- •Навчальний методичний посібник для студентів 4 курсу за програмою внутрішня медицина
- •Дніпропетровськ
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація маніфестного (явного) цукрового діабету
- •Типи цукрового діабету (характер перебігу)
- •Етіологічна класифікація порушень глікемії (вооз 1999г)
- •Гестаційний цукровий діабет
- •Ступені тяжкості цукрового діабету
- •Критерії діагностики цукрового діабету та інших категорій гіперглікемії (воз, 1999)
- •Тема 2. Цукровий діабет тип 1 і 2, сучасні методи терапії
- •Короткий зміст теми
- •Деякі фармакокінетичні параметри препаратів інсуліну
- •Пероральні цукрознижувальні засоби
- •Цукрознижувальних засобів
- •Раціональні комбінації пероральних цукрознижувальних засобів
- •Короткий зміст теми Клінічна класифікація діабетичних ангіопатій
- •Мікроангіопатії:
- •Класифікація діабетичної нейропатії (за м. І. Балаболкіним, 2000г)
- •I. Субклінічна стадія нейропатії
- •II. Клінічна стадія нейропатії
- •Діагностика діабетичної нейропатії
- •Тема 4. Невідкладні стани за цукрового діабету
- •Короткий зміст теми
- •Кетоацидотична кома
- •Діагностика
- •Лікування
- •Усунення дефіциту інсуліну.
- •Регідратація.
- •Гіперосмолярна кома
- •Діагностика
- •Лактатацидотична кома
- •Гіпоглікемічна кома
- •Тема 5. Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Ознаки ендемічної місцевості за вооз. Клініка, діагностика, профілактика та лікування. Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика, лікування.
- •Короткий зміст теми Йододефіцитні стани та ендемічний зоб
- •Критерії важкості зобної єндемії (вооз 1994р.)
- •Ступінь — зоба немає;
- •Ступінь — зоба не видно, але він пальпується; II ступінь — зоб чітко видно здалеку.
- •Цитологічний склад пунктату вузлів
- •Дифузний токсичний зоб
- •Тиреоїдити
- •Диференційна діагностика тиреоїдитів
- •Тема 6: Гіпотиреоз. Класифікація, діагностика, клініка, лікування.Тиреоїдити. Рак щитоподібної залози та захворювання прищитоподібних залоз.
- •7. Приклади тестів для початкового контролю знань:
- •Автоімунний тиреоїдит
- •Рак щитоподібної залози
- •Короткий зміст теми
- •Гормонально-активні пухлини коркового шару надниркових залоз
- •Гормонально-активні пухлини мозкового шару надниркових залоз
- •Кортикостерома
- •Андростерома
- •Кортикоестрома
- •Первинний гіперальдостеронізм
- •Феохромоцитома
- •Частота симптомів характерних для феохромоцитоми
- •Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба аддісона)
- •Тема 8. Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, порушення росту. Ожиріння. Механізм дії гормонів гіпоталамуса та гіпофіза. Захворювання статевих залоз.
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація гіпоталамо-гіпофізарних захворювань
- •I. Гіпоталамо-аденогіпофізарні захворювання
- •II. Гіпоталамо-нейрогіпофізарні захворювання
- •Акромегалія
- •Клінічна характеристика акромегалії Хвороба Іценка—Кушінга
- •Класифікація гіперкортицизму (є. І. Марова, 2000)
- •I. Ендогенний гіперкортицизм
- •I. Первинний (есенціальний) гіперпролактинемічний гіпогонадизм
- •II. Гіперпролактинемія на тлі анатомічних дефектів, пухлин і системних уражень гіпофіза
- •Гіпопітуїтаризм
- •Нецукровий діабет
- •I. Природжені генетичні ураження.
- •II. Набуті етіологічні фактори.
- •Класифікація затримки росту в дітей (е.П. Касаткіна, 1998)
- •I. Ендокринно-залежні варіанти
- •II. Ендокринно-незалежні варіанти
- •Тема 9: лабораторно-інструментальні методи діагностики в гастроентерології.
