- •В.О.Нельга соціологія громадської думки
- •Тема 2. Статична структура громадської думки……………………………………………………………..
- •4.5. Висновки...............................................................................
- •Тема 3. Динамічна структура громадської думки.
- •5.5. Висновки.................................................................................
- •6.4. Висновки.................................................................................
- •7.1. Вступ до проблеми.................................................................
- •7.6. Висновки.................................................................................
- •Тема 4. Емпіричне виявлення та історичне порівняння громадської думки........................................
- •8.5. Висновки.................................................................................
- •9.4. Висновки..............................................................................
- •1.6. Контрольні питання.
- •1.2. Історичний розвиток поглядів на феномен громадської думки.
- •1.2.1. Антична епоха.
- •1.2.2. Середньовіччя.
- •1.2.3. Новий час.
- •1.2.4. Новітня доба.
- •1.2.5. Сучасність.
- •1.3. Соціологія громадської думки як наука.
- •1.3.1. Щодо стану розробленості соціології громадської думки як науки.
- •1.3.2. Основна мета, суб’єкт та об’єкт соціології громадської думки.
- •1.3.3. Предмет соціології громадської думки.
- •1.4. Соціологія громадської думки як навчальна дисципліна.
- •1.5. Висновки.
- •1.6. Контрольні питання:
- •2.5. Контрольні питання.
- •2.1. Проблема структур громадської думки. Поняття її
- •2.1.1. Про підходи до вирішення проблеми.
- •2.1.2. Про статичну структуру громадської думки.
- •2.2. Проблема визначення поняття „громадська думка”.
- •2.3.1.Механічна сукупність чи цілісна система?
- •2.3.2. Інтеракціоністський погляд.
- •2.3.3. Щодо нестійкості громадської думки у часі.
- •2.3.4. Щодо незалежності громадської думки.
- •2.4. Висновки.
- •3.2. Доіндустріальне традиційне суспільство нових часів.
- •3.2.1. Тип суспільства.
- •3.2.2. Соціальна структура.
- •3.2.3. Суб’єкти громадської думки.
- •3.3. Масове індустріальне суспільство.
- •3.3.1. Тип суспільства та його соціальна структура.
- •3.3.3. Резюме.
- •3.4. Сучасне індустріальне суспільство масових комунікацій.
- •3.4.1. Тип суспільства.
- •3.4.2. Соціальна структура.
- •3.4.3. Суб’єкти громадської думки.
- •Тоталітарно-моноцентричне суспільство доби індустріалізації.
- •3.5.1. Тип суспільства.
- •3.5.2. Соціальна структура.
- •3.5.3. Суб’єкти громадської думки.
- •3.6.Посттоталітарне індустріально-трансформаційне суспільство.
- •3.6.1. Тип суспільства.
- •3.6.2. Соціальна структура.
- •3.6.3. Суб’єкти громадської думки.
- •3.7. Висновки.
- •3.8. Контрольні питання.
- •4.1. Доцільність постановки питання про об’єкти громадської думки.
- •4.2. Теоретичний зміст поняття „об’єкт громадської думки”.
- •4.3. Умови перетворення соціальних проблем-фактів на об’єкти громадської думки.
- •4.4. Основні типи об’єктів громадської думки.
- •4.5. Висновки.
- •4.6. Контрольні питання.
- •4.1. Доцільність постановки питання про об’єкти громадської думки.
- •4.2. Теоретичний зміст поняття „об’єкт громадської думки”.
- •4.3. Умови перетворення соціальних проблем-фактів на об’єкти громадської думки.
- •4.3.1. Загальна характеристика умов.
- •4.3.2. Доцільність перетворення соціальних проблем-фактів на об’єкти громадської думки.
- •4.3.3. Спільна справа загалу.
- •4.3.4. Громадський інтерес загалу.
- •4.3.5. Актуальність, загальність, значущість соціальної проблеми.
- •4.3.6. Пізнавальна здатність суб’єкта громадського інтересу.
- •4.3.7. Компетентність суб’єкта громадського інтересу.
- •4.3.8. Процедура дискусії. – Досягнення консенсусу.
- •4.4. Основні типи об’єктів громадської думки.
- •4.5. Висновки.
- •4.6. Контрольні питання.
- •Тема 3. Динамічна структура громадської думки.
- •5.5. Висновки.
- •5.2. Сутність стадії зародження громадської думки.
- •5.2.1. Зміст стадії зародження громадської думки.
- •5.2.2. Форми існування громадської думки, що адекватні стадії її зародження.
