1. Дуоденальне зондування з визначенням

біохімічних властивостей жовчі

2. Комп’ютерну томографію

3. Холецистографію

4. Холангіографію

5. Дослідження панкреатичного соку

Ілюстративний матеріал: дані обстеження хворих на хро­нічний холецистит, холангіт, жовчнокам’яну хворобу.

Методика виконання практичної роботи

Робота 1. Група студентів поділяється на дві підгрупи, які працюють біля ліжок хворих: збирають анамнез життя і хворо­би, здійснюють об'єктивний огляд у присутності викладача. У навчальній кімнаті проводять обговорення результатів огляду хворих, ознайомлюються з даними лабораторного та інструмен­тального обстежень даних пацієнтів.

Завдання:

1. Згрупувати симптоми в синдроми.

2. Виділити провідний синдром, за яким провести диференціину діагностику.

3. Сформулювати діагноз.

4. Призначити лікування.

5. Визначити прогноз захворювання.

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Визначення, етіологію та патогенез хронічного холециститу, холангіту, дискенезії жовчовивідних шляхів та жовчнокам’яної хвороби.

2. Їх класифікації.

3. Основні клінічні та лабораторно-інструментальні прояви захворювань гепатобіліарної системи.

4. Диференційно-діагностичні критерії цих захворювань.

5. Принципи їх лікування.

Студент повинен уміти:

1. Сформулювати клінічний діагноз хронічного холециститу, хо­лангіту, дискенезії жовчовивідних шляхів і жовчнокам’яної хвороби.

2. Провести диференційну діагностику.

3. Призначити адекватне лікування конкретному хворому.

Джерела інформації

Основні: 1. Маколкин В.И., Овчаренко Е.И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. - М.: Медицина, 1989. - С. 281-291.

Додаткові:

1. Златкина А.Р. Лечение хронических болезней органов пищеваре-ния. М.: Медицина, 1994. - С. 309-328.

2. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов: В 3 т. -М.: Мед. лит., 2000. - Т.1: Диагностика болезней органов пищева-рения. - С. 475-529.

3. Передерій В.Г., Ткач С.М. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб: У 2 т. - К., 1998. - Т. 2: Гастроентерологія, гематологія, нефрологія. -С. 206-239.

Тема 12. Хронічні захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії. Хронічні захворювання товстої кишки: неспецифічні коліти та синдром подразненої кишки

Місце проведення: навчальна кімната, лікарняні палати.

Мета: навчити студентів діагностувати хронічний ентероко­літ (ХЕК), визначати лікувальну програму та профілактичні за­ходи.

Професійна орієнтація студентів. У кишечнику відбува­ється заключний етап процесу травлення та всмоктування їжі, а також виділення ряду речовин. Негативний вплив зовнішніх факторів навколишнього середовища, неправильне харчування, зловживання алкоголем, необгрунтоване використання антибак­теріальних препаратів та інших медикаметозних засобів пору­шують нормальну функцію кишечника. Недотримання санітар­но-гігієнічних норм призводить до виникнення гострих та хроні­чних інфекцій, які можуть стати причиною розвитку хронічної патології кишечника. При ураженні того чи іншого відділу кише­чника виникає група ознак, що характеризує ХЕК. Своєчасна діагностика та правильний підхід до лікування хворих із цією патологією є гарантією успішного лікування.

Базовий рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Будову та функціональні особливості тонкого та товстого відділів кишечника.

2. Методи обстеження тонкого та товстого відділів кишечника.

3. Механізми розвитку синдромів та їх клінічні прояви при ураженні різних відділів кишечника.

4. Механізм дії медикаментозних препаратів, які застосовують при лікуванні ХЕК.

Студент повинен уміти:

1. Виявляти основні клінічні симптоми ураження тонкого і товстого відділів кишечника.

2. Інтерпретувати дані лабораторних та інструментальних методів обстеження тонкого та товстого відділів кишечника.

3. Визначати головний клінічний синдром і проводити диференціальну діагностику.

4. Призначати адекватне лікування та план профілактичних заходів хворим на ХЕК.