Принципи лікування

 

Лікування хворих нейроциркуляторною дистонією проводиться комплексно і включає:

I. Корекцію способу життя.

II. Немедикаментозні методи лікування.

ІII. Медикаментозну терапію.

 

І.  Корекція способу життя

    Сюди відносять:

1) Збалансоване харчування, яке включає достатню кількість білків, вітамінів та мікроелементів.

2) Достатній відпочинок. Тривалість сну повинна бути не менше 7-8 годин на добу.

3) Відмову від паління.

4) Обмеження вживання спиртних напоїв.

5) Адекватне фізичне навантаження.

II. Медикаментозна терапія

Призначенням різних медикаментів впливають на окремі симптоми та синдроми хворого і практично медикаментозна терапія є тільки симптоматичною.

1) При гіперкінетичному синдромі призначають:

а) β-блокатори, які позитивно впливають на хворих з тахікардією та екстрасистолами. Наприклад, метапролол 50 мг 2 рази в день під контролем пульсу та артеріального тиску. Тривалість призначення β-блокаторів – 4-6 тижнів, в окремих випадках – протягом декількох місяців. Відміняють β-блокатори поступово.

б) Седативні препарати: новопасіт по 1 чайній ложці 3 рази в день протягом 1 місяця  або персен по 1 таблетці 2 рази в день протягом 1 місяця. Можна призначити й інші седативні препарати.

2) При кардіалгіях призначають:

а)  β-блокатори ( див. вище).

б) Седативні препарати (транквілізатори) – сібазон 2,5 мг 2-3 рази в день протягом 2-3 тижнів; феназепам 0,5 мг 1-2 рази в день протягом 2-4 тижнів.

3) При астенічному синдромі:

а) Транквілізатори (при відчутті страху) – сібазон 2,5 мг 2-3 рази в день протягом 1 місяця; феназепам 0,5 мг 1-3 рази в день протягом  4-6 тижнів.

б) Антидепресанти (при депресивних станах): амітриптілін 0,25 мг 1-2 рази в день протягом 4-6 тижнів.

в) Ноотропні препарати, які покращують енергетичні про-цеси і кровообіг у судинах мозку, покращують їх стійкість до гіпоксії, пірацетам (ноотропіл) 0,4 г  3 рази в день протягом 1-2 місяців.

г) Цереброангіокоректори (особливо при церебральних ан-гіодистонічних головних болях, головокружіннях) – кавінтон по 0,005 г 3 рази в день протягом 1-2 місяців або цинаризін  (стугерон) по 0,0025 г 3 рази в день протягом 1-2 місяців.

4) Вітамінотерапія. Використовують комплекси різних вітамінів та мікроелементів, здебільшого  і як загальнозміцнюючу терапію. З цією метою призначають декамевіт  по 1 таблетці 2 рази в день протягом 2 тижнів або мультитабс (чи інший препарат) по 1 таблетці 1 раз в день протягом 1 місяця.

III. Немедикаментозна терапія.

З метою покращення стану хворого використовують ряд немедикаментозних заходів.

а) Фізіотерапія. У хворих з кардіальним синдромом, різними фобіями, екстрасистоліями добре зарекомендував себе електросон. При гіпертензивному синдромі корисно призначати курс електрофорезу з розчином 5-ного сульфату магнію через день протягом 10-15 днів або гальванічний комірець з розчином бромистого натрію по Щербаку.

б) Бальнеотерапія. Позитивно на хворого діють ванни – вуглекислі, кисневі, хвойні. Температура води у ваннах повинна бути 35-36 °С, тривалість ванни – 10-15 хвилин. На курс – 10 ванн. При необхідності можна рекомендувати ранкові водні процедури (контраст: гаряча – холодна вода). Загартовує  організм регулярне плавання в басейні.

в)  Масаж. Ефективний як загальний, так і точковий шийно-комірцевої зони голови

г)  Голкотерапія.

д) Фітотерапія. Вона сприяє нормалізації гіпоталамо-вісцеральних взаємовідношень, діяльності серцево-судинних систем, сну.

ж) Психотерапія, гіпноз, аутотренінг.

е) Санаторно-курортне лікування.  Хворим нейроциркуляторною дистонією легкого і середнього ступеня  можна рекомендувати санаторно-курортне лікування в санаторіях кардіологічного або неврологічного профілю (за винятком  спекотних місяців літа): Одеса, Південний берег Криму, Карпати.

