- •В.О.Нельга соціологія громадської думки
- •Тема 2. Статична структура громадської думки……………………………………………………………..
- •4.5. Висновки...............................................................................
- •Тема 3. Динамічна структура громадської думки.
- •5.5. Висновки.................................................................................
- •6.4. Висновки.................................................................................
- •7.1. Вступ до проблеми.................................................................
- •7.6. Висновки.................................................................................
- •Тема 4. Емпіричне виявлення та історичне порівняння громадської думки........................................
- •8.5. Висновки.................................................................................
- •9.4. Висновки..............................................................................
- •1.6. Контрольні питання.
- •1.2. Історичний розвиток поглядів на феномен громадської думки.
- •1.2.1. Антична епоха.
- •1.2.2. Середньовіччя.
- •1.2.3. Новий час.
- •1.2.4. Новітня доба.
- •1.2.5. Сучасність.
- •1.3. Соціологія громадської думки як наука.
- •1.3.1. Щодо стану розробленості соціології громадської думки як науки.
- •1.3.2. Основна мета, суб’єкт та об’єкт соціології громадської думки.
- •1.3.3. Предмет соціології громадської думки.
- •1.4. Соціологія громадської думки як навчальна дисципліна.
- •1.5. Висновки.
- •1.6. Контрольні питання:
- •2.5. Контрольні питання.
- •2.1. Проблема структур громадської думки. Поняття її
- •2.1.1. Про підходи до вирішення проблеми.
- •2.1.2. Про статичну структуру громадської думки.
- •2.2. Проблема визначення поняття „громадська думка”.
- •2.3.1.Механічна сукупність чи цілісна система?
- •2.3.2. Інтеракціоністський погляд.
- •2.3.3. Щодо нестійкості громадської думки у часі.
- •2.3.4. Щодо незалежності громадської думки.
- •2.4. Висновки.
- •3.2. Доіндустріальне традиційне суспільство нових часів.
- •3.2.1. Тип суспільства.
- •3.2.2. Соціальна структура.
- •3.2.3. Суб’єкти громадської думки.
- •3.3. Масове індустріальне суспільство.
- •3.3.1. Тип суспільства та його соціальна структура.
- •3.3.3. Резюме.
- •3.4. Сучасне індустріальне суспільство масових комунікацій.
- •3.4.1. Тип суспільства.
- •3.4.2. Соціальна структура.
- •3.4.3. Суб’єкти громадської думки.
- •Тоталітарно-моноцентричне суспільство доби індустріалізації.
- •3.5.1. Тип суспільства.
- •3.5.2. Соціальна структура.
- •3.5.3. Суб’єкти громадської думки.
- •3.6.Посттоталітарне індустріально-трансформаційне суспільство.
- •3.6.1. Тип суспільства.
- •3.6.2. Соціальна структура.
- •3.6.3. Суб’єкти громадської думки.
- •3.7. Висновки.
- •3.8. Контрольні питання.
- •4.1. Доцільність постановки питання про об’єкти громадської думки.
- •4.2. Теоретичний зміст поняття „об’єкт громадської думки”.
- •4.3. Умови перетворення соціальних проблем-фактів на об’єкти громадської думки.
- •4.4. Основні типи об’єктів громадської думки.
- •4.5. Висновки.
- •4.6. Контрольні питання.
- •4.1. Доцільність постановки питання про об’єкти громадської думки.
- •4.2. Теоретичний зміст поняття „об’єкт громадської думки”.
- •4.3. Умови перетворення соціальних проблем-фактів на об’єкти громадської думки.
- •4.3.1. Загальна характеристика умов.
- •4.3.2. Доцільність перетворення соціальних проблем-фактів на об’єкти громадської думки.
- •4.3.3. Спільна справа загалу.
- •4.3.4. Громадський інтерес загалу.
- •4.3.5. Актуальність, загальність, значущість соціальної проблеми.
- •4.3.6. Пізнавальна здатність суб’єкта громадського інтересу.
- •4.3.7. Компетентність суб’єкта громадського інтересу.
- •4.3.8. Процедура дискусії. – Досягнення консенсусу.
- •4.4. Основні типи об’єктів громадської думки.
- •4.5. Висновки.
- •4.6. Контрольні питання.
- •Тема 3. Динамічна структура громадської думки.
- •5.5. Висновки.
