- •§ 3. Адвокат 74
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
І( )ридична деонтологія як наукова і як навчальна дисципліна — не одне і теж. Як навчальна дисципліна вона переслідує мету дати м.ііібутньому юристу своєчасні уявлення про реальний сенс і зміст ічи іраної професії, представити цілісну картину юридичної діяльності і місце в ній юриста-професіонала, культура поведінки якого відпові-і.к вимогам, які пред'являються до нього суспільством і державою її цаний історичний період. Цю мету можна виразити через єдність Грьох складових:
ознайомити з видами професій юриста і розкрити характер юридичної практичної діяльності;
визначити стандарти, яким повинен відповідати кожен юрист-Практик, зокрема випускник юридичної навчальної установи;
виробити в стінах юридичної учбової установи основні устано-Пси на якісне вивчення юридичних дисциплін, на розвиток професійні їх умінь і навиків.
Виходячи з мети, завданнями юридичної деонтології є:
визначити нормативи культури поведінки юриста, необхідні гни його ефективної професійної діяльності;
навчити правильно розуміти професійний обов'язок, розкрити і» повні етапи його морально-психологічного і професійно-правового ін мислення;
36
Розділ І
сприяти гуманізації юридичної діяльності, виключити формальне прикладання знань при наданні професійно-правових послуг;
навчити своєчасно виявляти і усувати деформації в юридичній практиці;
розкрити ступінь залучення юриста в політичну та інші сфери соціального життя країни, орієнтувати на можливі обмеження в ступені і формах участі юриста в політиці;
виявити значення міжнародних норм професійної діяльності юриста для вітчизняної юридичної практики;
визначити шляхи підвищення престижу юридичної професії;
стимулювати юриста до активності в підвищенні рівня правової культури суспільства та ін.
Значення юридичної деонтології як навчальної дисципліни не вичерпується тим, що вона є вступом у юридичну спеціальність. Діапазон її впливу на культуру юриста досить широкий. її більш поглиблене і ґрунтовне вивчення можливо на старших курсах і необхідно при проходженні стажування юристів кожної спеціальності з метою підвищення кваліфікації.
Розвиток теоретичної юриспруденції, вдосконалення юридичної практики вносять істотні поправки і зміни в юридичну деонтологію, бо вона є не набір формальних умовностей, а вираз суспільної необхідності. Вона покликана розкривати причини виникнення й існування тих або інших етичних, естетичних, правових та інших правил в юридичній професії, формувати систему нормативів заборонного, дозволяючого, зобов'язуючого і рекомендаційного характеру для кожної її спеціальності згідно з досягнутим рівнем соціальної культури суспільства. В цьому відношенні можливості юридичної деонтології як наукової теорії професійного обов'язку юриста значні і виражаються в тому, що:
нормативність юридичної діяльності не суб'єктивується, не відривається від соціально-психологічних чинників. Надаючи правові послуги (консультування, виступ в якості захисника або обвинувача в суді та ін.), юрист проводить профілактичну роботу в суспільстві, «лікує» його, викорінює пороки, допомагає людині у вирішенні життєвих питань;
деонтологічні нормативи культури юриста орієнтують його професійну свідомість на причетність до долі іншої людини, на бо-
Іі >/чк)пчна деонтологія як наука і навчальна дисципліна 37
ротьбу з протиправними діяннями, на встановлення законності і праце шорядку в суспільстві.
Як гуманістична дисципліна юридична деонтологія роз'яснює ІНАчення тих або інших дій, вчинків, мотивів, характерних якостей Юридичних працівників; сприяє формуванню необхідних для даної Професії етично-психологічних рис; запобігає деформації, можливій і\ результаті тривалого виконання професійних специфічних функції!
Юридична деонтологія покликана допомогти студенту навчитися і пі псуватися з клієнтами і колегами, керувати людьми, зважено іналізувати складні ділові ситуації, самостійно ухвалювати рішення, робити позитивні висновки з негативного досвіду, вдаватися до постійного самоаналізу і об'єктивної оцінки як своїх дій, так і дій Навколишніх людей.
Юридична деонтологія (наука і навчальна дисципліна) є система, і. як всяка система, має свою структуру, тобто складається з еле-чсіііів логічного складу системи.
('истема нормативів культури, що пред 'являються до юристи:
Вид культури |
Соціальний вираз |
Критерії |
Правова |
Фахівець |
Законність |
Психологічна |
Особа |
Віра в себе |
Політична |
Учасник політичного життя |
Державна користь |
Економічна |
Учасник відносин у сфері економіки |
Вигода |
Екологічна |
Охоронець природного середовища |
Самозбереження |
Епічна |
Носій моральних переконань |
Добро і зло |
Естетична |
Володар естетичних смаків |
Краса |
Інформаційна |
Активніш учасник інформаційних відносин |
Комунікація |
Структура юридичної деонтології: професія «юрист», гро-м.і пінське суспільство і держава; основні види професії «юрист»; Юридична освіта і юридична наука в системі професійної підгото-ІКИ юриста; юридична практика, юридична практична діяльність; .'. чч/іивості кваліфікаційної атестації юридичних професій; дисци-ПЛІнарна відповідальність юриста; правова, психологічна, політич-
38
на, економічна, екологічна, етична, естетична, інформаційна культура; професіограми юридичних професій.
Саме така структура покладена в підставу курсу юридичної деонтології як навчальної дисципліни. Для об'єднання структурних елементів у єдине ціле, єдину систему необхідною передумовою є цілісність діяльності, яка полягає в досягненні вищого ступеня впорядкованості, організованості, узгодженості її елементів. Ця цілісність виражається у формуванні деонтологічного кодексу професійної діяльності юриста, сучасної моделі (стандарту) юридичної професії.
Розділ II
ПРОФЕСІЯ «ЮРИСТ», ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА