Тема 11: жовчнокам’яна хвороба, хронічний холецистит та функціональні біліарні порушення

Кількість годин: 6.

Місце проведення: навчальна кімната, лікарняні палати.

Мета: навчити студентів діагностувати і лікувати хронічний холецистит, холангіт, жовчнокам’яну хворобу і дискінезії жовчовивідних шляхів.

Професійна орієнтація студентів. Аналіз клінічних та епі­деміологічних даних показує, що протягом останніх десяти років спостерігається зростання запальних захворювань жовчних шляхів. Причини їх виникнення і механізми розвитку є складними і не до кінця розкритими. Запальні захворювання жовчного міхура (холецистити) і жовчних шляхів (холангіти) тісно повязані, а жовчнокам’яну хворобу більшість дослідників розглядають як їх продовження або результат. Маючи багато спільних рис, кожне з цих захворювань характеризується особливостями етіології, патогенезу і клініки, що вимагають детального розгляду. Серед функціональних захворювань органів травлення надзвичайно розповсюдженими є дискінезії жовчного міхура та сфінктерів жовчовивідних шля­хів. Дискінезії жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) частіше зустрі­чаються в молодих жінок астенічної конституції, зниженого хар­чування. Співвідношення даної патології серед чоловіків та жі­нок у середньому складає 6-10:1. В основі захворювання знаходиться порушення нервової і гуморальної регуляції тонусу і скоротності жовчного міхура, проток і сфінктерів та синхро­нної діяльності цих структур. Причинами, що сприяють розвит­ку ДЖВШ, можуть бути порушення дієти і режиму харчування, психоемоційні, алергічні та інші негативні впливи навколишньо­го середовища. Клінічні прояви характеризуються больовим, ди­спепсичним та астеновегетативним синдромом, що значно погір­шує якість життя цих пацієнтів.

Базовий рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Будову та функціональні особливості жовчних шляхів.

2. Утворення та склад жовчі, механізми жовчовиведення.

3. Методи обстеження хворих із патологією жовчних шляхів.

4. Клінічні та лабораторні ознаки порушення стану гепатобіліар­ної системи.

1. Механізми розвитку основних синдромів при хронічному хо­лециститі, холангіті й жовчнокамяній хворобі.

2. Механізми дії медикаментозних препаратів, які застосовують при лікуванні хворих із патологією жовчних шляхів.

Студент повинен уміти:

1. Проводити опитування для виявлення можливих причин та ознак розладів моторної функції гепатобіліарної системи.

2. Виявляти основні синдроми.

3. Інтерпретувати дані додаткових методів обстеження.

Задачі для початкового контролю знань:

1. Провідні етіопатогенетичні фактори хронічного холециститу:

А) порушення відтоку жовчі;

В) порушення її колоідної стабільності;

С) інфікування жовчі;

D) усі відповіді є вірними.

2. Шляхи проникнення в жовчний міхур інфекції:

А) гематогенний, лімфогенний, ентерогенний

В) гематогенний, повітряно-крапельний, статевий;

С) лімфогенний, аспіраційний, трансплацентарний;

D) ентерогенний, аліментарний, гематогенний.

3. Класифікація дискинезій жовчовивідних шляхів:

А) за гіперкинетиичним або гіпокинетичним типом;

В) за гіпермоторним або гіпомоторним типом;

С) за гіпертрофічним або гіпотрофічним типом;

D) за гіпоергічним або гіпоергічним типом.

4. Що входить до синодрому «пентада F»:

А) жінка блондинка після 40 років, яка схильна до повноти та має дітей ;

В) жінка блондинка до 40 років, яка схильна до повноти та не має дітей;

С) жінка брюнетка після 40 років, яка схильна до повноти та має дітей;

D) худорлявий чоловік брюнет до 40 років, який не має дітей.

5. Який симптом єхарактерним для загострення хронічного холециститу:

А) симптом Кера;

В) симптом Воскресенського;

С) симптом Щьоткіна-Блюмберга;

D) усі відповіді є вірними.

6. Симптом Мерфі це:

А) різке збільшення болючості при пальпаціїжовчного міхура на вдосі;

В) болючість при надавлюванні в проекції жовчного міхура;

С) болючість в зоні жовчного міхура припостукуванні по реберній дузі зправа;

D) болючість при надавлюванні на правий діафрагмальний нерв між ніжками грудино-ключично-соскоподібного м’яза.

7. Основний метод діагностики дискинезії жовчовивідних шляхів:

А) багатомоментне фракційне зондування;

В) біохімічний аналіз крові;

С) рентгенографія органів черевної порожнини;

D) ректоманоскопія.

8. Назвіть провідний синдром при загостренні хронічного холециститу:

А) больовий;

В) гемодинамічних порушень;

С) печінкової недостатності;

D) біліарної гіпертензії.

9. Методом вибору при лікуванні жовчнокам’яної хвороби є:

А) оперативне втручання;

В) антибактеріальна терапія;

С) дезінтоксикаційна терапія;

D) дієтотерапія.

10. Провідний метод діагностики хронічного холециститу:

А) УЗД;

В) дуоденальне зондування;

С) езофагодуоденоскопія;

D) комп’ютерна томографія.

Програма самопідготовки студентів:

1. Визначення понять "хронічний холецистит" і "холангіт", "дискінезії жовчовивідних шляхів".

2. Етіологія і патогенез хронічного холециститу і холангіту.

3. Класифікація хронічного холециститу.

4. Діагностичні критерії хронічного холециститу.

5. Класифікація холангіту.

6. Діагностичні критерії холангіту.

7. Визначення, етіологія і патогенез жовчнокам’яної хвороби.

8. Класифікація жовчнокам’яної хвороби.

9. Класифікація дискінезій, діагностичні критерії.

10. Діагностичні критерії холангіту.

11. Диференційна діагностика хронічного холециститу, холангі­ту, жовчнокам’яної хвороби і дискінезій жовчовивідних шляхів.

12. Лікування хронічного холециститу, холангіту, дискінезій жовчовивідних шляхів і жовчнокам’я­ної хвороби.

13. Прогноз, профілактика, диспансерний нагляд при захворю­ваннях жовчних шляхів.