах, партійній
фікація	інститутами), політичний	діяльності), політичні
і ЛІВИЙ»,	конфлікт, політичний авто-	наслідки, політичні
центрист»,	ритет, політична репутація	санкції; політична
< ліберал»)	таш.	практика та ш.
.орстичний ,;. пект	Практичний	аспект

< і руктура політичної культури юриста.

І < )нолодіння політичними знаннями, широка інформованість

олітичне життя суспільства, його політичні ідеї і цінності, за-

Инмірності функціонування політичної системи, політичні права ички громадян, про стратегію і тактику політичного розвит-

. і п. політичні програми основних політичних партій і рухів

мі

' Уміння перетворити політичну інформованість у власний варі- ілітичної культури, що узгоджуєгься з політичним режимом

262

Лн.і/'і \І

і культурою суспільства; сформувати ставлення до владних сіру»

тур, до держави, державної влади і управління; усвідомиш

тичні цінності, виробити стійкі політичні орієнтації й устаної

3. Реалізація установки на політичну участь у певних ф<>і> і і

і різновидах політичної поведінки, у системі конкретних по м

них стосунків, здатність передбачати наслідки своєї участі в

тичній діяльності.

Юрист, залишаючись у рамках своєї професії, зобов'язати слуговувати конституційні основи суспільного ладу і чинного шиї нодавства. Він вправі критикувати існуючі недоліки і поруш, ми! з позиції закону і використовуючи правові можливості і з;к нОн

Оголошення ж держави і суспільства кримінальними, мірку іш

про системну кризу, антинародний характер влади, зрозуміло, поки нні допускатися в демократичному суспільстві. Але висловлюп.іт ся вони повинні в рамках діяльності політика, а не з позицій прі >ф> сійної діяльності юриста. Юрист повинен керуватися державними інтересами і цілями, передбаченими Конституцією України.

Не можна уявити собі юриста без твердих громадських устами вок. Юрист зобов'язаний бути патріотом своєї Вітчизни, служіми суспільству, керуючись законом, бути переконаним у доцільно. Н і необхідності основних принципів демократичної, соціальної щ» > вової держави.

Кожен юрист — носій індивідуальної політичної кульгіп/ч, З формальної точки зору юриста (суддю, прокурора, слідчого та їм і можна змусити бути поза політичними інститутами і процсспми Але було б недемократичним примушувати його відмовити політичних поглядів і політичних схильностей узагалі, не брпіИ участь у політичному процесі, не втілювати світоглядні орігіипцІІ в типових для нього вчинках.

Юристи-практики є. творцями національної політики.

сторонніми спостерігачами. їхня участь в обговоренні з;

проектів не вільна від політичних пристрастей. Так, обговор. ині юристами Конституції України — політичний захід, оскільки ійМЯ Конституція в значній мірі складається з норм, що безпосері ції регулюють політичні відносини владування. Голосування за іншу партію на виборах до Верховної Ради — показник певних нині*

тичних симпатій. Політичні дії юристів зобов'язані бути легалі

тобто відповідними закону. Юрист повинен вміло користуватт

і ініінчна культура юриста-практика 263

і < ютовими політичними цінностями, принципами і нормами, що н 11 жали законодавче закріплення в країні: гласністю, демократією, ни нічним плюралізмом, політичними правами і свободами тощо.

ІМИ є його політичним інструментарієм. Інша справа — необхід-сть юриста піднятися вище своїх власних амбіцій і політичних ні. і растей у процесі професійної діяльності — розгляді юридич-' і прав. Його політична упередженість виключається. Він має

ні політично нейтральним і не порушувати норм Конституції

II конів, що стосуються його професії, а саме — про заборону ІЛІ і ичної діяльності (неучасті в громадських об'єднаннях, що

пдують політичні цілі). Відповідно до «Загальних правил >п. пнки державного службовця», затверджених наказом Голов-іржслужби України від 32.10.2000 р., «державні службовці, з ура-

іі.іпііям конституційних прав, можуть брати участь у політичній і іншій громадській діяльності лише поза межами їх службових .ом язків і в позаробочий час, щоб не підривати віру громадсь-I. 11 і! неупереджене використання ними своїх функцій. Власні по-Гичні погляди вони не можуть використовувати при виконанні іиіч посадових обов'язків»¹.

И.іжливим політичним інструментарієм юриста є демократія — і и.і і фундаментальних цінностей людства. В основі демократії

і їм ь політична рівноправність громадян на участь в управлінні >і> івами суспільства і держави, насамперед рівність виборчих

^III що дає можливість вибору між різними політичними альтер- п н нами — варіантами розвитку суспільства і держави. Юрист и можливість використовувати усі форми й інститути демок- тііі — брати участь в управлінні державними справами через и п іавницьку і безпосередню форми народовладдя (у референду-

пборах, всенародному обговоренні законопроектів та ін.), •І їм у ванні системи органів держави і державної волі (не зловжи-ін'•пі при цьому владою), захисті й охороні конституційно закріп-

юлітичних прав і свобод громадянина відповідно до міжна-

• 11 и іч стандартів.

конституційно закріплений принцип гласності виражається і .і|> пі юваному праві на свободу думки і слова, на вільне вислов-

своїх поглядів і переконань, у праві вільно збирати, зберіга-

і инкористовувати і поширювати інформацію усно, письмово або

¹ Юридичний вісник. — 2000. — № 48. — С. 18.

264

Розділ XI

іншим способом — за вдасним вибором, у праві направляти індиві­дуальні і колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а та­кож до посадових і службових осіб (ст.ст. 34, 40 та ін. Конституції України). Уміння юриста користуватися цим демократичним прин­ципом означає не тільки реалізацію конституційних прав як грома­дянина, але й обов'язків як посадової особи, покликаної сприяти встановленню повного інформаційного обміну між державою і гро­мадянським суспільством.

Якісний стан структурних елементів політичної культури у коленого юриста, як і у будь-якого громадянина, різний, що дозволяє говорити про індивідуальний варіант політичної куль­тури особи. Якісний стан політичної культури юриста можна пода­ти таким чином:

Ступінь освоєння політичних знань

Характер політичної орієнтації

Міра входження у реалізацію політичної влади

Індивідуальний варіант політичної культури юриста залежить від сукупності факторів соціального, історичного й особистісного по­рядку, що обумовлені професійними можливостями, зафіксованими в законах, посадових інструкціях, положеннях і т. п.