- •5.2. Сутність стадії зародження громадської думки.
- •5.2.1. Зміст стадії зародження громадської думки.
- •5.2.2. Форми існування громадської думки, що адекватні стадії її зародження.
- •5.2.3. Умови зародження громадської думки.
- •5.3. Соціальні середовища зародження громадської думки.
- •5.3.1. Вступні зауваження.
- •5.3.2. Соціальні групи.
- •5.3.4. Соціальні сукупності масового походження.
- •5.4. Основні чинники зародження громадської думки.
- •5.4.1. Роль змі як чинника зародження громадської думки.
- •5.4.2. Роль взаємовпливів еліти і мас як чинників виникнення і трансформації зародків громадської думки.
- •5.5. Висновки.
- •5.6. Контрольні питання:
- •6.1. Сутність стадії формування громадської думки.
- •6.2. Формування громадської думки на засадах міжіндивідуального спілкування.
- •6.3. Формування громадської думки через процеси масової комунікації.
- •6.4. Висновки.
- •6.5. Контрольні питання.
- •6.1. Сутність стадії формування громадської думки.
- •6.1.1.Загальна характеристика стадії формування.
- •6.1.2. Суб’єктно-об’єктний аспект формування громадської думки.
- •6.2. Формування громадської думки на засадах
- •6.3. Формування громадської думки через процеси масової комунікації.
- •6.3.1. Посередницько-обслуговуюча роль змі та основні тенденції у їхньому функціонуванні.
- •6.3.2. Основні механізми формування громадської думки за допомогою змі.
- •6.3.3. Роль змі у формуванні громадської думки як певного артефакту. Маніпулятивний механізм
- •6.3.4. Гуманістичний механізм формування громадської думки за допомогою змі та його ефективність.
- •6.3.5. Реклама через змі як механізм формування громадської думки.
- •6.4.Висновки.
- •6.5. Контрольні питання.
- •7.1. Вступ до проблеми.
- •7.6. Висновки.
- •7.1. Вступ до проблеми.
- •7.2. Зміст стадії функціонування громадської думки та її основні формовияви.
- •7.3. Інституціональна форма функціонування громадської думки.
- •7.3.1. Зміст поняття „соціальна інституція” та сутність процесу інституціоналізації.
- •7.3.2. Неінституціоналізована громадська думка.
- •7.3.3. Основні напрями вдосконалення процесу інституціоналізації громадської думки.
- •7.4. Форма функціонування громадської думки як носія соціальних функцій. Два виміри.
- •7.4.1. Вертикальний вимір.
- •7.4.2. Горизонтальний вимір.
- •7.4.3. Інші погляди на соціальні функції громадської думки.
- •7.4.4. Точка зору автора.
- •7.5. Маніпулятивна форма функціонування громадської думки.
- •7.5.1. Вступні зауваження.
- •7.5.2. Втаємничення та викривлення громадської думки.
- •7.5.3. Ігнорування громадської думки.
- •7.5.4. Обмеження громадської думки.
- •7.5.5. Фальшоване використання громадської думки.
- •7.6. Висновки.
- •7.7. Контрольні питання.
- •Тема 4. Емпіричне виявлення та історичне порівняння громадської думки.
- •8.3. „Социология общественного мнения”в.А.Полторака.
- •8.4. „Соціологія громадської думки” в.Л.Оссовського.
- •8.5. Висновки.
- •8.1. Сутність проблеми емпіричної фіксації громадської думки.
- •8.1.1. Щодо назви процедури та основного орієнтиру її здійснення.
- •8.1.2. Про проблему „індивідуальна думка – громадська думка”.
- •8.3. „Социология общественного мнения”в.А.Полторака.
- •8.4. „Соціологія громадської думки” в.Л.Оссовського.
- •8.4.1. Про актуальність і основні етапи процедури емпіричної фіксації громадської думки.
- •8.4.2. Ступень неартефактності індивідуальних думок.
- •8.4.3. Рівень адекватності відображення змістовних ознак об’єкта в індивідуальних думках.
- •8.4.4. Фактичність колективної належності індивідуальних думок респондентів.
- •8.4.5. Зумовленість ставлення індивідів до соціально значимих проблем суспільним контекстом.
- •8.4.6. Полінг versus соціологічне дослідження громадської думки.