- •Короткий зміст теми
- •Хронічні гастрити, гастроезофагальна рефлюксна хвороба: діагностичні критерії, диференщйна діагностика, лікування. Короткий зміст теми
- •Тема 10. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.
- •Короткий зміст теми
- •Тема 11: жовчнокам’яна хвороба, хронічний холецистит та функціональні біліарні порушення
- •Короткий зміст теми
- •Діагностика
- •Дуоденальне зондування з визначенням
- •Тема 12. Хронічні захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії. Хронічні захворювання товстої кишки: неспецифічні коліти та синдром подразненої кишки
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація хек.
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек
- •Тема 13: Основні симптоми та синдроми пульмонологічної патології. Методи обстеження хворих на пульмонологічну патологію
- •5. Шуми при аускультації легень здорової людини називають:
- •Короткий зміст теми
- •Тема 14: хронічні обструктивні захворювання легень хронічний бронхіт та емфізема легень
- •Короткий зміст теми
- •1.Визначення
- •2.Діагностика хб та хозл:
- •3.Класифікація
- •V. Ускладення
- •4.Лікування
- •Тема 15: бронхіальна астма
- •Короткий зміст теми
- •Визначення
- •Діагностика
- •IV. Класифікація
- •V. Ступеню загострення бронхіальної астми
- •VII. Медикаментозне лікування бронхіальної астми
- •VIII. Астматичний стан
- •Тема 16: пневмонія
- •Короткий зміст теми
- •II. 4 Категорії хворих негоспітальною пневмонією.
- •Лікування негоспітальної пневмонії
- •Примітка: * — парентеральне введення цефтриаксону призначають за неможливості перорального прийому препаратів вибору.
- •Лікування внутрішньолікарняних пневмоній
- •Лікування аспіраційної пневмонії
- •2. Хворого k., 45 р., який лікувався у неврологічному відділенні, на 5-й день
- •Тема 17: Плеврити та плевральний випіт.
- •Короткий зміст теми
- •Тема 18: Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева недостатність.
- •Короткий зміст теми
- •Гнильним (викликається анаеробними бактеріями);
- •Тема 20: Ускладнення легеневої патології: порушення вентиляційної функції легегень, легенева недостатність, пневмоторакс, легеневе серце.
- •Емфізема це -
- •Короткий зміст теми дихальна недостатність (дн):
- •Класифікація дн
- •Клінічна картина дн
- •Бальна оцінка ступеню задишки за шкалою mrс ds (Medical Research Council Dyspnea Scale)
- •Шкала score [Symptoms (dyspnea) Chronic Obstruction Resting nutrition Endurance]
- •Лікування дн
- •4. Зниження навантаження на апарат дихання
- •Хронічне легеневе серце
- •Лікування хлс Лікування основної патології. Терапія, спрямована на зниження тиску у мкк.
- •Поліпшення функції бронхіального дерева
- •Вплив на реологічні властивості крові
- •Лікування кортикостероїдами
- •Хірургічне лікування хлс
- •Легенева емфізема
- •Пневмоторакс
- •Тема 21. Есенціальна артеріальна гіпертензія. Атеросклероз
- •Короткий зміст теми
- •Клінічна класифікація дисліпідемій Українського наукового товариства кардіологів (2003)
- •Клінічна класифікація дисліпідемій Українського наукового товариства кардіологів (2007)
- •Класифікація атеросклерозу
- •V. Морфологічні стадії
- •Класифікація атеросклерозу (мкх – 10)
- •Визначення ризику загальної серцево-судинної смертності з використанням системи sсоrе
- •Дієтичні рекомендації Європейського товариства кардіологів і Європейського товариства атеросклерозу:
- •Артеріальна гіпертензія
- •Короткий зміст теми
- •Класифікують аг за:
- •Тема 22. Вторинні артеріальні гіпертензії. Нейроциркуляторна дистонія.
