Тема 9: лабораторно-інструментальні методи діагностики в гастроентерології.

Кількість годин: 5.

Місце проведення: навчальна кімната, кабінети в поліклініці: ендоскопічний, зондовий, УЗД.

Мета: оволодіти основними методами лабораторно-інструментальної діагностики в гастроентерології. Навчити студентів діагностувати і лікувати хронічні гастрити, гастроезофагальну рефлюксну хворобу.

Професійна орієнтація студентів. На сьогодні, незважаючи на безумовно велику цінність фізикальних досліджень, основну діагностичну інформацію в гастроентерології отримують за допомогою інструментальних методів, які доповнюють біохімічними, гістологічними, імунологічними та іншими. Відомо, що успіх у лікуванні хвороб органів травлення суттєво залежить від таких методів дослідження, як фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС) із морфологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини з пункційною біопсією печінки, колоноскопія з біопсією слизової оболонки товстої кишки, комп'ютерна томографія органів черевної порожнини тощо. Втім, не потрібно переоцінювати роль даних методів у діагностичному процесі. Тільки комплексне обстеження хворого, без протиставлення одного методу іншому, може бути основою точної діагностики.

Хронічний гастрит є одним із найбільш поширених захворювань внутрішніх органів. За результатами статистичних досліджень, частота гастритів складає 50 % усіх захворювань органів травлення і 85 % захворювань шлунка. Практична значущість цього захворювання визначається не стільки відповідними клінічними проявами, скільки його роллю як попередника розвитку більш тяжких уражень органів травлен­ня. Враховуючи те, що у старших вікових групах частота цього захворювання неухильно збільшується, можна вважати хронічний гастрит найактуальнішою проблемою гастроентерології. В останні роки зростає як кількість проявів так і кількість виявлень гастроезофагальної рефлексної хвороби (ГЕРХ). Ще в 2003 році проводилось статистичне дослідження розповсюдженості ГЕРХ в межах 8,7-49%. Існує тенденція до омолодження цієї патології.

Базовий рівень знань та вмінь.

Студент повинен знати:

1) методику проведення забору шлункового вмісту для дослідження; стимулятори шлункової секреції; нормальні показники секреції та кислотності;

2) методи дуоденального зондування;

3)підготовку хворого до рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту, комп'ютерної томографії. Контрастні речовини, які застосовують під час проведення досліджень;

4)методику проведення ФЕГДС, інтрагастральної рН-метрії, ректороманоскопії, колоноскопії, УЗД, підготовку хворих до цих досліджень;

5)методику проведення сканування печінки;

6)дослідження основних функцій печінки, підшлункової залози;

7)показання до призначення копроцитограми.

8)Будову і функціональні особливості шлунка та стравоходу;

9) основні характеристики Helicobacter pylory;

10)методи обстеження хворих на хронічний гастрит та гастроезофагальну рефлексну хворобу;

11)механізми розвитку основних синдромів при хронічному гас­триті та ГЕРХ.

12) механізми дії медикаментозних препаратів, які застосовують при лікуванні хронічного гастриту та ГЕРХ.

13)тактика ведення хворих на хронічні гастрити та гастроезофагальну рефлюксну хворобу.

14)механізми дії медикаментозних препаратів, які застосовують при лікуванні хворих на хронічні гастрити та гастроезофагальну рефлюксну хворобу.

Студент повинен вміти:

1)оцінити показники шлункової секреції і кислотності.

2)інтерпретувати дані дуоденального зондування;

3)оцінювати рентгенограми шлунка та кишечника;

4)інтерпретувати дані комп'ютерної томографії.

5)аналізувати дані ректороманоскопії, колоноскопії, УЗД, сканограми печінки;

6)оцінити показники зовнішньосекреторної та інкреторної функцій підшлункової залози;

7)оцінити біохімічні показники крові при захворюваннях печінки, підшлункової залози;

8)оцінити дані копроцитограми.

9)виявляти основні синдроми, що вказують на захворювання шлунка та стравоходу;

10)інтерпретувати дані додаткових методів обстеження при захворюваннях шлунка та стравоходу;

Програма самопідготовки студентів:

1)лабораторні дослідження при захворюваннях шлунка;

2)біохімічні показники крові в діагностиці захворювань печінки, підшлункової залози;

3)діагностичне значення дослідження калу;

4)інструментальні дослідження шлунково-кишкового тракту;

5)покази до проведення рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту;

6)визначення поняття "хронічний гастрит", "гастроезофагальна рефлюксна хвороба";

7)етіологія і патогенез хронічного гастриту та ГЕРХ;

8)класифікація;

9)діагностичні критерії хронічного гастриту та ГЕРХ;

10)особливості клінічної картини хронічного гастриту залежно від стану секреторної функції шлунка;

11)диференційна діагностика хронічного гастриту та ГЕРХ;

12) ускладнення хронічного гастриту та ГЕРХ;

13)основні принципи лікування;

14)прогноз, профілактика, диспансерний нагляд.