- •5.2.3. Умови зародження громадської думки.
- •5.3. Соціальні середовища зародження громадської думки.
- •5.3.1. Вступні зауваження.
- •5.3.2. Соціальні групи.
- •5.3.4. Соціальні сукупності масового походження.
- •5.4. Основні чинники зародження громадської думки.
- •5.4.1. Роль змі як чинника зародження громадської думки.
- •5.4.2. Роль взаємовпливів еліти і мас як чинників виникнення і трансформації зародків громадської думки.
- •5.5. Висновки.
- •5.6. Контрольні питання:
- •6.1. Сутність стадії формування громадської думки.
- •6.2. Формування громадської думки на засадах міжіндивідуального спілкування.
- •6.3. Формування громадської думки через процеси масової комунікації.
- •6.4. Висновки.
- •6.5. Контрольні питання.
- •6.1. Сутність стадії формування громадської думки.
- •6.1.1.Загальна характеристика стадії формування.
- •6.1.2. Суб’єктно-об’єктний аспект формування громадської думки.
- •6.2. Формування громадської думки на засадах
- •6.3. Формування громадської думки через процеси масової комунікації.
- •6.3.1. Посередницько-обслуговуюча роль змі та основні тенденції у їхньому функціонуванні.
- •6.3.2. Основні механізми формування громадської думки за допомогою змі.
- •6.3.3. Роль змі у формуванні громадської думки як певного артефакту. Маніпулятивний механізм
- •6.3.4. Гуманістичний механізм формування громадської думки за допомогою змі та його ефективність.
- •6.3.5. Реклама через змі як механізм формування громадської думки.
- •6.4.Висновки.
- •6.5. Контрольні питання.
- •7.1. Вступ до проблеми.
- •7.6. Висновки.
- •7.1. Вступ до проблеми.
- •7.2. Зміст стадії функціонування громадської думки та її основні формовияви.
- •7.3. Інституціональна форма функціонування громадської думки.
- •7.3.1. Зміст поняття „соціальна інституція” та сутність процесу інституціоналізації.
- •7.3.2. Неінституціоналізована громадська думка.
- •7.3.3. Основні напрями вдосконалення процесу інституціоналізації громадської думки.
- •7.4. Форма функціонування громадської думки як носія соціальних функцій. Два виміри.
- •7.4.1. Вертикальний вимір.
- •7.4.2. Горизонтальний вимір.
- •7.4.3. Інші погляди на соціальні функції громадської думки.
- •7.4.4. Точка зору автора.
- •7.5. Маніпулятивна форма функціонування громадської думки.
- •7.5.1. Вступні зауваження.
- •7.5.2. Втаємничення та викривлення громадської думки.
- •7.5.3. Ігнорування громадської думки.
- •7.5.4. Обмеження громадської думки.
- •7.5.5. Фальшоване використання громадської думки.
- •7.6. Висновки.
- •7.7. Контрольні питання.
- •Тема 4. Емпіричне виявлення та історичне порівняння громадської думки.
- •8.3. „Социология общественного мнения”в.А.Полторака.
- •8.4. „Соціологія громадської думки” в.Л.Оссовського.
- •8.5. Висновки.
- •8.1. Сутність проблеми емпіричної фіксації громадської думки.
- •8.1.1. Щодо назви процедури та основного орієнтиру її здійснення.
- •8.1.2. Про проблему „індивідуальна думка – громадська думка”.
- •8.3. „Социология общественного мнения”в.А.Полторака.
- •8.4. „Соціологія громадської думки” в.Л.Оссовського.
- •8.4.1. Про актуальність і основні етапи процедури емпіричної фіксації громадської думки.
- •8.4.2. Ступень неартефактності індивідуальних думок.
- •8.4.3. Рівень адекватності відображення змістовних ознак об’єкта в індивідуальних думках.
- •8.4.4. Фактичність колективної належності індивідуальних думок респондентів.
- •8.4.5. Зумовленість ставлення індивідів до соціально значимих проблем суспільним контекстом.
- •8.4.6. Полінг versus соціологічне дослідження громадської думки.
- •8.5. Висновки.
- •8.6. Контрольні питання.
- •9.4. Висновки.
- •9.2.Особливості формування громадської думки в умовах козацької демократії.
- •9.2.1. Про особливу роль козаччини.
- •9.2.2. Козацький “референдум” як громадська думка.
- •9.2.3. Громадська думка як чинник обрання та зміщення гетьмана запорізького.
- •9.2.4. Обмеження права голосу (висловлювання думки).
- •9.2.5. Узагальнення.
