Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
NEL_GA.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
900.1 Кб
Скачать

1.4. Соціологія громадської думки як навчальна дисципліна.

Соціологія громадської думки стає сьогодні, в умовах зростаючої демократизації суспільного життя, однією з провідних галузей соціологічного знання. Вона, як було зазначено, вивчає тенденції історичного розвитку, особливості зародження, формування та функціонування громадської думки, її природу, структуру, зміст і основні соціальні функції, методи її емпіричної фіксації та ідентифікації. Найбільш спорідненими із соціологією громадської думки науками, напрацюваннями яких вона широко користується, є такі, як соціологія політики, електоральна соціологія, соціологія масових комунікацій, соціологія знання, соціологія особистості, соціальна психологія.

Мета навчального курсу „Соціологія громадської думки” така:

  • прищепити студентам чіткі уявлення про концептуальні засади, про суб’єкт, об’єкт та предмет соціології громадської думки як науки, про зміст її інших основних понять;

  • навчити визначати зміст власне громадської думки, виявляти її дійсних суб’єкта та об’єкта, розумітися на динамічну структуру громадської думки;

  • допомогти студентам з’ясувати сутність соціальних функцій громадської думки та засвоїти теоретичні засади її емпіричної фіксації (ідентифікації).

Оволодіння матеріалом курсу передбачає набуття студентами знань щодо:

  • особливостей історичного поставання соціології громадської думки як науки, її зв’язків з іншими галузями соціологічного знання;

  • специфіки соціології громадської думки як однієї з соціологічних теорій середнього рівня;

  • методів емпіричного дослідження громадської думки;

  • ролі громадської думки в житті сучасних демократичних суспільств.

В результаті засвоєння матеріалу курсу студенти

а) повинні вміти:

  • критично-конструктивно ставитись до будь-яких публікацій, що стосуються питань вивчення та застосування громадської думки;

  • впевнено застосовувати теоретичні знання при здійсненні емпіричної фіксації (ідентифікації) громадської думки;

  • вільно володіти методами емпіричної фіксації громадської думки;

  • чітко відрізняти виявлену громадську думку як результат соціологічного опитування від полінгових та маркетингових опитувань думок громадян;

  • на підставі виявленої громадської думки з достатньою точністю прогнозувати поведінку відповідної громадськості-суб’єкта;

б) повинні бути ознайомленими:

  • із концептуальними підходами провідних західних та вітчизняних спеціалістів у галузі соціології громадської думки;

  • із основними загальнолюдськими, глобальними, регіональними та вітчизняно-національними проблемами, що вони сьогодні постають як об’єкти громадської думки;

  • із основними PR-технологіями, що вони сьогодні застосовуються для штучного формування громадської думки та маніпулювання нею.

1.5. Висновки.

1. Громадська думка починає відігравати у житті сучасних демократичних суспільств все більш значну роль. Але, відтак, і сама вона зазнає суттєвих деформацій. Найсуттєвішими серед змін є, мабуть, ті, що громадську думку почали кількісно вимірювати, подавати у відсотках, фактично продукувати, фальсифікувати, створювати її із „нічого”, а також значною мірою й маніпулювати нею. Все це зумовлює необхідність її спеціального поглибленого вивчення.

2. Досить серйозною проблемою на сьогодні є підміна дійсно соціологічного вивчення громадської думки так званими полстерівськими опитуваннями, результати яких нічого спільного з громадською думкою не мають. Звідси випливає неабияка актуальність розробки соціології громадської думки як науки. Особливо з огляду на висновки провідних українських спеціалістів у цій галузі, згідно з якими принаймні на теренах України ще не існує сформованої спеціальної теорії під назвою „соціологія громадської думки”. Таким чином, цілком природно постає питання про необхідність сформування цієї соціологічної теорії середнього рівня.

3. Однак, як відомо, розвиткові будь-якої науки досить ефективно сприяє опанування її засад у формі спеціальних курсів у вищих навчальних закладах. Тобто соціологія громадської думки потребує свого розвитку і у формі навчальної дисципліни. Даний навчальний посібник має саме таке призначення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]