Методика проведення.

1)стимулятори шлункової секреції, методика взяття соку, визначення секреції і кислотності;

2)дуоденальне зондування. Методика проведення та діагностичне значення простого і багаторазового зондування;

3)діагностичне значення ректороманоскопії, методика її проведення;

4)роль ФЕГДС у діагностиці захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки;

5)УЗД при захворюваннях органів травлення;

6)радіоізотопні методи діагностики захворювань органів травлення;

6)комп'ютерна томографія.

Студент повинен самостійно опрацювати:

1)показання та методику отримання шлункового вмісту, його нормальні показники;

2)показання до Rо-графії органів шлунково-кишкового тракту;

3)показання та методику ректороманоскопії;

4)показання та методику отримання панкреатичного соку;

5)показання до ФЕГДС;

6)показання до призначення копроцитограми та її нормальні показники.

Задачі вхідного контролю знань

1. Хворого Л., 58 років, турбує пекучий біль у нижній третині грудини. Якщо підозрювати патологію стравоходу, то з чим буде пов'язана дана скарга?

1. посилюється при наклоне туловища вперёд

2. зменшується в горизонтальному положенні

3. біль носить сезонний характер

4. позитивний ефект від нітрогліцерину

5. посилюється під час руху

2. Хвора К., 31 року, скаржиться на печію. На який фактор, з яким може бути пов'язане її посилення, необхідно звернути увагу лікаря при зборі анамнезу життя?

А. вживання алкоголю

В. спадкова предрасположенность

С. переливання крови

Д. паління

Е. перенесений вірусний гепатіт

3. Хворому И., 39 років, з діагнозом ГЕРХ з наявністю ерозивного езофагіту проведений огляд. Виявлення яких даних, які характерні для даного захворювання, можливо в цього хврого?

А. болісність під мечевидным отростком

В. полозитивний симптом Ортнера

С. розліта болісність в епігастральній ділянці

Д. болісність у лівому підребір'ї

Е. полозитивний симптом Мерфі

4. Хвора Д., 62 років, скаржиться на печею, яка посилюється після переїдання. Об-но: підвищеного харчування. Субіктеричність склер та шкірних покровів. При пальпації черева помітна розлита болісність в епігастральній ділянці. Пастозність голеней. Який об'єктивна ознака у цієї хворої може сприяти посиленню печеї?

А. субіктеричність шкіряних покровів

В. болісність в епігастральній ділянці

С. субіктеричність склер

Д. пастозність голеней

Е. ожиріння

5. Які показаники загального аналізу крові можливо очикувати у хворого Н., 30 років з діагнозом: ГЕРХ із наявністю пептичного езофагіту?

1. лейкопенія

2. лейкоцітоз

3. лимфоцітоз

4. прискорення ШОЕ

5. у межах норми

6. Хворий з хронічним гастритом С скаржиться на наявність гіркоти у роті. Оберіть патогенетично обгунтовані ліки корекції цієй скарги?

A. Прокінетики+обволакивающие

B. Холінолітики

C.Міотропні спазмолітики

D.Інгібітори протонової помпи

E.Н₂-блокатори

6. У хворого гастритом А запідозрено наявність анемії. Якй патогенетичний механізм ії більш вірогіден?

A. Постгеморагічна

B. Вітамин В₁₂-дефіцитна

C. Залізодефіцитна

D. Гіпопластична

E. Гемолітична

8. У хворого запідозрений хронічний гастрит. Яке дослідження більш інформативне у плані верифікації діагнозу?

A. Рентген дослідження шлунка

B. Фіброгастроскопія

C. Визначення уропепсина в сечі

D. УЗД шлунку

E. Біопсія слизової шлунку

9. Хворому із загостренням хронічного гастриту В проведено антіхелікобактерна терапія. Яким методом необхідно контролювати її ефективність?

A. Уреазний дихательний тест

B. Швідкий уреазний тест з біоптатом слизової шлунка

C. Визначення антитіл до Нр у крові

D. Гістологічне дослідження біоптату слизової шлунка

E. Фіброгастроскопія

10. Хворий вперше звернувся до лікаря зі скаргами на розлитий біль, важкість в епігастральній ділянці незабаром після вживання їжи, нудоту, зниження апетиту. Хворіє на протязі півріччя. який діагноз правомірний у даному випаку встановити після огляду хворого?

A. Гастрит

B. Панкреатит

C. Виразка шлунку

D. Рак шлунку

E. Диспепсія