- •9.3. Законодавче усунення суб’єкта електоральної громадської думки із соціально-політичної сфери виборчих практик в сучасній Україні.
- •9.3.1. Інтересанти усунення суб’єкта електоральної громадської думки.
- •9.3.2. Підготовка усунення суб’єкта електоральної громадської думки шляхом дискредитації мажоритарної виборчої системи.
- •9.3.3. Фактичне усунення суб’єкта електоральної громадської думки внаслідок профанації пропорційної виборчої системи.
- •9.3.4. Узагальнення.
- •9.4. Висновки.
- •9.5. Контрольні питання.
- •Нельга Олександр в’ячеславович соціологія громадської думки
8.5. Висновки.
Звернення як до досвіду емпіричних досліджень громадської думки, так і до теоретиних праць, присвячених узагальненню цього досвіду, засвідчує, що на сьогодні громадська думка перетворилась на одну з неодмінних умов функціонування демократії. Разом з тим досить поширеною є практика «артефактизації» громадської думки, фальсифікації її та маніпулювання нею. Непоодинокими є також факти профанації самої ідеї використання громадської думки, особливо коли за начебто її дослідження беруться непідготовлені виконавці.
За цих обставин неабиякої актуальності набувають проблеми як кваліфікованого і водночас толерантного (гуманістичного) формування громадської думки, так і її адекватно-професійної емпіричної фіксації. Стає все більш зрозумілим, що процедура емпіричної фіксації громадської думки має здійснюватись на тлі ґрунтовної методологічної озброєності соціолога-дослідника. Тобто він повинний мати чітке уявлення про форми існування феномену „громадська думка”, про зміст відповідного поняття, про особливості спввідношення індивідуальної та громадської думок, про основні обовязкові етапи процедури емпіричного виявлення (фіксації, ідентифікації) громадської думки тощо.
Читач не міг обминути своєю увагою також і ту представлену у даній лекції ідею, що адекватна емпірична фіксація громадської думки залежить не тільки від професійного рівня соціолога-дослідника, а й значною мірою від його власної громадянської позиції.
Здійснений у даній лекції стислий огляд теоретичних праць провідних українських соціологів – спеціалістів з питань соціології громадської думки – засвідчив, що аналіз проблем емпіричної фіксації цієї думки стає всебічнішим і грунтовнішим. Однак залишаються питання, на які відповіді поки що не дано. Тому не менш зрозумілою стає й необхідність подальшого відповідного теоретичного аналізу.
8.6. Контрольні питання.
1. Які співвідношення можливі між індивідуальною та громадською думками?
2. Яким є основні етапи процедури емпіричної фіксації громадської думки?
3. Чому належній методологічний рівень фаховості соціологів-емпіриків не є достатньою гарантією убезпечення артефактності даних опитувань громадської думки?
4. Що таке „пусті” відповіді і якими бувають джерела їх виникнення?
5. Як, за Дж. Геллапом, встановлюється рівень адекватності відображення змістовних ознак об’єкта в індивідуальних думках?
6. Чому «лійка» Дж. Геллапа є обмеженим засобом оцінювання і інтерпретації даних опитувань громадської думки і як В.Осслвський пропонує цей засіб вдосконалювати?
7. У чому полягає зумовленість суспільним контекстом акту ставлення індивідів до соціально значущих проблем (об’єктів громадської думки)?
8. Якими є основні відмінності між полінгами і соціологічними дослідженнями громадської думки?
ЛЕКЦІЯ 9. ГРОМАДСЬКА ДУМКА НА ЗАПОРІЗЬКІЙ СІЧІ ТА У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ПОКАЗ.
ПЛАН.
9.1. Вступ до лекції.
9.2. Особливості формування громадської думки в умовах козацької демократії.
9.2.1. Про особливу роль козаччини.
9.2.2. Козацький “референдум” як громадська думка.
9.2.3.Громадська думка як чинник обрання та зміщення гетьмана запорізького.
9.2.4. Обмеження права голосу (висловлювання думки).
9.2.5. Узагальнення.
9.3. Законодавче усунення суб’єкта електоральної громадської думки із соціально-політичної сфери виборчих практик в сучасній Україні.
9.3.1. Інтересанти усунення суб’єкта електоральної громадської думки.
9.3.2. Підготовка усунення суб’єкта електоральної громадської думки шляхом дискредитації мажоритарної виборчої системи.
9.3.3. Фактичне усунення суб’єкта електоральної громадської думки внаслідок профанації пропорційної виборчої системи.
9.3.4. Узагальнення.