- •8.5. Висновки.
- •8.6. Контрольні питання.
- •9.4. Висновки.
- •9.2.Особливості формування громадської думки в умовах козацької демократії.
- •9.2.1. Про особливу роль козаччини.
- •9.2.2. Козацький “референдум” як громадська думка.
- •9.2.3. Громадська думка як чинник обрання та зміщення гетьмана запорізького.
- •9.2.4. Обмеження права голосу (висловлювання думки).
- •9.2.5. Узагальнення.
- •9.3. Законодавче усунення суб’єкта електоральної громадської думки із соціально-політичної сфери виборчих практик в сучасній Україні.
- •9.3.1. Інтересанти усунення суб’єкта електоральної громадської думки.
- •9.3.2. Підготовка усунення суб’єкта електоральної громадської думки шляхом дискредитації мажоритарної виборчої системи.
- •9.3.3. Фактичне усунення суб’єкта електоральної громадської думки внаслідок профанації пропорційної виборчої системи.
- •9.3.4. Узагальнення.
- •9.4. Висновки.
- •9.5. Контрольні питання.
- •Нельга Олександр в’ячеславович соціологія громадської думки
1.3.3. Предмет соціології громадської думки.
Визначившись із об’єктом соціології громадської думки, я, аби бути послідовним, маю, далі, поставити питання про її предмет. При цьому повинний підкреслити, що якщо ідея про необхідність виокремлення об’єкта соціології громадської думки належить мені, то у питанні про її предмет я не є оригінальним. Адже один із параграфів навчального посібника В.А.Полторака має саме таку назву – „Предмет соціології громадської думки” (46; с.50). Є параграф із приблизно такою ж назвою („Предмет теорії громадської думки”) і у посібнику Ю.П.Сурміна (52; с.18).
Вважаю, що цілком логічним буде стверджувати, що у якості предмета соціології громадської думки як науки має поставати власне громадська думка. Але сказати так – це означає висловити лише самий загальний погляд на проблему. Це означає лише початок розмови про предмет соціології громадської думки.
Справа в тім, що громадська думка не є простим феноменом і з боку її структури, і за своїми соціальними функціями, і динамікою розгортання і т. ін. Отже і підхід до неї як до предмету відповідної соціологічної теорії повинний бути адекватним.
То що ж, у такому разі, входить у предметне поле соціології громадської думки? Наприклад, з точки зору Ю.П.Сурміна (52), соціологія громадської думки має вивчати: структуру громадської думки (52; с.8); функції громадської думки (52; с.9); зміст висловлювань громадської думки (52; с.23); різні соціальні спільності та їх громадську думку (52; с.25); соціальну базу громадської думки, її суб’єктів (52; с.32); громадську думку як соціальний інститут (52; с.33), а точніше:
1) проблему генезису, розвитку і становлення громадської думки як соціального інституту;
2) інституціональну специфіку громадської думки;
3) зв’язок громадської думки з іншими соціальними інститутами;
4 ) роль громадської думки, як соціального інституту, у суспільстві.
З точки зору В.А.Полторака (46;с.50-51), „соціологія громадської думки досліджує: сутність громадської думки як соціального інституту; природу громадської думки, теоретичні і методологічні підходи до її вивчення; структуру громадської думки; функції громадської думки; проблеми формування, функціонування, виявлення та врахування громадської думки; проблеми ідентифікації громадської думки; закономірності формування і функціонування громадської думки; методику і організацію дослідження громадської думки; проблеми використання, врахування громадської думки у соціальному управлінні, політичній, економічній, ідеологічній діяльності”.
Вважаю, що даний перелік є досить змістовним і достатньо повним. Але, мабуть, вельми правий В.Л.Оссовський, коли у своєму навчальному посібнику „Соціологія громадської думки” (2005) присвячує спеціальні окремі розділи висвітленню таких питань, як ідентифікація громадської думки та суб’єкти громадської думки.
Отже, предмет соціології громадської думки є складним і має включати в себе, на мій погляд, висвітлення таких питань:
1. Визначення громадської думки.
Суб’єкти і об’єкти громадської думки.
Процес поставання і динаміка змін громадської думки.
Структура і соціальні функції громадської думки.
Особливості інституціоналізації та проблеми емпіричної фіксації громадської думки.
Управлінське врахування та політичне використання громадської думки.