АЛГОРИТМ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ

Хворі нейроциркуляторною дистонією легкого ступенння важкості медикаментозної терапії не потребують. У цій стадії захворювання добре зарекомендували себе  немедикаментозні методи лікування: фізіотерапевтичні методи, масаж, ванни, голкотерапія  тощо. Позитивні наслідки дає психотерапія, гіпноз, аутотренінг, санаторно-курортне лікування.

Хворі нейроциркуляторною дистонією середнього сту-пеня важкості крім немедикаментозних методів лікування потребують і застосування медикаментозної терапії. Най час-тіше застосовують β-адреноблокатори  (при гіпертензивному синдро-мі), седативні препарати тощо.

Хворі третього ступеня важкості потребують комплексного медикаментозного і немедикаментозного лікування, часто – в умовах стаціонару.

Прогноз

Хворі  нейроциркуляторною дистонією легкого ступеня важкості є працездатні.

Хворі середнього ступеня важкості в окремих випадках є тимчасово непрацездатними.

Хворі третього ступеня важкості хворіють часто (декілька разів на рік), на період хвороби є непрацездатні. В окремих випадках (в залежності від характеру роботи, особливостей перебігу захворювання) через ЛКК вирішується питання про переведення хворого на іншу роботу або навіть направлення на МСЕК для вирішення питання про стійку втрату працездатності.

Ситуаційні задачі з еталонами відповідей

1. Чоловік 20 років скаржиться на швидку втомлюваність ніг, головний біль. Об’єктивно:

розширення серця вліво на 2 см, систолічний шум у точці Боткіна-Ерба та над

ключицею, акцент II тону над аортою. АТ на верхній кінцівці 170/100 мм рт.ст., на стегні

120/80 мм рт.ст. Який з клінічних симптомів найбільш цінний для встановлення

діагнозу?

A.*АТ на плечі вищий, ніж на стегні;

B. Систолічний шум у точці Боткіна-Ерба;

C.Розширення серця вліво;

D.Акцент II тону над аортою;

E.Підвищення АТ.

2. У хворої 56 років протягом останніх 5 років артеріальний тиск становить 170/100 – 200/120 мм рт.ст. При фізикальному обстеженні виявляється: межі серця розширені вліво, акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над пупком зліва. В аналізі сечі – незначна протеїнурія. Який генез гіпертензії?

А. * Рено-васкулярна гіпертензія;

B. Гіпертонічна хвороба;

С. Пухлина кори наднирників;

D. Коарктація аорти.

Ілюстративний матеріал: розбір хворих на НЦД та/або з наявністю симптоматичної аретріальної гіпертензії.

Методика виконання практичної роботи

Група студентів поділяється на підгрупи, які працюють біля ліжок хворих: збирають скарги, анамнез захворювання, здійснюють об'єктивне обстеження,. У навчальній кімнаті проводять обговорення результатів огляду хворих і ознайомлюються з даними лабораторного та інструментального обстежень даних пацієнтів.

Завдання:

4. Згрупувати симптоми в синдроми

5. Виділити провідний синдром, за яким провести диференціальну діагностику.

6. Сформулювати клінічний діагноз

Обговорення результатів курації разом з викладачем і всєю групою.

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Визначення, етіологію і патогенез ГХ.

2. Класифікацію ГХ за стадіями та рівнем АТ.

3. Основні клінічні й лабораторно-діагностичні прояви ГХ

4. Формулювати діагноз ГХ

Студент повинен уміти:

1. Сформулювати розгорнутий діагноз ГХ (на основі опитування, обстеження пацієнта та інтерпретації лабораторно-інструментальних методів обстеження) згідно із сучасною класифікацією.

2. Провести диференційну діагностику ГХ із симптоматичнії АГ.

Джерела інформації

Основні:

1. Комаров Ф.И. Внутренние болезни.

2. Маколкин В.Н., Овчаренко Е.Н. Внутренние болезни: Руководство практическим занятиям,- М.: Медицина, 1987. - С. 155-179.

9. Серцево-судинні захворюваня. Класифікація. Стандарти діагностики та лікування /за редакцією проф. В.М.Коваленка, проф. М.І.Лутая, проф. Ю.М.Сіренка, Київ, 2007 - 128с.

10. Серцево-судинні захворюваня. Методичні рекомендації з діагностики та лікування за редакцією чл.-кор. АМН України проф. В.М.Коваленка, проф. М.І.Лутая, Київ, 2005 - 542с.

Додаткові:

1. Актуальні питання діагностики та лікування артеріальної гіпертензії

/ За ред. В.З. Нетяженка.- Київ, 1997. - С. 1-38.

2. Антоненко Л.М., Жарінов О.Й., Колупаєв В.О. та ін. Артеріаль гіпертонія: сучасні діагностичні та лікувальні підходи. - Львів, IV