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація нейроциркуляторної дистонії ( за в. І. Маколкіним, 1985, 1995)
- •Додаткові ознаки нейроциркуляторної дистонії:
- •1. Обов’язковий мінімум лабораторних досліджень
- •2. Обов’язковий мінімум інструментальних обстежень
- •3. Обов’язкові консультації хворого іншими спеціаліс-тами:
- •Принципи лікування
- •2) При кардіалгіях призначають:
- •3) При астенічному синдромі:
- •III. Немедикаментозна терапія.
- •Тема 23: анемії
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація
- •Залізодефіцитна анемія (жда)
- •Анемії, пов'язані з перерозподілом заліза
- •Мегалобластні анемії
- •Фолієво-дефіцитна анемія
- •Гемолітичні анемії
- •1. Спадкові
- •Анемії, пов'язані з кістковомозковою недостатністю
- •Діагностика анемій
- •Лікування
- •II. Лікувальне живлення:
- •1. Препарати заліза:
- •2. Поліпшення всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті:
- •II. Медикаментозне лікування:
- •Тема 23: анемії
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація
- •Залізодефіцитна анемія (зда)
- •Анемії, пов'язані з перерозподілом заліза
- •Мегалобластні анемії
- •Фолієво-дефіцитна анемія
- •Гемолітичні анемії
- •1. Спадкові
- •Анемії, пов'язані з кістковомозковою недостатністю
- •Діагностика анемій
- •Лікування
- •II. Лікувальне живлення:
- •1. Препарати заліза:
- •2. Поліпшення всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті:
- •II. Медикаментозне лікування:
-
Ступінь — зоба немає;
-
Ступінь — зоба не видно, але він пальпується; II ступінь — зоб чітко видно здалеку.
Розміри щитоподібної залози оцінюють за критеріями ВООЗ, які на п'ятому з'їзді ендокринологів України було запропоновано для використання в нашій країні. Відповідно до цієї класифікації виділяють такі ступені розмірів щитоподібної залози.
Лікування хворих на ендемічний зоб. Хворим із діагностованим гіпотиреозом проводять замісну терапію препаратами тиреоїдних гормонів: L-тироксином, L-трийодтироніном, тиреоїдином у дозах, що забезпечують досягнення стійкого і тривалого еутиреозу.
Усім пацієнтам із зобом III ступеня потрібно призначати L-тироксин для зменшення вмісту тиротропіну і розмірів щитоподібної залози. Доза L-тироксину — у межах 25—100 мкг на добу. Потрібно проводити клінічний і лабораторний контроль під час лікування, особливо пацієнтам із вузлами чи вузловими ущільненнями в щитоподібній залозі. Серцебиття, пітливість, невмотивована роздратованість свідчать про передозування препарату або автономізацію вузлів у щитоподібній залозі, тому дозу L-тироксину зменшують до 25 мкг на добу. Особливо слід спостерігати за призначенням L-тироксину людям похилого віку. У них можливе загострення ішемічної хвороби серця.
Профілактика йододефіцитних станів. Усунення нестачі йоду досягають шляхом проведення масової, групової та індивідуальної профілактики. Основним джерелом надходження йоду до організму людини є вода, тваринні продукти (м'ясо, молоко), продукти морів.
Для масової профілактики нестачі йоду рекомендовано вживати збагачені йодом продукти. Найпоширенішим заходом масової йодної профілактики є вживання йодованої солі. До кухонної солі додають калію йодид (КІ, містить 76,5 % йоду) чи калію йодат (KIO3, 59,5 % йоду). Калію йодат стійкіший у зберіганні. У нашій країні використовують калію йодид (25 мг/кг солі) та калію йодат. Сіль повинна бути розфасованою у водонепроникні пакети. Під впливом води, сонячного проміння йодид розкладається. Необхідно дотримуватися термінів придатності йодованої солі. З часом вміст йоду в солі зменшується. Під час варіння йод переходить до продуктів. Нижче наведено показники поглинання йоду продуктами під час приготування їжі:
Картопля 0,3—0,7 %
Рис 5—8 %
Вермішель 10,6—16 %.
