Короткий зміст теми

І. Визначення

Пневмонія - поліетіологічне вогнищеве інфекційно-запальне захворювання легень з обов'язковою наявністю внутрішньо-альвеолярної запальної ексудації.

Розрізняють:

1) негоспітальну, розповсюджену, амбулаторну, домашню пневмонію (НП).

2) внутрішньолікарняну, госпітальну, нозокоміальну пневмонію (ВП);

3) аспіраційну пневмонію (АП);

4) пневмонію в осіб з важкими дефектами імунітету (ІДП).

Виникнення кожного з цих видів пневмоній пов'язане з досить обмеженим переліком мікроорганізмів, що дозволяє успішно проводити емпіричну терапію.

У групі негоспітальних пневмоній є типові збудники та «атипові». До перших частіше за все відносяться Strерtососсus рnеumonіае (15-34%), Нaеmорhilus іnfluenzae (5-13%). До атипових відносяться Мусорlаsmа рnеumоnіае, Legiоnеllа sрр., Сhlamidophila pneumoniae и Сhlamidia psitatti (5-20%).

Особливу увагу звертають на пневмонії, що виникли в осіб похилого віку, оскільки захворювання у них прогресує дуже стрімко.

Внутрішньолікарняна пневмонія - гостре інфекційне захворювання нижніх відділів дихальних шляхів, підтверджене рентгенологічно, що виникло через 48 годин після надходження хворого в стаціонар.

У групі внутрішньолікарняних пневмоній виділяють пневмонії в осіб із спонтанним диханням і пневмонії інтубованих хворих, тобто осіб, у яких пневмонії виникли після наркозу, штучної вентиляції легень тощо). У цієї категорії хворих дуже часто збудниками захворювання є грамнегативна аеробна флора Рseudomonas aeruginosa, Enterobacter spp., Klebsiella рnеumonіае. Грампозитивні бактерії теж нерідко викликають ці пневмонії, або асоціюються з грамнегативною флорою.

У розвитку аспіраційних пневмоній найактивнішу участь беруть облігатні анаероби.

Характерними збудниками пневмоній, що виникли в осіб з грубими порушеннями імунітету, є цітомегаловірусна інфекція, патогенні грибки.

II. 4 Категорії хворих негоспітальною пневмонією.

З метою проведення стандартного емпіричного антибактеріального лікування негоспітальної пневмонії виділяють 4 категорії хворих з урахуванням віку пацієнта, важкості перебігу пневмонії, наявності супутньої патології.

I категорія. Негоспітальна пневмонія у хворих до 60 років без супутньої патології.

II категорія. Негоспітальна пневмонія у хворих з супутньою патологією та/або у віці 60 років і більше, можливе амбулаторне лікування.

III категорія. Негоспітальна пневмонія, що потребує госпіталізації хворого, але без інтенсивної терапії.

IV категорія. Негоспітальна пневмонія, що потребує термінової госпіталізації хворого, інтенсивної терапії.

Позалікарняні пневмонії лікуються здебільшого у домашніх умовах насамперед через економічні причини. Вирішуючи питання про госпіталізацію, потрібно керуватися такими критеріями:

1. Вік понад 65 років.

2. Наявність супутніх захворювань (хронічні обструктивні захворювання легень, цукровий діабет, хронічна ниркова недостатність, хронічна серцева недостатність, хронічні захворювання печінки, попередні госпіталізації у поточному році з приводу пневмоній, підозра на аспірацію, алкоголізм. Стан після спленектомії, порушення психічного статусу).

3. Фізичні дані, за якими є необхідність госпіталізації (ЧД > 30/хв., систолічний тиск < 90 мм рт. ст., температура тіла > 38,8°С, лейкоцити < 4х10⁹/л або > 30х10⁹/л, гематокрит < 30% або гемоглобін < 90 г/л, зменшення кількості тромбоцитів).

4. Зміни в інших органах та системах. Септичні артрити, менінгіти, ознаки сепсису, метаболічний ацидоз.