Потребу різних вікових категорій у йоді відображено нижче:
Діти до 1 року |
До 120 мкг на добу |
Діти до 3 років |
120 мкг на добу |
Діти віком 4-6 років |
120-130 мкг на добу |
Діти віком 7-9 років |
140-150 мкг на добу |
Діти віком 10-12 років |
150-200 мкг на добу |
Особи віком 13-35 років |
200 мкг на добу |
Особи віком 36-65 років |
180 мкг на добу |
Особи віком понад 65 років |
130-150 мкг на добу |
Вузловий зоб
Вузловим зобом називають клінічний стан, за якого в тканині щитоподібної залози визначають одну чи декілька ділянок, структурно відмінних від основної маси залози.
Класифікація захворювань, які діагностують як вузловий зоб:
-
Колоїдний вузол щитоподібної залози.
-
Кіста щитоподібної залози.
-
Аденома щитоподібної залози.
-
Аденокарцинома щитоподібної залози.
-
Локальний тиреоїдит.
-
Пухлини щитоподібної залози.
Пальпаторно та за допомогою УЗД виділяють такі форми вузлового зоба:
-
одновузловий зоб — у щитоподібній залозі визначають одиничнийвузол з капсулою;
-
багатовузловий зоб — у щитоподібній залозі є декілька вузлів, незрощених між собою;
-
конгломератний зоб — у щитоподібній залозі є декілька вузлів, зрощених між собою;
-
псевдовузол — локальна гіпертрофія окремих часточок щитоподібної залози, що імітують вузол, при автоімунному тиреоїдиті.
УЛЬТРАЗВУКОВІ ОЗНАКИ ВУЗЛОВИХ УТВОРЕНЬ В ЩИТОВИДНІЙ ЗАЛОЗІ
-
Захворювання
Показники УЗД
Колоїдний вузол
Утворення різної ехогенності з капсулою.
Справжня кіста
Анехогенні утворення правильної форми з рівними тонкими стінками і гомогенним умістом.
Вузол із кістозною дегенерацією
Гіпоехогенні вузли. Під час кольорової еходоплєрографії кровоток у них відсутній.
Аденома
Утворення з чітким контуром зниженої ехогенності. Під час доплєрографії визначається васкуляризація по периферії.
Аденокарцинома
Поодинока структура зниженої ехогенності з нечітким контуром без капсули.Часто визначаються мікрокальцинати.
У складних ситуаціях для діагностики використовують тонкоголкову пункційну біопсію щитоподібної залози. Критеріями для направлення на тонкоголкову біопсію щитоподібної залози є наявність вогнищевих уражень (табл. 21).
На біопсію направляють хворих із вогнищевим ураженням діаметром 5—10мм і наявністю непрямих ознак злоякісного новоутворення: нечіткі, нерівномірні контури, проростання в капсулу щитоподібної залози, гетерогенна або гіпоехогенна щільність, точкові кальцинати, збільшення розмірів щитоподібної залози в процесі спостереження, наявність лімфа-денопатій, нечіткі результати попередньої біопсії. Вона дає можливість встановити морфологічну структуру вузла, провести диференціальну діагностику вузлових утворень з автоімунним тиреоїдитом. Діагноз точний лише за умови, що всі вузли в залозі будуть пропунктовані (табл. 22).
У разі колоїдного вузла щитоподібної залози в пунктаті виявляють колоїд та тироцити різного стану проліферації: без проліферації, незначну кількість тироцитів у стані проліферації, переважну кількість тироцитів у стані проліферації. Наявність тироцитів у стані проліферації свідчить про здатність вузла до подальшого росту, а не є підтвердженням неоплазії в ньому.